"26" лютого 2010 р.Справа № 18/32-553
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріматко-ВестТовариства з обмеженою відповідальністю "»с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільський район, Тернопільська область
до відповідача Приватного агропромислового підприємства «Фортуна»с. Свидова Чортківський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в сумі 543 063,63 грн., з яких: 369 466 грн. борг, 35 208,69 грн. -пеня, 15 365,73 грн. -3% річних, 123 023,21 грн. -інфляційні нарахування
За участю представників сторін:
позивача: Дзюндзя Л.Є., довіреність від 01.01.2010 р.
відповідача: не з'явився.
У відповідності ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до приватного агропромислового підприємства "Фортуна" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 543 063,63 грн., з яких: 369 466 грн. -борг, 35 208,69 грн. -пеня, 15 365,73 грн. -3% річних, 123 023,21 грн. -інфляційні нарахування.
Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договорів поставки № мЗЗР-40600006 від 06.04.2007 р., № мНПК 4010006 від 15.03.2007 р., № мСГТ-40100001 від 12.03.2007 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар. Крім того, відповідачем в повному обсязі не оплачено вартість товару отриманого від позивача по видаткових накладних. Для підтвердження викладеного додає вищезазначені договори з додатками, довіреності, видаткові накладні, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.04.2009 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 16.04.2009 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.04.2009 р. судом зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Верховним судом України у касаційному порядку судових рішень у справі № 3/75-1806.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.08.2009 р. поновлено провадження у справі у зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження по справі, усунені так як 14.05.2009 р. за наслідками розгляду касаційної скарги ПАП "Фортуна" Верховним судом України прийнято ухвалу згідно якої відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 23.01.2009 р. в справі № 3/75-1806. Даною ухвалою розгляд справи призначено на 17.09.2009 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.09.2009 р. відкладено розгляд справи до 01.10.2009 р.
В судовому засіданні 17.09.2009 р. оголошено перерву до 07.10.2009 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.10.2009 р. судом, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Верховним судом України у касаційному порядку судових рішень у справі № 3/75-1806.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області продовжено строк вирішення спору по справі № 18/32-553 до 25.02.2010 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.01.2010 р. поновлено провадження у справі у зв'язку із тим, що ухвалою Верховного суду України від 22.10.2009 р. у справі № 3/75-1806 касаційну скаргу приватного агропромислового підприємства "Фортуна" на ухвалу Вищого господарського суду України від 23.01.2009 р. у даній справі повернуто без розгляду. Даною ухвалою розгляд справи призначено на 11.02.2010 р.
В судовому засіданні 11.02.2010 р. оголошено перерву до 15.02.2010 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.02.2010 р. відкладено розгляд справи до 25.02.2010 р.
В судовому засіданні 25.02.2010р. оголошено перерву до 26.02.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання 26.02.2010 р. не з'явився, при цьому згідно його пояснень в попередніх судових засіданнях відповідач позов не визнає, вказує про факт неправомірності використання позивачем торгової марки фірми-виробника Баєр при реалізації гербіциду Бетанал Експерт, який був поставлений відповідачу згідно договору поставки № мЗЗР-40600006 від 06.04.2007 р., а також про неналежну якість гербіциду Бетанал Експерт, що також було встановлено при перевірці працівниками УМВСУ в Тернопільській області правомірності використання позивачем торгової марки, фірми виробника Баєр при реалізації гербіциду.
Відзиву на позовну заяву не подано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та додатково подані учасниками судового процесу докази, які мають значення для об'єктивного розгляду справи, суд встановив.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
06.04.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", в подальшому постачальник, та приватним агропромисловим підприємством "Фортуна", в подальшому покупцем, був укладений договір поставки № мЗЗР-40600006 (надалі -договір № мЗЗР-40600006).
15.03.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", в подальшому постачальник, та приватним агропромисловим підприємством "Фортуна", в подальшому покупцем, був укладений договір поставки № мНПК 4010006 (надалі -договір № мНПК 4010006).
12.03.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", в подальшому постачальник, та приватним агропромисловим підприємством "Фортуна", в подальшому покупцем, був укладений договір поставки № мСГТ-40100001 (надалі -договір № мСГТ-40100001).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами договору № мЗЗР-40600006 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість в строки та в порядку, передбаченому договором (п. 1.1. договору № мЗЗР-40600006).
Вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору № мЗЗР-40600006).
У п. п. 2.5., 2.6. договору № мЗЗР-40600006 встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, вказаний у п.1.1. цього договору у визначені строки та здійснити оплату за придбаний товар згідно умов ст. 3 цього договору, а саме - попередню оплату в розмірі 20% від суми договору, яка розраховується згідно п.1.2. договору до 15.04.2007 р., решту суми до 01.11.2007 р.
Додатком № 1, яким є специфікація № 1 від 06.04.2007 р. до договору № мЗЗР-40600006 визначено зокрема найменування товару, що постачатиметься на виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" передало, а приватне агропромислове підприємство "Фортуна" прийняло згідно: видаткової накладної № РН-0000411 від 14.06.2007 р. товар вартістю 13 213,20 грн.; видаткової накладної № РН-00242 від 04.05.2007 р. товар вартістю 65 448 грн.; видаткової накладної № РН-00231 від 03.05.2007 р. товар вартістю 43 860,96 грн.; видаткової накладної № РН-00191 від 23.04.2007 р. товар вартістю 127 998,36 грн.; видаткової накладної № РН-00181 від 20.04.2007 р. товар вартістю 91 600,86 грн.; видаткової накладної № РН-00163 від 18.04.2007 р. товар вартістю 163 252,62 грн.; видаткової накладної № РН-00139 від 14.04.2007 р. товар вартістю 36 481,20 грн.; видаткової накладної № РН-00035 від 16.03.2007 р. товар вартістю 12 369 грн.
Всього отримано товару на суму 554 224,20 грн., при цьому відбулася поставка товару не вказаного у специфікації №1 на суму 58 093,2 грн. за видатковими накладними № РН-00411 від 14.06.2007 р., № РН-00163 від 18.04.2007 р.
Крім того, позивачем подано додаток № 2 до договору № мЗЗР-40100011 від 15.03.2007 р., яким є специфікація № 2 від 13.04.2007 р. Товар вказаний у цій специфікації товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" передало, а приватне агропромислове підприємство "Фортуна" прийняло, що підтверджується видатковою накладною № РН-00139 від 14.04.2007 р. Оскільки, у даній специфікації визначено, що вона є додатком № 2 до договору № мЗЗР-40100011 від 15.03.2007 р., якого позивачем не подано, невірним є віднесення поставки за цією накладною до договору № мЗЗР-40600006.
Як стверджує позивач, та підтверджується банківською випискою, 05.07.2007 р. відповідачем здійснено оплату за засоби захисту рослин на суму 12 369 грн. отриманих по видатковій накладній № РН-00035 від 16.03.2007 р. товар вартістю 12 369 грн., відтак непогашеною була заборгованість в сумі 541 855,20 грн.
Відносно договору № мЗЗР-40600006 відповідач визнав отримання товару по вищезазначеним накладним, проте його заперечення в частині позовних вимог про стягнення 541 855,20 грн. основного боргу за поставлений товар базуються на наступному. Згідно видаткової накладної № РН-00191 від 23.04.2007 р. отримано неякісний товар, а саме Бетанал Експерт вартістю 75 750 грн., так як при виконанні договору постачальником не надано покупцю сертифікату на товар.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно -правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Як вбачається з додатків до договору (специфікацій) в них поряд з іншими умовами безпосередньо вказано вид товару (назва товару), кількість, термін поставки (до дата) та вартість товару.
Строк договору є однією із складових його змісту. Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Строк дії договору встановлюється сторонами з урахуванням вимог законодавства чи актів державних органів. Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Згідно п. 8 договору № мЗЗР-40600006 він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і дії до повного виконання ними своїх обов'язків.
Разом з тим, відповідач в обґрунтування клопотання про витребування матеріалів перевірки щодо правомірності використання позивачем торгової марки, фірми виробника "Баєр" при реалізації гербіциду зазначив, що останньою було встановлено порушення використання прав даної торгової марки, через невідповідність атрибутам марки реального виробника. На підставі цього ним без врахування п. 1.4. договору № мЗЗР-40600006 зроблено висновок про неналежну якість отриманого товару.
Пунктом 1.4. договору № мЗЗР-40600006 встановлено, що якість товару, що постачається підтверджується сертифікатами якості, копія якого надається покупцю. У разі, якщо поставлений продавцем товар виявиться таким, що не відповідає умовам цього договору та вимогам чинного законодавства України, і така невідповідність підтверджена відповідними документами, продавець за вимогою покупця здійснює заміну товару на протязі семи банківських днів з дати отримання такої вимоги, а у разі неможливості здійснити таку заміну, сплачує вартість товару, який виявиться невідповідним на протязі десяти банківських днів.
Доказів наявності зі сторони покупця до постачальника вимог щодо якості та недоліків поставленого товару та доказів його невідповідності умовам договору № мЗЗР-40600006 та вимогам чинного законодавства України, відповідачем не подано.
