Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2010 р. Справа № 60/255-09
вх. № 9981/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Крайньої Л.О., доручення №76 від 19.11.2009р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціополіс", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Безлюдівка
про виселення та стягнення 52617,74 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Соціополіс" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 основної суми боргу у розмірі 36931,94 грн., пені у розмірі 1139,32 грн., 3% річних у розмірі 166,41 грн. та інфляційних у розмірі 364,08 грн., а також про розірвання договору оренди № 02 від 19.01.2009р. та виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання за період з 06 серпня 2009 року по 16 листопада 2009 року відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди № 02 від 19 січня 2009 року, з урахуванням чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 35520 грн. та по компенсації вартості спожитих комунально-експлуатаційних послуг в сумі 1411,94 грн., а також нарахована пеня, 3% річних та інфляційні. Позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди, що є підставою відповідно до п. 3.2.3. договору, ч. 2 ст. 651, ст. 782 Цивільного кодексу України для розірвання договору оренди та повернення орендованого нежитлового приміщення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 січня 2010 року о 09:30 годині.
Позивач 15 січня 2010 року надав уточнення позовних вимог (вх. №498), відповідно до яких збільшив суму майнових позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу по орендній платі у розмірі 44400,00 грн., що виникла за період з 06.08.2009р. по 31.12.2009р., основну суму боргу по компенсації вартості спожитих комунально - експлуатаційних послуг у розмірі 4468,66 грн., що виникла за період з 16.07.2009р. по 16.11.2009р., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 2615,58 грн., що нарахована за період з 06.08.2009р. по 18.01.2010р., 3% річних у розмірі 378,70 грн., що нараховані за період з 06.07.2009р. по 18.01.2010р. та інфляційні у розмірі 754,80 грн., що нараховані за період з 06.07.2009р. по 31.10.2009р.
В частині немайнових позовних вимог позивач зменшив їх розмір, а саме просить суд виселити відповідача з безпідставно займаного приміщення за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, оскільки 31 грудня 2009 року закінчився строк дії договору № 02 оренди нежитлового приміщення від 19.01.2009р., однак відповідач не звільнив приміщення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 січня 2010 року прийнято уточнення до позовних вимог (вх. №498 від 15.01.2010р.) до розгляду, продовжено розгляд справи з їх урахуванням, розгляд справи № 60/255-09 відкладено на "01" лютого 2010 р. о 12:00.
Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та уточнення до неї. Надав 01 лютого 2010 року супровідним листом вх. № 1867 витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на позивача та платіжне доручення №10 від 21.01.2010р. про сплату 85 грн. державного мита. Дані документи судом приймаються та долучаються до матеріалів справи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
До господарського суду Харківської області 28 січня 2010 року повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 18 січня 2010 року, яку було направлено відповідачу на адресу: АДРЕСА_2. Ухвалу повернуто з відміткою поштового відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає". Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходження відповідача згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом 12.01.2010 р. є: АДРЕСА_2.
Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 19 січня 2009 року було укладено договір №02 оренди нежитлового приміщення.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договорів, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) надає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне використання майно, а саме - частину нежитлового приміщення (№2), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п.2.1. Договору відповідач вступає в платне використання орендованим приміщенням в строк з 01.02.2009р. (п.3.1.1. Договору) шляхом підписання акту прийому - передачі орендованого приміщення.
Позивач передав відповідачу спірне приміщення, що підтверджується актом приймання - передачі приміщення від 01 лютого 2009 року до договору оренди № 2 від 19.01.2009 р., а відповідач прийняв у користування спірне приміщення.
Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п.5.1. Договору орендна плата складає 8880,00 грн. в місяць.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно у вигляді передплати до 05 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 4.1.9. Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у відповідності з умовами договору та здійснювати компенсацію вартості спожитих комунально-експлуатаційних послуг.
Згідно п.4.1.10 Договору відповідач зобов'язався компенсувати вартість спожитих комунальних послуг шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача до 10 числа місця, який слідує за наступним, на підставі виставлених рахунків.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору в частині надання приміщення та комунальних послуг, що підтверджується актом прийому - передачі виконаних робіт за спірним договором оренди від 31.08.2009р. на суму вартості послуг з оренди за серпень у розмірі 8880,00 грн., компенсації вартості комунальних послуг за липень 2009 року, що складає 479,10 грн., актом прийому - передачі виконаних робіт за спірним договором оренди від 30.09.2009р. на суму вартості послуг з оренди за вересень у розмірі 8880,00 грн., компенсації вартості комунальних послуг за серпень 2009 року, що складає 457,48 грн., актом прийому - передачі виконаних робіт за спірним договором оренди від 30.10.2009р. на суму вартості послуг з оренди за жовтень у розмірі 8880,00 грн., компенсації вартості комунальних послуг за вересень 2009 року, що складає 475,36 грн., актом прийому - передачі виконаних робіт за спірним договором оренди від 30.11.2009р. на суму вартості послуг з оренди за листопад у розмірі 8880,00 грн., компенсації вартості комунальних послуг за жовтень 2009 року, що складає 481,08 грн. та актом прийому - передачі виконаних робіт за спірним договором оренди від 31.12.2009р. на суму вартості послуг з оренди за грудень у розмірі 8880,00 грн., компенсації вартості комунальних послуг за листопад 2009 року, що складає 2575,64 грн.
Судом встановлено, що відповідач приймав надані послуги за договором, що підтверджується підписами відповідача на вищенаведених актах прийому - передачі виконаних робіт.
Згідно п.6.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що спірний договір оренди припинив свою дію 31 грудня 2009 року.
За таких обставин, відповідачем залишилась несплачена орендна плата в сумі 44400,00 грн. за період з серпня по грудень 2009 року включно та невідшкодовані комунальні послуги в сумі 4468,66 грн. за період з липня по листопад 2009 року включно, що підтверджено матеріалами справи.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 44400,00 грн. (сума орендної плати) та компенсації вартості спожитих комунально - експлуатаційних послуг в сумі 4468,66 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 2615,58 грн., 3% річних у розмірі 378,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 754,80 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.7.4. Договору за несвоєчасну оплату орендної плати, передбаченої розділом 5 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми орендної плати за кожний день прострочки, включаючи день оплати, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що не звільняє відповідача від оплати оренди.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши нарахування позивачем пені з 06.08.2009р. по 18.01.2010р. судом встановлено, що наданий розрахунок є вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення пені в сумі 2615,58 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 378,70 грн. та інфляційних втрат в сумі 754,80 грн.
Також позивач просить суд виселити відповідача з безпідставно займаного приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.4.1.5. Договору відповідач зобов'язався у разі дострокового розірвання договору або припинення його дії, повернути позивачу орендоване приміщення в належному стані, з урахуванням фізичного зносу, на підставі підписання відповідного акту приймання-сдачі.
Згідно п.2.3. Договору повернення орендованого приміщення позивачу здійснюється на підставі підписання сторонами відповідного акту прийому - здачі орендованого приміщення.
Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір №2 оренди нежитлового приміщення від 19.01.2009р. припинив свою дію 31 грудня 2009 року, однак відповідач спірне приміщення не звільнив, відповідний акт прийому - передачі не підписав, з урахуванням чого суд вважає позовні вимоги в частині виселення відповідача з займаного приміщення обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 611,18 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, п/р № НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціополіс" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 38-А, п/р №260053011133 у Першій Харківській філії ПАТ АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351599, ідентифікаційний код 31827137) заборгованість по орендній платі у розмірі 44400,00 грн., заборгованість за комунально - експлуатаційні послуги в сумі 4468,66 грн., пеню у розмірі 2615,58 грн., 3% річних у розмірі 378,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 754,80 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 611,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, п/р № НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з займаного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 02 лютого 2010 року.
Суддя
справа №60/255-09