Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2010 р. Справа № 61/328-09
вх. № 9774/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Галіуліна Н.В., за довіреністю №01-62юр/10812 від 30.12.2009р.; Семенко О.В., за довіреністю №01-62юр/7982 від 09.10.2009р;
відповідача - Лобанова М.М., за довіреністю №33/29/801 від 04.01.2010р.;
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Комунального підприємства "Виробничо - технологічне підприємство "Вода", м. Харків
про стягнення 832323,60 грн.грн.
Позивач - АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП "Виробничо - технологічне підприємство "Вода" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 832323,60 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань, передбачених договором оренди №5/01/12 від 01.12.2006р., який було укладено між позивачем та відповідачем. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
14 січня 2010р. від Акціонерної компанії "Харківобленерго" до господарського суду Харківської області надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме : витяг з ЄДРПОУ на АК "Харківобленерго", станом на 07.09.2009р., витяг з ЄДРПОУ на КП ВТП "Вода", станом на 29.12.2009р., а також довідка з Харківського обласного управління статистики про включення АК "Харківобленерго" до ЄДРПОУ та довідка щодо банківських рахунків АК "Харківобленерго", які долучено судом до матеріалів справи.
22 січня 2010р. через канцелярію суду , на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2010р. позивач супровідними листами (вх.1112, вх.1103, вх.1104), надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.
Представник позивача в судовому засіданні 26.01.2010р. повідомив суд , що відповідач частково погасив суму заборгованості, в обгрунтування 22.01.2010р. позивачем через канцелярію суду було надано витяг з банківської виписки, яким підтверджено , що на рахунок АК "Харківобленерго" на підставі платіжного доручення №2997 від 23.11.2009р. від відповідача надішли грошові кошти в сумі 104501,33грн. Позовні вимоги підтримав з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.01.2010р. супровідним листом надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи, проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву , в якому просив у зв"язку зі сплатою в частині стягнення 104501,33грн. основного боргу провадження по справі припинити та зменшити суму нарахованої пені з урахуванням доданого до відзиву кнтррозрахунку, також відповідач надав клопотання про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області та про зменшення нарахованої пені.
Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області та про зменшення нарахованої пені.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
01.12.2006р. між АК "Харківобленерго" (позивач по справі) та КП ВТП "Вода" (відповідач по справі) було укладено договір оренди №5/01/12., відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв в оренду підстанції: 110/10 кВ "ІІІ підйом", Лозівський район, с.Трійчате; 110/10 кВ "Краснопавлівка", Лозівський район , с.Краснопавлівка; 110/10 кВ "Єлізаветівка", Лозівський район, с.Єливетівка; 35/6 кВ "Водозабір", Харківський район, с.Пісочин; 110/35/6 кВ "Кочеток", Чугуївський район, с.Кочеток; 110/35/6 кВ "Рогань", Чугуївський район. с.Рогань (далі - об"єкти , що орендуються).
Факт передачі майна в оренду підтверджується наявними в матеріалах справи актами примання - передачі від 01.12.2006р. Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників сторін.
Відповідно до п.5.1 договору оренди , орендна плата сплачується не пізніше 15-го числа кожного місяця, що настає за розрахунковим , на підставі наданого рахунку.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції розрахункового місяця, за винятком дефляції (п.5.3).
Згідно з п.9.2.2 договору оренди , в разі несвоєчасної сплати орендних платежів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.08.2008р. до договору оренди №5/01/12 , він діє з 01.12.2006р. до 30.11.2009р.
Додатковою угодою №3 від 30.11.2009р. строк дії договору оренди продовжено до 01.10.2010р.
Відповідач неповністю виконав свої зобов'язання перед позивачем: станом на день подачі позову заборгованість за договором оренди №5/01/12 від 01.12.2006р. становила 782654,91 грн., враховуючи те, що відповідачем вказана заборгованість частково погашена, платіжним дорученням №2997 від 23.11.2009р. в розмірі 104501,33грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами актом звірки.
Суд надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, виходить з такого.
Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно зазначеній нормі провадження у даній справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 104501,33 грн., в іншій частині позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 678153,58 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму зазначеного боргу, крім того відповідно до складеного та підписаного сторонами акту звірки за період з 01.05.2009р. по 30.08.2009р., станом на 21.01.2010р. залишок боргу відповідача перед позивачем складає 678153,58грн.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач суму основного боргу в повному обсязі не сплатив, не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 678153,58 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 678153,58грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України). Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Крім цього, ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
При цьому частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України запроваджено, що Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.2.2 договору оренди , сторони визначили відповідальність за несвоєчасну сплату орендних платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.
Позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати орендних платежів в сумі 43684,52грн.
Відповідач заперечує проти нарахованої позивачем пені в сумі 43684,52грн. та вважає , що загальна сума пені за прострочку платежу за період з 01.05.2009р. по 01.11.2009р. складає 41562,23грн., оскільки позивачем при обчисленні пені не враховано зміни облікової ставки НБУ, а саме з 12.08.2009р. - 10,25%.
Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено , що вірною є сума пені в розмірі 41562,23грн., а пеня в сумі 2122,29грн. нарахована позивачем є незаконною , а тому в цій частині стягнення суд відмовляє.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В даному разі, з матеріалів справи вбачається, що існують обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про стягнення неустойки, і які в сукупності свідчать про наявність підстав для її зменшення. Так з матеріалів справи вбачається, що основним споживачем послуг відповідача (85,1%) є населення, котре на підставі Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” користується правом на реструктуризацію (розстрочення) своєї заборгованості перед відповідачем, та яке, таким чином, у відповідній частині звільнено від сплати неустойки за несвоєчасне здійснення розрахунків за спожиті послуги відповідача.
Крім того відповідно до довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість КП "ВТП Вода", станом на 01.01.2010р., дебіторська заборгованість за надані послуги з водопостачання складає 149478,20грн., заборгованість тільки населення складає - 59142,00грн.
З урахуванням таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у порушенні строків проведення розрахунків із позивачем. Відповідно цьому, а також враховуючи добровільне часткове погашення відповідачем суми основного боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми неустойки, котра підлягає стягненню з відповідача, до 50%, що становить 20781,11грн.
Разом з тим, суд зазначає, що зменшення суми неустойки не стосується 3% річних, оскільки останні відповідно до ст. 625 ЦК України не є неустойкою і до них не підлягає застосуванню ч.3 ст.551 ЦК України. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню, а 3% річних стягненню в сумі 5984,17 грн.
Представником відповідача через канцелярію суду було надано клопотання про надання відстрочки виконання рішення , строком на шість місяців.
Відповідно до ст.121 ГПК україни при наявності обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони , державного виконавця , за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках , залежно від обставин , може відстрочити або розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови , змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи заперечення позивача про надання відстрочки виконання рішення відповідачу, суд також не вбачає підстав для задоволення копотання відповідача про розстрочку виконання рішення, вважає що відповідач не довів суду винятковості обставин при наявності яких зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 386, 391, 526, 530, 551, 610, 611, 624, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство „Вода” (код ЄДРПОУ 33206804; місцезнаходження 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90; п/р26008000002835 в філії №1 АБ „Факторіал-Банк” м. Харків, МФО 350482) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (код ЄДРПОУ 00131954; місцезнаходження 61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149; п/р 260053011272 в першій Харківській філії АКБ „Базис МФО 351599) 678153,58 грн. основного боргу; 20781,11грн пені; 5984,17грн. 3% річних; 7049,19 грн. державного мита; 199,87 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення основного боргу в сумі 104501,33 грн. провадження у справі припинити.
В решті позову відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.
Суддя
Повний текст рішення підписано 30.01.2010р.
Справа №61/328-09.