ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.06.2019Справа № 910/8128/19
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконачої служби Міністерства юстиції України Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
про визнання права власності та зобов'язання зняти арешт
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про визнання права власності та зобов'язання зняти арешт.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. п. 2, 3, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позивачем як відповідача 1 зазначено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Проте, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме у позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційного коду відповідача 1 (Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
При цьому, відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Нормами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Також, позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення ціни позову.
У позові позивачем заявлено вимоги - визнати право власності на майно (1454 позиції: в тому числі, земельні ділянки, нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби тощо) та зобов'язати відповідача 1 зняти арешт.
Так, у позові позивач зазначає, що вказаний позов є позовом немайнового характеру.
Разом з тим, за приписами ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З огляду на наведене, ціна даного позову (в частині вимог про визнання права власності) в силу імперативних приписів ст. 163 Господарського процесуального кодексу України визначається вартістю майна, на яке позивач просить визнати право власності.
В той же час, будь-яких вказівок на вартість спірного майна позов не містить, як і не визначено ціни такого позову.
Також позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Так, позов не містить змісту вимог до відповідача 2 (оскільки позивачем не надано жодного обґрунтування підстав за явлення даного позову до відповідача 2, зокрема, в частині вимог про визнання права власності).
Також, позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин заявлених ним позовних вимог. Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третю особу - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», однак, у позові не зазначено будь-яких правових підстав/обґрунтувань щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка зазначена у позові самим позивачем, через те, що рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.
Також, позивачем не дотримані вимоги п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як передбачено ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривню.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №1786 від 21.03.2019 на суму 1921,00 грн. та платіжне доручення №1787 від 21.03.2019 на суму 1921,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що розмір судового збору за розгляд даного позову в частині вимог про визнання права власності розраховується відносно ціни позову, а саме відносно вартості майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності (1454 позиції: в тому числі, земельні ділянки, нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби тощо).
Таким чином, усуваючи недоліки поданого позову в частині недотримання п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення ціни позову, позивачу, відповідно, необхідно буде розрахувати суму судового збору у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та доплатити суму судового збору та доплатити суму судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має: зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - саме Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; зазначити ціну позову (визначається вартістю майна (1454 позиції), на які позивач просить визнати за ним право власності); викласти зміст позовних вимог до відповідача 2; надати виклад обставин заявлених позивачем позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»; надати до суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надати докази доплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, яка буде визначена позивачем, виходячи з вартості майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - саме Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- зазначити ціну позову (визначається вартістю майна (1454 позиції), на які позивач просить визнати за ним право власності);
- викласти зміст позовних вимог до відповідача 2;
- надати виклад обставин заявлених позивачем позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»;
- надати до суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- надати докази доплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, яка буде визначена позивачем, виходячи з вартості майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Картавцева