"02" березня 2010 р.Справа № 17/4-89
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи управління нерухомістю", м. Луцьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
про стягнення авансових платежів та штрафу в загальній сумі 8000,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Михальчук О.В., керівник, паспорт серії АС №НОМЕР_2 від 25.02.97р.;
Гапон С.Й., уповноважений, довіреність без номеру від 01.01.10р.;
відповідача: ОСОБА_1, підприємець, паспорт серії АС №НОМЕР_2 від 21.02.04 р.
Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи управління нерухомістю", м. Луцьк, звернувся до господарського суду Тернопільської області 10.01.2010р.(згідно штампу на конверті) з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про повернення авансових платежів в сумі 2400,00 грн. та стягнення 5600,00 грн. штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що виникли з договору на здійснення супроводу проектної документації №У-01/138 від 01.06.2009р., укладеного між сторонами по справі.
Позов обґрунтовується копією договору на здійснення супроводу проектної документації №У-01/138 від 01.06.2009р.; копією претензії №262 від 16.11.09р.; платіжним дорученням №50 від 10.06.2009р.; розрахунком суми позову; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 25.01.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 09.02.2010р. В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11:00 год. 02.03.2010р. для надання можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи та подати письмові заперечення на позовну заяву.
Представники позивача в судовому засіданні 02.03.2010р. подали заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої повідомили, що відповідачем після порушення провадження у справі частково були виконані роботи, обумовлені у договорі на здійснення супроводу проектної документації №У-01/138 від 01.06.2009р. у зв'язку з чим позивач просив стягнути з підприємця 5600,00 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 5.3. даного Договору.
Окрім того, згідно поданого клопотання від 02.03.2010р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог в частині стягнення авансового платежу в розмірі 2400,00 грн. та, у зв'язку з цим, просив припинити провадження в цій частині позову згідно п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив, зазначивши, що порушення строку виконання робіт відбулося не з вини виконавця, однак письмового, документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву підприємцем не подано.
Також, після виходу суду в нарадчу кімнату відповідачем 02.03.2010р. подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою обґрунтування своїх заперечень на позов та для надання можливості представити докази на їх підтвердження. Суд відхиляє подане клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми даної статті вбачається, що питання чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.
Отже, враховуючи, що в судовому засіданні судом оголошувалася перерва з метою надання можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи та подати заперечення на позов, однак підприємець не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та знехтував вимогу суду щодо подачі мотивованого відзиву на позов. Утім, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:
01.06.2009р. між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи управління нерухомістю", як Замовником, укладено договір на здійснення супроводу проектної документації за №У-01/138 (далі -Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець в свою чергу, взяв на себе обов'язок здійснити супровід проектної документації та передати Замовнику роботи згідно переліку, визначеного у п.п. 1.1.1., 1.1.2., а саме: збір висновків та погоджень контролюючих органів про можливість проведення реконструкції приміщення під магазин продтоварів; формування та передача пакета документів для отримання дозволу на реконструкцію в органі місцевого самоврядування (іншому уповноваженому органі); контроль та супровід проходження документів в органах місцевого самоврядування з метою швидкого проходження та отримання позитивного рішення; отримання дозволу на переведення житлового приміщення в нежитлове; отримання оригіналу розпорядження "Про дозвіл на проведення реконструкції приміщення"; збір необхідних Технічних умов; замовлення топогеодезичної зйомки; здійснення заходів для проведення грошової оцінки земельної ділянки; підготовка проекту договору оренди земельної ділянки та договору про земельний сервітут; подання документів для отримання та отримання "Архітектурно-планувального завдання"; проходження комплексної експертизи; отримання позитивного висновку комплексної експертизи; подання документів та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно п. 4.1 договору, загальна вартість робіт за даним Договором становить 8000,00 грн. (без ПДВ). Розрахунки здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця в наступному порядку: 30% від вартості робіт сплачуються протягом семи днів з моменту підписання Договору, а 70% вартості робіт -протягом семи днів з моменту виконання робіт та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 4.2., 4.3. Договору).
