вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2743/17
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд»
на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
у справі господарського суду Київської області № 911/2743/17
за позовом Нью ОСОБА_1 , Інк
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКиївська митниця ДФС України
проприпинення порушення прав інтелектуальної власності
за участю представників:
скаржника: не з'явились
позивача:Войков А.П. - адвокат, дов. від 10.09.2018
третьої особи:не з'явились
ДВС:Подольський А.А. - дов. від 14.01.2019 № 3902-5/02.2-03
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі № 911/2743/17 позовні вимоги Нью ОСОБА_1 , Інк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» про припинення порушення прав інтелектуальної власності задоволені повністю. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» здійснювати використання позначення «ЛV», яке є схожим настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою «N», яка захищена свідоцтвом України № 169982 для товару «взуття», зокрема нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет. Вирішено вилучити з цивільного обороту та знищити товар: взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, з довжиною устілки більш як 24 см.: кросівки жіночі: арт. S912-8 - 128 пар, S912-5 - 48 пар, S912-7 - 40 пар, S912-3 - 144 пари, S912-2 - 128 пар, S912-11 - 24 пари, S912-10 - 8 пар; кросівки чоловічі: арт. S812-8 - 120 пар, S812-7 - 16 пар, S812-3 - 320 пар, S812-12 - 8 пар, S812 АДРЕСА_1 - 16 пар, без арт. - 2 пари, торговельна марка SAYOTA, виробник: WENZHOU JIASINA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, CHINA, країна виробництва: Китай, CN., які заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» за митною декларацією № UA125110/2017/414407 від 16.08.2017, та знаходяться на митному оформленні у Київській митниці ДФС. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» на користь Нью Беленс Атлетікс, Інк 800 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів, 3200 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 20592 грн. витрат по оплаті вартості проведення судової експертизи.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі № 911/2743/17 судом було видано відповідні два накази від 31.08.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою в порядку ст. 339 ГПК України на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якій просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Титова Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2019 ВП № 58349575.
Скарга мотивована тим, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було невірно визначено характер виконавчого документу, оскільки на переконання скаржника «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару» не є виконанням рішення немайнового характеру як то помилково визначено державним виконавцем. Також скаржник зазначає, що в Розділі VIII Закону України «Про виконавче провадження», який визначає порядок виконання та перелік рішень немайнового характеру, «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару» не передбачено, оскільки за вказаним рішенням боржник не зобов'язаний самостійно вчинити чи утриматись від вчинення дій. На думку скаржника зазначений виконавчий документ є рішенням про конфіскацію майна, та у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», за його виконання виконавчий збір не стягується. Враховуючи вказане скаржник зазначає що державним виконавцем неправомірно стягнуто виконавчий збір в розмірі чотирьох розмірів заробітної плати, як за виконання рішення немайнового характеру.
Також, на переконання скаржника, про те, що «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару» не є рішенням немайнового характеру, свідчить не надання державним виконавцем боржнику, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2019 № 58349575, десятиденного строку для добровільного виконання наказу, як то передбачено ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Від ДВС надійшли заперечення на скаргу, які зводяться до того, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови було вірно визначено характер виконавчого документу, оскільки «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару», є виконанням рішення немайнового характеру, за який справляється виконавчий збір, в розмірі визначеному ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Також ДВС зазначило, що в постанові про відкриття виконавчого провадження, боржнику не встановлювався десятиденний строк для добровільного виконання, оскільки в даному випадку боржник об'єктивно не має можливості добровільно виконати вказані вимоги виконавчого документу, а ненадання такого строку не призвело до порушення прав боржника, а навпаки, не призвело до покладення на нього штрафу за невиконання рішення суду, яке, як вже зазначалось боржник не може виконати в добровільному порядку.
В письмових поясненнях позивач - стягувач за виконавчим документом, вказує, що він звернувся до господарського суду з позовною заявою немайнового характеру, та судом вказані позовні вимоги розглядались, як вимоги немайнового характеру. Оскільки у виконавчому документі про вилучення з цивільного обороту та знищення зазначеного товару не йдеться (не зазначається) про суми, які підлягають стягненню, то вказаний наказ видано на виконання рішення немайнового характеру.
Від скаржника надійшли додаткові пояснення на скаргу, в яких він виклав доводи аналогічні тим, якими він обґрунтовує подану скаргу.
Скаржник в судове засідання не з'явився, проте у поданій скарзі клопотав про розгляд скарги без його участі.
Присутній в судовому засіданні представник позивача проти задоволення скарги заперечував з мотивів викладених в письмових поясненнях.
Присутній в судовому засіданні представник ДВС проти задоволення скарги заперечував, з мотивів викладених в запереченнях на скаргу.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень чи заперечень на подану скаргу не надіслала, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу її місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленнями про вручення.
Розглянувши матеріали скарги разом з матеріалами справи в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та ДВС, присутніх в судовому засіданні, суд зазначає таке.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.02.2019 відкрито виконавче провадження № 58349575 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 31.08.2018 про вилучення з цивільного обороту та знищення товару: взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, з довжиною устілки більш як 24 см.: кросівки жіночі: арт. S912-8 - 128 пар, S912-5 - 48 пар, S912-7 - 40 пар, S912-3 - 144 пари, S912-2 - 128 пар, S912-11 - 24 пари, S912-10 - 8 пар; кросівки чоловічі: арт. S812-8 - 120 пар, S812-7 - 16 пар, S812-3 - 320 пар, S812-12 - 8 пар, S812-9 - 16 пар, без арт. - 2 пари, торговельна марка SAYOTA, виробник: WENZHOU JIASINA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, CHINA, країна виробництва: Китай, CN., які заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» за митною декларацією № UA125110/2017/414407 від 16.08.2017, та знаходяться на митному оформленні у Київській митниці ДФС.
Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» регулює початок примусового виконання рішення, відповідно до ч. 5 якої, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Перелік рішень немайнового характеру визначено в Розділі VIII Закону України «Про виконавче провадження», а саме ст. 64 (Виконання рішення про відібрання дитини), ст. 641. (Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною), ст. 65 (Виконання рішення про поновлення на роботі), ст. 66 (Виконання рішення про виселення боржника), ст. 67 (Виконання рішення про вселення стягувача).
Звертаючись з даною скаргою скаржник зазначає що «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару» не є рішенням немайнового характеру, перелік, яких наведено в Розділі VIII Закону України «Про виконавче провадження», а є рішенням про конфіскацію майна, а відтак на переконання відповідача вказана постанова державного виконавця є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Згідно з ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Господарського суду Київської області №911/2743/17 від 31.08.2018 зобов'язано вилучити із цивільного обороту та знищити взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, з довжиною устілки більш як 24 см.: кросівки жіночі: арт. S912-8 - 128 пар, S912-5 - 48 пар, S912-7 - 40 пар, S912-3 - 144 пари, S912-2 - 128 пар, S912-11 АДРЕСА_2 24 пари, S912-10 - 8 пар; кросівки чоловічі: арт. S812-8 - 120 пар, S812-7 - 16 пар, S812-3 - 320 пар, S812-12 - 8 пар, S812-9 - 16 пар, без арт. - 2 пари, торговельна марка SAYOTA, виробник: WENZHOU JIASINA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, CHINA, країна виробництва: Китай, CN., які заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» за митною декларацією № UA125110/2017/414407 від 16.08.2017, та знаходяться на митному оформленні у Київській митниці ДФС.
Таким чином, зазначеним наказом господарського суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження не конфісковано майно, а вилучено визначений судовим рішенням товар із цивільного обороту.
Твердження скаржника, що рішення про «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару» не є рішенням немайнового характеру є безпідставними, оскільки судом у даній справі вирішено спір за вимогами немайнового характеру.
Рішення господарського суду Київської області від 07.08.2018 року у даній справі прийнято, зокрема, із застосуванням норм Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», відповідно до яких власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з незаконно використаним знаком наскільки, що їх можна сплутати.
З огляду на вказане, рішення господарського Київської області від 07.08.2019 у справі № 911/2743/17 є рішенням немайнового характеру, а відтак повинно виконуватись державним виконавцем, за правилами, які передбачені для виконання рішень немайнового характеру.
З огляду на викладене, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови від 13.02.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58349575, було правомірно стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі встановленому ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», як за примусове виконання рішення немайнового характеру.
Доводи скаржника про ненадання йому десятиденного строку на добровільне виконання рішення суду, як то передбачено ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», судом відхиляються, позаяк з аналізу ст. 63, ст. 64 ст. 641, ст. 65, ст. 66, ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що встановлення десятиденного строку на добровільне виконання рішення передбаченого ч. 6 ст. 26 вказаного Закону встановлюється для визначених переліченими статтями виконавчих документів, за якими боржник повинен самостійно вчинити або утриматись від вчинення певних дій.
В той же час, скаржником не доведено, що у нього є чи була можливість виконати вказане рішення суду самостійно, у добровільному порядку.
Крім того, скаржником не зазначено та необґрунтовано, які його права було порушено державним виконавцем, зазначеним ненаданням десятиденного строку на добровільне виконання рішення суду.
Ненаданням десятиденного строку для добровільного виконання рішення суду, державним виконавцем, була надана можливість боржнику уникнення понесення додаткових витрат у вигляді штрафу передбаченому ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник самостійно виконати вказане рішення суду не має можливості. Доказів протилежного боржник суду не надав.
Вказане рішення господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі № 911/2743/17 є рішенням немайнового характеру, проте в Законі відсутня норма, яка зобов'язує виконавця надавати боржнику десятиденний строк на добровільне виконання рішення вказаного виду, а саме «Вилучення з цивільного обороту та знищення товару», а відтак при винесенні оскаржуваної постанови, державний виконавець діяв в межах норм визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 13.02.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58349575 діяв в межах та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Керуючись ст. 232-235, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елара Трейд» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк