Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" січня 2010 р. Справа № 43/55-09 (н.р. 58/52
вх. № 8930/4-43 (н.р. 1802/3-58)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 10.04.08 р.
відповідача - Айлазян К.Д за дов. № 2 від 03.01.09 р.
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_4, м. Харків
до АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" Магазин № 3, м. Харків
про стягнення 69835,87 грн.
Позивач - ФОП ОСОБА_4, звернувся до відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" з позовною заявою про стягнення на користь позивача 69835,87 грн., у тому числі 61529,80 грн. боргу, 3113,98 грн. інфляційних, 2832,05 грн. пені, 2360,04 грн. 20 % річних за договором № 27/10 Ол-П1 про надання експедиційних послуг в сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладеним між сторонами 27.10.2008 року.
В обгрунтування заявлених вимог позивач - ФОП ОСОБА_4, посилається на порушення відповідачем договірних зобов"язань в частині оплати послуг за договором, у зв"язку з чим утворилась заборгованність, яка до цього часу не погашена.
Позивач - ФОП ОСОБА_4, через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог від 11.11.09 р., в якої зазначено, що загальна сума заборгованості відповідача за заявою від 27.10.08 р. до договору № 27/10 Ол-П1 від 27.10.08 р. перед позивачем складає 87769,49 грн. Детальний розрахунок вказаної суми заборгованості виклав в своїх уточненнях.
Відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" 13.11.09 р. через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідно до договору 1 відповідач здійснив оплату за послуги 03.12.08 р. в розмірі 5000 доларів США, що підтверджується розпискою від ОСОБА_4 Таким чином, відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" вважає, що ФОП ОСОБА_4 отримав грошові кошти вчасно 03.12.08 р., бо без них не здійснився б виїзд транспорту з вантажем, тому що, згідно умовам оплати за заявкою до Договору 1, здійснюється 100% передплата при завантаженні. Просить у позовних вимогах відмовити.
У наданих суду додаткових поясненнях до відзиву, відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" продовжував заперечувати проти позовних вимог.
26.11.09 р. до господарського суду від відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" надійшли заперечення на уточнення позовних вимог позивача - ФОП ОСОБА_4, в яких вказується, що позивач - ФОП ОСОБА_4 уклавши договір з відповідачем - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" від експедирування самоусунувся, обмежившись тільки підбором транспортного засобу. Вантаж був замитнений на ЧП ОСОБА_5, котрий взяв на себе відповідальність за вантаж чим і виконав функцію експедитора. Також в своїх запереченнях відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" посилається на договір № 27/10 Ол-П1 від 27.10.08 р. та на ст. 929 ЦК України, в якої зазачено, які саме дії відносяться до організації експедиторських послуг. Позивач - ФОП ОСОБА_4, на адресу відповідача АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" надіслав акт виконаних робіт від 10.12.08 р., але дата перетинання кордону 12.12.08 р., також згідно заявки № 27/10 до договору № 1 від 27.10.08 р. фірмою одержувачем вантажу є компанія "Десна" Сулейманія, відповідальний за відвантаження є ОСОБА_8, але підтвердження того, що вантаж було доставлено до місця призначення відповідач не має. Все це підтверджується тим, що на ТТН СМR № 0041115 на місці "Вантаж одержано" відсутня дата, штамп та підпис одержувача. Таким чином, відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" вважає, що позивач - ФОП ОСОБА_4 не володів інформацією про місце знаходження вантажу, чим самозвільнився від виконання функцій експедитора. Відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" здійснив оплату за послуги 03.12.08 р. в розмірі 5000 доларів США, що підтверджується розпискою від позивача. Грошові кошти було передано готівкою з тим, що позивач - ФОП ОСОБА_4 самостійно переведе їх на банківський рахунок свого підприємства. Позивач - ФОП ОСОБА_4 гроші у сумі, еквивалентної 4000,00 доларів США за перевезення вантажу за маршрутом Запоріжжя-Харків-Ірбіль згідно заявки № 27/10 до договору № 27/10-2 від 27.10.08 р., що підтверджуєьбся квитанцією № 03/12 від 03.12.08 р. віддав ОСОБА_5, однак ніяким документом не підтверджено, що позивач передав вантаж ОСОБА_5 Згідно договору № 27/10 Ол-П1 та договором № 27/10-2 позивач - ФОП ОСОБА_4 отримав суму, еквівалентну 1000,00 доларів США не виконавши свою роботу. Відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" вважає, що позивач - ФОП ОСОБА_4 отримав грошові кошти вчасно 03.12.08 р., бо без них не здійснився б виїзд транспорту з вантажем. Тому, що згідно умовам оплати за заявкою до договору № 1, здійснюється 100% передплата при завантаженні. Тому, відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" впевнений, що позивач - ФОП ОСОБА_4 не виконав своїх обов"язків, порушив вимоги договору № 1, але гроші отримав в повному обсязі і вчасно. Відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" , на підставі вищенаведеного, просить суд у позовних вимогах позивачу - ФОП ОСОБА_4 відмовити.
Крім того, 30.11.09 р., до господарського суду від позивача- ФОП ОСОБА_4 надійшли пояснення на заперечення відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" , в яких він повідомляє, що не погоджується з висновком відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" стосовно того, які саме дії відносяться до організації експедиторських послуг, відповідно до ст. 929 ЦК України. Вказує, що на позивача - ФОП ОСОБА_4 не встановлюється обов"язок супроводжувати вантаж, перевіряти кількість вантажу в пункті прийому та здачі, тощо. В своїх запереченнях відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не посилається в чому саме полягає "самоусунення" позивача - ФОП ОСОБА_4 від виконання умов укладеного договору. Відповідно до п.1.2 договору № 27/10 Ол-П1 від 27.10.08 р. позивач - ФОП ОСОБА_4 організує перевезення вантажів відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи - ФОП ОСОБА_5, яке безпосередньо виконує перевезення вантажу. Позивач - ФОП ОСОБА_4 вважає, що ним виконані всі обов"язки за договором № 27/10 Ол-П1 від 27.10.08 р. та відповідачем - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" в своїх запереченнях не вказано, який саме пункт договору було порушено позивачем - ФОП ОСОБА_4 В своїх запереченнях відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не зазначає про те, які правові наслідки має дата підписання акту від 10.12.08 р., відсутність печатки та підпису посадової особи відповідача в цому акті та яке значення вказана обставина має для вирішення спору. Стосовно розписки на суму 5000,00 доларів США позивач - ФОП ОСОБА_4 вказує на те, що розписка не є належним доказом сплати відповідачем на рахунок позивача відповідної грошової суми згідно умов договору №27/10 Ол-П1 від 27.10.08 р. Виходячи з викладеного, позивач - ФОП ОСОБА_4 вказує, що в своїх запереченнях відповідачем - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не вказано на підставі чого відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" отримав право не перераховувати грошові кошти по факту завантаження транспортного засобу на розрахунковий рахунок позивача.
Щодо доказів доставки вантажу вантажоодержувачу згідно заявки № 27/10 до договору № 27/10-Ол-Ш від 27.10.2008р. зазначає, що на даний момент позивач - ФОП ОСОБА_4 грошових коштів за заявкою від 27.10.2008р. до договору № 27/10 Ол-ПІ від 27.10.2008р. в якості 100% передплати від відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не отримував, у зв'язку з чим зупинив виконання зобов'язання в частині проставляння відмітки про отримання вантажу в міжнародної товарно-транспортної накладної СМR. № 0041115 до виконання відповідачем свого обов'язку щодо проведення 100-відсоткової передплати за заявкою та договором № 27/10 Ол-ПІ від 27.10.2008р.
За таких підстав позивач - ФОП ОСОБА_4 не може надати в судове засідання міжнародну товарно-транспортну накладну СМR № 0041115 з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.
Крім того, зазначає, що предметом даного спору є стягнення з АТЗТ ТПК “Світло шахтаря”заборгованності щодо нездійсненої 100-відсоткової передплати за договором № 27/10 Ол-Ш від 27.10.2008р. та заявкою від 27.10.2008р до договору № 27/10 Ол-ПІ від 27.10.2008р., про що також було зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 17.09.2009р. у справі №58/52-09.
14.12.09 р. від позивача - ФОП ОСОБА_4 до суду надійшли пояснення, де позивач - ФОП ОСОБА_4 повідомляє, що спір виник між ФОП ОСОБА_4 та АТЗТ ТПК «Світло шахтаря»з договору транспортного експедирування , а не між ОСОБА_4 та бухгалтером АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» ОСОБА_6 за договором доручення. ОСОБА_4 не заперечував про отримання ФОП ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 5000,00 доларів США згідно розписки. Крім того, вважає, що спір не може розглядатися в господарському суді, оскільки за договором доручення від 17.11.08 р. виникли правовідносини між іншими особами, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які не є та не можуть бути сторонами в господарському суді. Також повідомляє, що позивач грошових коштів по заявці від 27.10.08 р. по договору № 27/10 Ол -П1 від 27.10.08 р. в якості 100% передплати від відповідача не отримував, у зв"язку з чим зупинив виконання зобов"язання в частині проставляння відмітки про отримання вантажу в міжнародної ТТН СМR № 0041115 до виконання відповдачем свого обов"язку щодо проведення 100% передплати за заявкою та договором № 27/10 Ол -П1 від 27.10.08 р. За таких підстав позивач не може надати міжнародну ТТН СМR № 0041115 з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.
14.12.09 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18 грудня 2009 року о 11:00.
18 грудня 2009 року сторони надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного строку вирішення спорів встановленого ст. 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів, необхідних для розгляду справи. Клопотання сторін про продовження строку розгляду даної справи судом було задоволено.
Заявою від 22.01.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги та наполягав на стягненні з відповідача суми основного боргу 61529,80 грн., 9237,56 грн. інфляційних витрат, 140160,28 грн. - 20 % річних; 7282,43 грн. пені.
Позивач - ФОП ОСОБА_4 вказав, що період нарахування індексу інфляції становить з грудня 2008 р. по грудень 2009 р., 20% річних з 04 грудня 2008 р. по 27 січня 2010 р., пені з -4.12.08 р. по 04.06.09 р.
Таким чином, позивачем - ФОП ОСОБА_4 був змінений період нарахування вказаних сум, внаслідок чого відбулось фактичне збільшення розміру позовних вимог.
Суд розглядає справу з урахуванням вимог, визначених у заяві від 22.01.10 р., оскільки згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог.
Позивач - ФОП ОСОБА_4 посилається на ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України згідно яких, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Приписами ст. 693 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його псредання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлІ-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України. .Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка насамперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Предметом даного спору є стягненя з АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» заборгованості щодо нездійсненої 100-відсоткової передплати за договором № 27/10 Ол-Ш від 27.10.2008р. та заявкою від 27.10.2008р до договору № 27/10 Ол-ПІ від 27.10.2008р. у відповідності до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, на думку позивача - ФОП ОСОБА_4, сума основного боргу відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" по договору 1 перед позивачем - ФОП ОСОБА_4 на момент подання позовної заяви складає 61529,80 грн. Згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.5 договору 1 за прострочення оплати АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» зобов'язано сплатити ФОП ОСОБА_4 суму боргу, а також 20 процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 5.2.6 Договору 1 у випадку прострочення оплати АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» зобов'язано сплатити ФОП ОСОБА_4 суму боргу, а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Постановою Правління НБУ від 21.04.2008р. № 107 встановлена з 30 квітня 2008 року облікова ставка в розмірі 12% річних. У зв'язку з тим, що відповідач прострочив сплату основної суми заборгованості (61529,80 грн.), йому, згідно умов договору № 27/10 Ол-П1 від 27.10.2008р. нараховується 20% річних у розмірі 14160,28 грн. (розрахунок додається); сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, яка становить 70767,36 грн. (розрахунок додається) та пеня у розмірі 7282,43 грн. (розрахунок додається).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" по заявці від 27.10.2008р. до договору № 27/10 Ол-П1 від 27.10.2008р.перед позивачем складає 92210,07 грн. Тобто: Сума основного боргу- 61529,80 грн.; Інфляційні витрати - 9237,56 грн.; 20% річних - 14160,28 грн.; Пеня -7282,43 грн. Загальна сума складає 92210,07 грн.
Представник позивача - ФОП ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримує уточненні позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" у судовому засіданні заперечує проти уточнених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна в матеріалах справи, господарський суд встановив : 27.10.08 між АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 27/10Ол-П1 про надання експедиційних послуг в сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (далі -Договір), згідно умов якого Експедитор зобов'язався організувати на підставі інформації, наданої Замовником та оформленої у вигляді Заявки, за плату і за рахунок Замовника, транспортне перевезення вантажів, шляхом залучення транспортного засобу третіх осіб.
АТЗТ ТПК «Світло шахтаря», в свою чергу, взяло на себе зобов'язання сплатити вартість послуг, наданих ФОП ОСОБА_4, в порядку та розмірі, зазначеному в Договорі та невід'ємних додатках до нього.
Відповідно до умов Заявки, ставка за перевезення була визначена сторонами у розмірі 8 500 доларів США на умовах попередньої передплати при завантаженні, при цьому сторони передбачили, що оплата транспортно-експедиційних послуг мала бути здійснена відповідачем - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" в день завантаження транспортних засобів, тобто 03.12.08 згідно з СМR № 0041115.
У відповідності до умов п. 4.1 Договору всі розрахунки між сторонами відбуваються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора.
Також, згідно п.п. 3.2.4. Договору Експедитор був зобов'язаний направити Замовнику пакет документів: рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну та інші документи, якщо такі потрібні згідно умов Заявки.
Матеріалами справи підтверджено, що 27.10.08 на виконання умов Договору № 27/10Ол-П1, між АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 27/10-2 та Заявка до Договору № 27/10Ол-П1 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № АХ 5307 ВІ, АХ 1244 ХТ за маршрутом: м.Запоріжжя (Україна) -м.Харків (Україна) -м.Ірбіль (Ірак).
Судом враховано, що обґрунтовуючи свої вимоги у даній справі, позивач - ФОП ОСОБА_4 вказує, що свої обов'язки за договором щодо перевезення вантажу виконав, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0041115 з відміткою відповідача - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" про завантаження транспортного засобу, всупереч чому відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не сплатив вартість наданих послуг, а тому, на думку позивача - ФОП ОСОБА_4. АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" має сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 20 % річних та пені. Але відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" виконав свої договірні зобов"язання частково.
Судом прийнято до уваги посилання АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» на те, що 17.11.08 між головою правління АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» ОСОБА_2 (Довіритель) та головним бухгалтером підприємства - відповідача ОСОБА_6 (Повірений) було укладено договір доручення, за яким Повірений був зобов'язаний від імені та за рахунок Довірителя здійснити оплату ФОП ОСОБА_4 за перевезення вантажу у м.Ірбіль (р.Ірак) у сумі, еквівалентній 8 500 доларів США.
Ухвалою суду від 16.11.09 р. були викликані у судове засідання, яке було призначено на 30.11.09 р., ОСОБА_4 та повірену за договором доручення від 17.11.08 р. головного бухгалтера на той час - ОСОБА_6 в порядку ст. 30 ГПК України.
Позивач - ФОП ОСОБА_4 у судовому засіданні 30.11.09 р. не заперечував, що отримав кошти у розмірі 5000 доларів США згідно розписки, але оскільки ця росписка без дати, можливо за інший рейс. Також стверджує, що вантаж був доставлений до місця пизначення - в Ірак.
В судовому засіданні, яке відбулося 14 грудня 2009 року представник позивача - ФОП ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення по справі, в яких вказав, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та АТЗТ ТПК “Світло шахтаря”не існує інших договорів на перевезення вантажу до Іраку з вантажоодержувачем компанія “Десна”Сулейманія.
14.12.09 р. викликана в порядку ст. 30 ГПК України ОСОБА_7 надала для огляду суду оригінал вказаної розписки та пояснила, що передала ОСОБА_4 суму в розмірі 5000 доларів США для здійснення перевезення.
З огляду на зміст зазначеної розписки вбачається, що ОСОБА_4 отримано суму в розмірі 5000 доларів США за рейс Запоріжжя-Харків-Сулейманія.
Оскільки, на вимогу ухвали господарського суду від 30.11.09 р. сторонами не було надано відомостей про наявність між сторонами інших договорів на перевезення вантажу до Іраку з вантажоотримувачем, вказаним в заявці - компанія "Десна" Сулейманія, суд дійшов до висновку про часткове здійснення плати відповідачем АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" в сумі 5000 доларів США згідно зазначеної розписки за послуги позивача - ФОП ОСОБА_4 відповідно до Договору № 27/10Ол-П1.
Суд звертає увагу на те, що предметом даного спору є саме стягнення з АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» заборгованості щодо нездійсненої 100-відсоткової передоплати за Договором та Заявкою на здійснення перевезення. Щодо посилань АТЗТ ТПК «Світло шахтаря» на те, що позивачем - ФОП ОСОБА_4 не доведено факту виконання свого обов'язку щодо транспортування товару, то повернення переданого для перевезення товару та/або відшкодування завданих цим збитків можуть бути предметом спору, проте у даному провадженні таких вимог не заявлялось.
Відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не визнав позовні вимоги, посилаючись на їх безпідставність у зв"язку зі сплатою.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов"язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відстутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони одностороньої відмови від зобов"язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України, щодо обов"язковості до договору для виконання стороною.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
При цьому, відповідно ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, така відповідальність за порушення господарського зобов'язання настає за умови наявності вини в особи, яка його порушила, якщо не доведе, що вжила всіх належних від нього заходів для належного виконання зобов'язання та недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що у випадку, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 538 зазначеного кодексу визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Також, приписами ч. 2 ст. 524 вказаного Кодексу передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
При цьому суд наголошує, що ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено: якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, чинне законодавство визначає, що грошове зобов'язання має бути виконане в національній валюті України -гривні. Це правило кореспондує положенням ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути визначені в гривнях.
Разом з тим, положення цивільного законодавства дозволяє сторонам зобов'язання виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
В разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважається курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").
Основні засади правового регулювання договору транспортного експедирування викладено в гл. 65 Цивільного кодексу України, ст. 929 якою визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.ст. 931, 932 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Згідно положень ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку у встановлений строк, друга сторона має право зупинити виконання і свого обов'язку.
Таким чином, відповідач - АТЗТ ТПК "Світло Шахтаря" не мав правових підстав для ухилення від виконання обов"язку із здійсненням відповідних платежів на користь позивача.
Відповідно до ст 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак, в обгрунтування своїх заперечень відповідач не надав належних доказів, тому суд не приймає до уваги посилання відповідача про сплату заборгованності позивачу у повному обсязі через їх недоведеність.
На підставі викладеного суд вважає, що згідно наявного в матеріалів справи розрахунку нарахування сум інфляційної складової, 20% річних та пені здійснювалось позивачем - ФОП ОСОБА_4 на всю суму боргу в розмірі 61 529,80 грн. Такий розрахунок сум є помилковим, на думку суду.
Належний розмір інфляційної складовою з урахуванням часткової сплати, який підлягає стягненню, становитеме - 3700,53 грн., 20% річних - 5815,80 грн; пені - 3030,74 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25335,80 грн. та інфляційних витрат у розмірі 3700,53 грн., 20% річних - 5815,80 грн; пені - 3030,74 грн.
У задоволенні іншої частини позову слід відмовити за необгрунтованістю.
Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 524, 525, 526, 530, 533, 538, 599, 610, 611, 612, 614, 627, 629, 693, 929, 931, 932 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу ТПК "Світло Шахтаря" (61004, м. Харків, вул. Світло шахтаря, б. 4/6, код 22623960, розрахунковий рахунок 26004805371510 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (61146, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 25 335,80 грн. основного боргу; 3700,53 грн. інфляційних витрат; 5815,80 грн. 20 % річних; 3030,74 грн. пені, державного мита у сумі 253,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 64,84 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 01.02.2010 р.