"09" березня 2010 р.Справа № 2/3-6
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" вул. Ямська, 28А, м. Київ 38, 03038 (факт. адреса: просп. А.Глушкова, 1, п. 60, м. Київ)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МЛИН" вул. Коновальця, 37, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, 47851
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару.
За участю представників сторін:
позивача:
відповідача:
Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 48 199 грн. 83 коп., із них: 35 338 грн. - заборгованість за насіння цукрового буряка, одержаного відповідачем по накладній №РН-ЛВ00037 від 14.04.2009р. згідно довіреності №0222 від 13.04.2009р., у виконання умов договору №ЗУФ-25/04/09 від 09.04.2009р.; 2 665 грн. 25 коп. - збитків внаслідок курсової різниці Євро; 1 111 грн. 45коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань з 02.11.2009р. по 28.12.2009р.; 1 628 грн. 81 коп. - річних за користування коштами з 02.11.2009р. по 28.12.2009р.; 388 грн. 72 коп. - втрат від інфляційних процесів за період з 02.11.2009р. по 28.12.2009р.; 7 067 грн. 60 коп. - штраф за неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач позов в сумі 35 338 грн. не визнає, посилаючись на перерахування позивачеві боргу за насіння. В підтвердження чого подав платіжне доручення №4 від 06.01.2010р.
Просить пеню та штраф не стягувати посилаючись на те, що неолата пов'язана з інфляційними процесами не його вина.
Збитки внаслідок курсової різниці долара також просить не стягувати посилаючись на те, що даний ризик повинні нести сторони порівну.
Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
1) 09.04.2009р. позивач заключив з відповідачем договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ЗУФ-25/04/09.
Згідно умов даного договору позивач поставив відповідачеві насіння цукрового буряка на суму 50 688 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-ЛВ00037 від 14.04.2009р., підписаною представниками обох сторін.
П. 5.3. договору сторони узгодили, що:
- 30 % від вартості товару сплачується до 16.04.2009р.;
- 70 % - до 31.10.2009р.
2) На час звернення позивача з позовом до суду (29.12.2010р.) відповідач не доплатив йому за відпущений товар 35 338 грн.
06.01.2010р. відповідач платіжним дорученням №4 перерахував позивачеві 35 338 грн. за одержаний товар (насіння цукрового буряка).
Отже, на час винесення даного рішення між сторонами в частині стягнення 35 338 грн. заборгованості за одержаний товар, відсутній предмет спору, тому в частині стягнення даної суми справу провадженням слід припинити (ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
3) Згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.3.1. договору №ЗУФ-25/04/09 від 09.04.2009р. та додатку до договору №1 від 09.04.2009р., підписаних представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, сторони узгодили, що якщо курс Євро на день сплати вище ніж курс Євро на день підписання договору, то відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з врахуванням збільшення Євро.
Дана домовленість сторін відповідає ст. 632, 691 Цивільного кодексу України та ст. 174, 180 Господарського кодексу України, тому суд її приймає.
Згідно вищезазначеного договору та додатку до нього, вартість товару що підлягає сплаті до 31.10.2009р. в сумі 35 338 грн. складає 38 003 грн. 25 коп. Розмір курсової різниці становить 2 665 грн. 25 коп.
Тому позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
4) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 02.11.2009р. по 28.12.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 388 грн. 72 коп. та за період з 02.11.2009р. по 28.12.2009р. 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 628 грн. 81 коп. за користування коштами.
5) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з врахуванням строку позовної давності передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України за період з 02.11.2009р. по 28.12.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 1 111 грн. 45коп.
6) П. 8.2. договору №ЗУФ-25/04/09 від 09.04.2009р. сторони передбачили сплату пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
П. 8.4. даного договору передбачено сплату штрафу за несвоєчасну оплату товару.
Тобто, за одне й те саме правопорушення у сфері господарювання сторони передбачили штрафні санкції у подвійному розмірі (двічі).
За неналежне виконання грошових зобов'язань передбачено стягнення як пені так і штрафу, що є порушенням ст. 61 Конституції України, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України.
При таких обставинах слід вважати, що п. 8.4. договору №ЗУФ-25/04/09 від 09.04.2009р. суперечить вимогам чинного законодавства, тому суд його не застосовує.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 7 067 грн. 60 коп. штрафу слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.
7) Кошти в сумі 35 338 грн. перераховані після звернення позивача з позовом до суду (згідно поштового конверта позивач з позовом звернувся 28.12.2009р.).
Тому слід вважати, що позов до суду доведений з вини відповідача, на якого згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти видатки по державному миту в сумі 411 грн. 32 коп.
8) Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993р. та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита позивач повинен сплатити держмито в сумі 482,00 грн. Сплачено 500,00 грн. Зайво сплачено 18,00 грн. На зайво сплачене держмито слід видати довідку на повернення такого.
7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.
8) Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на адвоката відносяться до складу судових витрат. Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на адвоката слід покласти на відповідача, з врахуванням матеріалів конкретної справи.
Зокрема:
- встановлені нормативними актами норми видатків на службове відрядження;
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг, які склалися в Тернопільській області;
- тривалість розгляду та складність справи.
Суд виходячи із розумності витратна оплату послуг адвоката вважає за доцільне стягнути з відповідача адвокатські витрати в сумі 600 грн.
Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 692, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) Позов задовольнити частково.
2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МЛИН" вул. Коновальця, 37, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області (ідент. код 31973709):
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" вул. Ямська, 28А, м. Київ 03038 (ідент. код 25591321) суму 2 665 грн. 25 коп. -розмір курсової різниці; 1 111 грн. 45 коп. -пені; 1 628 грн. 81 коп. -річних; 388 грн. 72 коп. -втрат від інфляційних процесів; 600 грн. -адвокатських витрат; 411 грн. 32 коп. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3) В частині стягнення 35 338 грн. справу провадженням припинити.
4) В решті частині позову відмовити.
5) Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" вул. Ямська, 28А, м. Київ 03038 (ідент. код 25591321) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 18 грн. Платіжне доручення №3016 від 23.12.2009 року про сплату державного мита в сумі 500,00 грн., залишається в матеріалах справи.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «09»березня 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя