Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" лютого 2010 р. Справа № 42/282-09
вх. № 8364/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Лелюк В.В. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Антекс", м. Харків
до ППТФ "Юсі", м. Харків
про стягнення 115562,36 грн.
Позивач, ТОВ "Антекс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ППТФ "Юсі", про стягнення 115562,36 грн., в т.ч. основна заборгованість за договором № 047 від 14.01.2008р. у сумі 105257,65 грн., 3% річних - 1042,23 грн., пеня - 7761,12 грн., інфляційні втрати - 1501,36 грн.
29.01.2010р. позивач через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором № 047 від 14.01.2008р. у сумі 70412,43 грн., 3% річних - 2176,37 грн., пеню - 11386,21 грн., інфляційні втрати - 4804,78 грн.
Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у судове засідання 02.02.2010р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався належним чином.
У попередніх судових засіданнях відповідач визнавав наявність заборгованості перед позивачем, але просив відкласти розгляд справи для надання йому часу для можливого врегулювання спору.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.
В слуханні справи оголошувались перерви до 10.12.2009р. о 14:00 год., 17.12.2009р. о 14:30 год., 12.01.2010р. о 12:00 год., 02.02.2010р. об 11:00 год.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача (який був присутній в попередніх судових засіданнях), розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
14 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс" (позивач) та Приватною промислово - торговельною фірмою "ЮСІ" (відповідач) був укладений договір постачання товару № 047 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач є постачальником та зобов'язується передати товар у власність покупцю по найменуванню, у кількості і по цінам, зазначених в накладних, а відповідач (покупець) відповідно зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар, що підтверджується видатковими накладними № 5741 від 12.03.2009 року на суму 34398,04 грн., № 6306 від 20.03.2009 року на суму 29933,34 грн., № 6528 від 25.03.2009 року на суму 7424,57 грн., № 7712 від 11.04.2009 року на суму 39727,54 грн., № 7713 від 13.04.2009 року на суму 12846,09 грн., № 8250 від 21.04.2009 року на суму 11330,58грн.
Відповідно до п. 3.22 Договору № 047 оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з моменту одержання товару.
Як зазначає позивач, відповідач частково оплатив отриманий товар та на час розгляду справи відповідач має заборгованість у сумі 70412,43 грн.
У судових засіданнях 10.12.2009р., 12.01.2010р. відповідач визнавав наявність заборгованості перед позивачем, вказував на можливість врегулювання спору.
Однак станом на 02.02.2010р. відповідач не в повному обсязі погасив існуючу заборгованість.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 70412,43 грн.
Умовами договору, а саме п.4.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання з винної сторони стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених або несплачених товарів за кожний день прострочення.
Як вбачається з розрахунку суми пені позивачем з врахуванням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня розрахована виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Також з розрахунку суми пені вбачається, що позивачем при розрахунку пені дотримані вимоги ч.6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірена правильність арифметичного обчислення суми пені.
Таким чином наданий позивачем розрахунок пені, сума якої складає 11386,21 грн., відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок 3% річних, сума яких складає 2176,37 грн., та інфляційних втрат, сума яких складає 4804,78 грн.
Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
При розподілі судових витрат суд враховує, що первісна сума позовних вимог складає 115562,36 грн., сума позовних вимог була зменшена за рахунок того, що відповідач сплатив частину заборгованості після звернення позивача з даним позовом до суду.
Таким чином, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1155,62 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог вих. № 47 від 28.01.2010р.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватної промислова - торгівельної фірми "ЮСІ" (61036 м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код 21178268, п/р 26003300178 в АКБ "Меркурій" МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (61064 м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код 24338100, п/р 26001300233 в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663) основну заборгованість за договором № 047 від 14.01.2008р. у сумі 70412,43 грн., 3% річних у сумі 2176,37 грн., пеню в сумі 11386,21 грн., інфляційні втрати в сумі 4804,78 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1156,28 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 08.02.2010р.