Строки виконання та передачі робіт за Договором визначено до 01.11.2009р., про що зазначено у п. 2.1 Договору.
Пунктом 4.4. Договору визначено, що здавання робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Як випливає з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені п. 4.3. Договору щодо оплати 30% вартості робіт виконав належним чином, тобто кошти в сумі 2400,00 грн. були перераховані Товариством на розрахунковий рахунок Виконавця згідно виставленого останнім рахунку №03-01/07 від 04.05.09р., що підтверджується платіжним дорученням №50 від 10.06.2009р. Однак, проте відповідач роботи у строк, передбачений п. 2.1. договору, не виконав, що також не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок по наданні послуг по супроводу проектної документації та передачі виконаних робіт позивачу у справі, як Замовнику, встановлено розділами 1, 3 Договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).
Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем у справі, надіслана 20.11.09р. на адресу відповідача претензія №262 від 16.11.2009р. з вимогою в десятиденний термін виконати роботи, передбачені Договором від 01.06.09р. або, у випадку неможливості їх виконання, повернути 2400,00 грн. попередньої оплати та сплатити штраф за невчасне виконання робіт в розмірі 960,00 грн. (розрахованого станом на момент оформлення претензії), залишена підприємцем без відповіді та задоволення.
Утім, з наданих в судовому засіданні пояснень представників сторін та поданих позивачем заяв №72 від 01.03.2010р. та від 02.03.2010р. судом встановлено, що відповідачем після порушення провадження у справі частково були виконані роботи, передбачені договором на здійснення супроводу проектної документації №У-01/138 від 01.06.2009р., відтак, господарський суд, оцінивши подану позивачем заяву 02.03.2010р. про відмову від позову в частині стягнення 2400,00 грн. попередньої оплати, дійшов висновку про її обґрунтованість, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню згідно п. 4 ст. 80 ГПК України. При цьому, господарський суд приймає до уваги, що дане клопотання подано в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, не суперечить чинному законодавству, а представникам позивача в судовому засіданні роз'яснено наслідки даної процесуальної дії.
Також, належне виконання зобов'язань Виконавцем забезпечено згідно п. 5.3. Договору, штрафом у розмірі 1% від загальної вартості робіт, передбаченої п. 4.1. Договору (8000,00 грн.) за кожен день прострочення виконання робіт.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши позовні вимоги про стягнення 5600,00 грн. штрафу, нарахованого за період з 02.11.2009р. по 10.01.2010р., за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань згідно п. 5.3. договору №У-01/138 від 01.06.2009р., господарський суд дійшов висновку, що позов в цій частині до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Статті 546, 549 ЦК України визначають штраф і пеню як різновид неустойки та як спосіб забезпечення виконання зобов'язань, поряд із порукою, гарантією, заставою, притриманням та завдатком. В той же час, ст. 230 ГК України визначає штраф і пеню як окремі штрафні санкції.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу приписів частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а згідно частини 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як видно з умов договору, сторони в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору № У-01/138 передбачили саме сплату Виконавцем штрафу за порушення строку виконання робіт, однак у розмірі, що визначається згідно чинного законодавства як пеня, оскільки розраховується за кожний день прострочення оплати товару.
Відповідно нарахований позивачем штраф у відсотковому відношенні за кожний день прострочення виконання робіт за порушення строку їх виконання згідно умов договору, як такий, що суперечить чинному законодавству та з урахуванням того, що позивач не скористався своїм правом та не уточнив вид неустойки, до задоволення не підлягає.
Беручи до уваги, що відповідачем частково виконані роботи після звернення позивача з позовом до господарського суду, тому державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в силу вимог ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні 02.03.2010р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 629, 901-903 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст. 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В стягненні 5600,00 грн. штрафу -відмовити.
2. В частині стягнення 2400,00 грн. -припинити провадження у справі.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 101,40 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи управління нерухомістю", м. Луцьк, вул. Єршова, 11/807, ідентифікаційний код 34310064.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення: "09" березня 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя