ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.06.2019Справа № 910/4286/19
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Степсервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "СІД Транс"
про стягнення 250 531,00 грн.
Представники сторін: не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Степсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "СІД Транс" про стягнення 250 531,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 15/05-18 СТ-СС від 15.06.2018 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у зв'язку з її малозначністю) без виклику сторін (без проведення судового засідання).
10.05.2019 року до канцелярії суду позивачем подано письмові пояснення з додатковими документами.
17.05.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.
03.06.2019 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій в прохальній частині якої просить розгляд справи проводити в судовому засіданні із викликом сторін.
Позивач зазначив, що враховуючи відзив який було подано відповідачем, а також обставини справи, які на думку позивача потребують надання усних пояснень з метою встановлення дійсних обставин справи, вважає за необхідне заявити клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні із викликом сторін.
Відповідно до ч.5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 статті 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання та позивачем не обґрунтовано належним чином подане клопотання, суд відмовляє в задоволенні його клопотання.
10.06.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
15.06.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Степсервіс" (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СІД Транс" (замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №15/06-18 СТ-СС.
Відповідно до п.1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором (п. 9.1. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов'язання за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вапнякового каміння та/або надати транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами заявок до договору.
Згідно з п.2.2 договору найменування (вид) послуг перевізника та істотні умови кожного конкретного перевезення (групи однотипних перевезень), в т.ч., але не виключно: найменування (вид), кількість/вага вантажу; пункти відправлення та призначення вантажу; найменування вантажовідправника та вантажоодержувача; дата завантаження та розвантаження (термін перевезення) вантажу; тип, кількість, державні/реєстраційні номери транспортних засобів; умови перевезення; особливі вказівки клієнта чи інші умови узгоджуються сторонами в заявках до цього договору. Узгоджена сторонами заявка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг перевізника погоджується сторонами в заявках (або додатках) до договору. В цю суму включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб та всі інші витрати перевізника пов'язані з виконанням доручення замовника, а також винагорода перевізника (плата за надані ним послуги) у урахуванням ПДВ.
Надання послуг за цим договором (в т.ч. здійснення перевезення) здійснюється на підставі заявки замовника. Така заявка може бути передана перевізнику електронною поштою (п.5.1 договору).
Відповідно до умов договору між сторонами підписано та скріплено їх печатка заявки, а саме:
- №1 від 15.06.2018 року, відповідно до якої погоджено найменування вантажу (вапнякове каміння), його кількість (100 000 тис./т.), сума з ПДВ (126,99 грн. за 1 тонну), пункт (адреса) відправлення вантажу: село Новосілка Тернопільської області, пункт (адреса) призначення вантажу: Хмельницька область, Волочинський р-н, смст. Наркевичі, вул. Заводська, 1, дата завантаження та доставки вантажу в пункт призначення (18.06.2018 - 31 грудня 2018), найменування вантажовідправника: ТОВ ВП "Гірничодобувна промисловість" та вантажоодержувача: ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а також контактну особу на розвантажуванні: ОСОБА_1 , також зазначено транспортні засоби, які будуть здійснювати перевезення та П.І.Б. водіїв;
- №2 від 30.07.2018 року, відповідно до якої погоджено найменування вантажу (вапнякове каміння), його кількість (500 т.), сума з ПДВ (133 грн. за 1 тонну), пункт (адреса) відправлення вантажу: село Новосілка Тернопільської області, пункт (адреса) призначення вантажу: Хмельницька область, Волочинський р-н, смст. Наркевичі, вул. Заводська, 1, дата завантаження та доставки вантажу в пункт призначення (30.07.2018 - 31 грудня 2018), найменування вантажовідправника: ТОВ ВП "Гірничодобувна промисловість" та вантажоодержувача: ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а також контактну особу на розвантажуванні: ОСОБА_1 , також зазначено транспортні засоби, які будуть здійснювати перевезення та П.І.Б. водіїв;
- №3 від 20.08.2018 року, відповідно до якої погоджено найменування вантажу (вапнякове каміння), його кількість (500 т.), сума з ПДВ (133 грн. за 1 тонну), пункт (адреса) відправлення вантажу: село Новосілка Тернопільської області, пункт (адреса) призначення вантажу: Хмельницька область, Волочинський р-н, смст. Наркевичі, вул. Заводська, 1, дата завантаження та доставки вантажу в пункт призначення (20.08.2018 - 31 грудня 2018), найменування вантажовідправника: ТОВ ВП "Гірничодобувна промисловість" та вантажоодержувача: ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а також контактну особу на розвантажуванні: ОСОБА_1 , також зазначено транспортні засоби, які будуть здійснювати перевезення та П.І.Б. водіїв;
- №4 від 23.08.2018 року, відповідно до якої погоджено найменування вантажу (вапнякове каміння), його кількість (500 т.), сума з ПДВ (133 грн. за 1 тонну), пункт (адреса) відправлення вантажу: село Новосілка Тернопільської області, пункт (адреса) призначення вантажу: Хмельницька область, Волочинський р-н, смст. Наркевичі, вул. Заводська, 1, дата завантаження та доставки вантажу в пункт призначення (23.08.2018 - 31 грудня 2018), найменування вантажовідправника: ТОВ ВП "Гірничодобувна промисловість" та вантажоодержувача: ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а також контактну особу на розвантажуванні: ОСОБА_1 , також зазначено транспортні засоби, які будуть здійснювати перевезення та П.І.Б. водіїв;
- №5 від 31.08.2018 року, відповідно до якої погоджено найменування вантажу (вапнякове каміння), його кількість (800 т.), сума з ПДВ (133 грн. за 1 тонну), пункт (адреса) відправлення вантажу: село Новосілка Тернопільської області, пункт (адреса) призначення вантажу: Хмельницька область, Волочинський р-н, смст. Наркевичі, вул. Заводська, 1, дата завантаження та доставки вантажу в пункт призначення (30.08.2018 - 31 грудня 2018), найменування вантажовідправника: ТОВ ВП "Гірничодобувна промисловість" та вантажоодержувача: ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а також контактну особу на розвантажуванні: ОСОБА_1 , також зазначено транспортні засоби, які будуть здійснювати перевезення та П.І.Б. водіїв.
На підтвердження факту здійснення перевезень позивачем надано товарно-транспортні накладні, які підписані від імені вантажоодержувача Мазур О.М.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що в товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи (наданих позивачем), як автомобільний перевізник зазначено ТОВ «СІД Транс», яке є відповідачем у даній справі. Згідно з умовами укладеного між сторонами договору, ТОВ «СІД Транс» є замовником. Натомість, згідно з інформацією, яка зазначена у товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем, замовником (платником) та вантажоодержувачем є ТОВ "Наркевицький цукровий завод", а не ТОВ «СІД Транс». Зазначено, що в порушення п.8.25 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України не зазначено час прибуття автомобілів та не надано довіреності на особу, уповноважену приймати вантаж, прізвище якої зазначено в товарно-транспортних накладних.
Судом враховано, що тільки в трьох товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Степсервіс», а саме: №5548 від 20.08.2018 року, №5585 від 21.08.2018 року та №5589 від 21.08.2018 року.
Відповідно до Розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, (надалі Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.
Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.
Перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.
Експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.
Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Судом враховано, що відповідно до підписаних сторонами заявок вантажоодержувачем зазначено ТОВ "Наркевицький цукровий завод".
Відповідно до п.11.4 та п.11.6 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається перевізнику.
Суд погоджується з твердження позивача щодо того, що в заявках на перевезення які направлялись відповідачем, останній: вказував вантажовідправника ТОВ ВП «Гірничодобувна промисловість», а тому оскільки, ТОВ «Степсервіс» не було пов'язано із вантажовідправником та вантажоодержувачем будь-якими правочинами, зокрема, договором перевезення, то відповідно особа яка заповнювала наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні вказувала у них перевізника із яким у неї були укладені відповідні правочини на перевезення та не могла знати, що первинний перевізник ТОВ «СІД Транс» скористався послугами експедитора яким виступило ТОВ «Степсервіс».
У зв'язку з чим, перевізником у товарно-транспортних накладних вказувався саме ТОВ «СІД Транс», а не ТОВ «Степсервіс», а тому встановлювати перевізника який надавав послуги за даними товарно-транспортними накладними, слід виходячи із відомостей про транспортні засоби які здійснювали такі перевезення, що вказані в цих ТТН.
Аналізуючи відомості про транспортні засоби, які містяться в п'яти заявках на перевезення в частині, яка заповнялася ТОВ «Степсервіс», а також ті відомості про транспортні засоби, які вказані в товарно-транспортних накладних, вбачається, що тип, марка та державні номерні знаки таких автомобілів повністю збігаються, даний факт свідчить проте, що послуги із перевезення вантажу згідно товарно-транспортних накладних які містяться в матеріалах справи організовувались та надавались, саме ТОВ «Степсервіс» згідно укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторських послуг від 15 червня 2018 рокую та погоджених між сторонами заявках.
Крім того, відповідачем не надано доказів укладення договорів перевезення з третіми особами, щодо здійснення перевезення вантажу зазначеними в наданих товарно-транспортних накладних автомобілів та водіїв.
Відповідно до п.3.1.1 договору, перевізник має право самостійно здійснювати перевезення вантажів замовника на умовах цього договору та/або залучати перевізників. Перевізник має право для виконання замовника здійснювати самостійних добір перевізників та інших третіх осіб та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені.
Позивачем до матеріалів справи додано договори про надання послуг перевезення укладені з фізичними особами на виконання договору транспортного експедирування №15/06-18 СТ-СС від 15.06.2018 року.
В розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги до первинного документу наведені у статті 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд встановив, що товарно-транспортні накладні, копії яких додані до позовної заяви, відповідають вищевказаним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в силу чого, підлягають кваліфікації як первинні документи, що фіксують вчинення господарської операції.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг, який підписується сторонами після надання наступних оригіналів документів: товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, реєстру перевезень вантажу. Оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника.
Згідно з п.3.3 договору за фактом надання перевізником послуг, сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг.
В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 493 604,01 грн., які підписані тільки за сторони позивача, а саме:
- №468 від 18.06.2018 року на суму 3 009,80 грн.,
- №522 від 25.06.2018 року на суму 94 018,10 грн.,
- №552 від 03.08.2018 року на суму 23 467,14 грн.,
- №589 від 09.08.2018 року на суму 46 123,01 грн.,
- №603 від 17.08.2018 року на суму 52 413,72 грн.,
- №654 від 31.08.2018 року на суму 44 965,94 грн.,
- №655 від 31.08.2018 року на суму 68 040,76 грн.,
- №774 від 01.09.2018 року на суму 66 433,50 грн.,
- №674 від 02.09.2018 року на суму 62 428,32 грн.,
- №728 від 06.09.2018 року на суму 29 378,82 грн.,
- №825 від 16.09.2018 року на суму 3 324,90 грн.
З доданого до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист та накладної №4600308451200 вбачається, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №552 від 03.08.2018 року, №589 від 09.08.2018 року, №603 від 17.08.2018 року, №654 від 31.08.2018 року, №655 від 31.08.2018 року, №774 від 01.09.2018 року, №674 від 02.09.2018 року, №728 від 06.09.2018 року, №825 від 16.09.2018 року, за підписом виконавця (перевізника), були надіслані на адресу відповідача 15.02.2019 року.
З офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku вбачається, що поштове відправлення № 4600308451200 18.02.2019 було у м Києві, індекс 02140, відправлено у точку видачі/доставки, проте 15.03.2019 року отримано позивачем.
Також, в матеріалах справи наявна електронна переписка представників сторін щодо обізнаності із змістом надісланих йому актів.
Також, в матеріалах справи є докази оплати відповідачем позивачу по договору на загальну суму 243 072,09 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- №298 від 20.06.2018 року на суму 3 009,80 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №305 від 27.06.2018 року на суму 26 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №341 від 13.07.2018 року на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №357 від 01.08.2018 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №372 від 08.08.2018 року на суму 18 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №382 від 10.08.2018 року на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №387 від 15.08.2018 року на суму 16 062,29 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №396 від 27.08.2018 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за транспортні послуги згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №398 від 04.09.2018 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №415 від 12.10.2018 року на суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.»,
- №422 від 13.02.2019 року на суму 5 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за транспортні послуги - сплата згідно договору №15/06/18 СТ-СС від 15.06.18р.».
Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до наданих документів позивачем фактично надані послуги, проте, до матеріалів справи позивачем не надано належних та допустимих доказів надання позивачем відповідачу актів приймання - передачі наданих послуг, а також оригіналів документів: товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, реєстру перевезень вантажу, у зв'язку з чим відповідно до умов договору (п.4.2 ) та чинного законодавства у відповідача не настав строк оплати.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 250 531,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду після належного виконання ним умов договору та відповідного порушенням відповідачем його прав.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий