Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2010 р. Справа № 37/219-09
вх. № 6445/5-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Електрокомплект", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Інпро", м. Харків
про стягнення 221595,50 грн.
Приватне підприємство "Електрокомплект" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Інпро" (відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 221595,50 грн.
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що між сторонами було укладено договір поставки № 276-09/6 від 28.01.2009 року відповідно до якого позивач поставляв відповідачу електротехнічну продукцію. Однак, відповідач свої обов'язки передбачені договором щодо сплати товару не виконав, у зв'язку з чим сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 221595,50 грн.
Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
28.01.2009 року між сторонами було укладено договір поставки № 276-09/6 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача електротехнічну продукцію, а відповідач був зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Пунктом 1.2. договору було передбачено, що найменування, загальна кількість товару та вартість товару визначаються у рахунках - фактурах, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємними додатками до договору.
Згідно п.2.4. договору повний розрахунок за поставлений товар відповідачем повинен був здійснюватися на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Пунктом 8.1. договору було передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009 р., але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору.
Дослідивши матеріали справи, господарським судом було встановлено, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до накладних на відвантаження товару, копії яких додані до матеріалів справи, та довіреностей на отримання товару (№ 000067 від 03.03.2009 р., № 000100 від 01.04.2009 р. та № 000136 від 05.05.2009 р.) відповідачем від позивача було отримано електротехнічну продукцію на загальну суму 221595,50 грн.
Однак, вивченням вищезазначених накладних на відвантаження товару, господарським судом було встановлено, що згідно цих накладних загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 177745,04 грн.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що в матеріалах справи не міститься доказів в обґрунтування позовних вимог позивача у розмірі 221595,50 грн., та не міститься доказів сплати відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 177745,04 грн. за договором.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором у розмірі 177745,04 грн., а в решті позову необхідно відмовити.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню господарський суд вважає за необхідне відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача суму державного мита у розмірі 1777,45 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 94,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Інпро" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, код ЄДРПОУ 34469455, р/р 26000053626300 у АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Електрокомплект" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2 (бізнес-центр "Алкон", 9-й поверх), код ЄДРПОУ 30783141, р/р 26009010559441 у КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) - 177745,04 грн. основного боргу;1777,45 грн. державного мита та витрати по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 94,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Доленчук Д. О.