В свою чергу, у випадку відсутності сертифіката якості, покупець міг вимагати у постачальника його надання та не підписувати накладні.
За результатами досліджень, проведених випробувальним центром інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя (протокол випробувань № 51 від 24.06.2008 р.), встановлено, що вміст діючих речовин (десмедифаму, фенмедифаму, етофумезату) в зразку препарату Бетанал Експерт відповідає концентраціям, вказаним у Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, м. Київ, 2008 р. Згідно порівняльного дослідження від 25.05.2007 р., в якому вказано, що на упаковці препарату відсутній напис щодо серії, номеру партії та дати виготовлення , в той час як на експертизу до інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя було подано гербіцид в упаковці, на якій вказані і номер партії, і дата виготовлення.
Про неможливість встановлення на момент розгляду справи факту придбання неякісного препарату саме у позивача неможливо, оскільки такий причинно-наслідковий зв'язок прослідкувати нереально, зазначено у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 р. у справі № 3/75-1806 за позовом приватного агропромислового підприємства "Фортуна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко -Вест" про стягнення з відповідача 859 243, 50 грн., з яких 693 198,50 грн. не одержаного очікуваного доходу; 64 903 грн. вартості придбаного гербіциду для повторного оброблення землі; 3 980 грн. затрат понесених по внесенню повторно гербіциду; 7 162 грн. витрат на додаткову прополку бур'янів на площі 255 га.; 90 000 грн. вартості неякісного гербіциду. У справі № 3/75-1806 товар поставлявся згідно договору поставки № мЗЗР-40600006 від 06.04.2007 р., на підставі видаткової накладної № РН-00191 від 23.04.2007 р.
За умовами договору № мНПК 4010006 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість, а також сплатити винагороду у вигляді відсотків за розстрочку платежу, в строки та в порядку, передбаченому договором (п. 1.1. договору мНПК 4010006).
Вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору мНПК 4010006).
У п. п. 2.5., 2.6. договору № мНПК 4010006 встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, вказаний у специфікації у визначені строки та здійснити оплату за придбаний товар -100 % оплата 20.03.2007 р. в розмірі 339 300 грн.
При цьому, у специфікації № 1 визначено лише строк поставки лише одного виду товару, а саме -пшениці Оріоль, дата поставки до 28.03.2007 р.
Загальна сума товару у цій же специфікації становить 339 300 грн., що відповідає п. 2.6. договору № мНПК 4010006. В судовому засіданні представником позивача зазначено, що у специфікації № 1 від 15.03.2007 р. помилково зазначено, що вона є додатком № 1 до договору № мКОР-4010006 від 15.03.2007 р., а фактично являється додатком № 1 до договору № № мНПК 4010006 від 15.03.2007 р. Також, згідно додатку № 2 до договору мНПК 4010006 від 15.03.2007 р., яким є специфікація № 2 від 22.03.2007 р. визначено зокрема найменування товару, що постачатиметься на виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" передало, а приватне агропромислове підприємство "Фортуна" прийняло згідно: видаткової накладної № РН-00051 від 22.03.2007 р. товар вартістю 27 961,92 грн.; видаткової накладної № РН-00065 від 28.03.2007 р. товар вартістю 146 250 грн.; видаткової накладної № РН-00077 від 30.03.2007 р. товар вартістю 5 616,48 грн.; видаткової накладної № РН-00096 від 05.04.2007 р. товар вартістю 107 250 грн.; видаткової накладної № РН-00100 від 07.04.2007 р. товар вартістю 85 800 грн.; видаткової накладної № РН-00110 від 11.04.2007 р. товар вартістю 22 719,06 грн.; видаткової накладної № РН-00237 від 16.04.2007 р. товар вартістю 435 010,56 грн.; видаткової накладної № РН-00158 від 17.04.2007 р. товар вартістю 2 265,60 грн.; видаткової накладної № РН-00159 від 17.04.2007 р. товар вартістю 6 365 грн.; видаткової накладної № РН-00217 від 27.04.2007 р. товар вартістю 883,60 грн.; видаткової накладної № РН-00235 від 03.05.2007 р. товар вартістю 1 312,79 грн.; видаткової накладної № РН-00299 від 15.05.2007 р. товар вартістю 13 650 грн.; видаткової накладної № РН-00306 від 16.05.2007 р. товар вартістю 35 004 грн.; видаткової накладної № РН-00333 від 23.05.2007 р. товар вартістю 32 400 грн.; видаткової накладної № РН-00342 від 25.05.2007 р. товар вартістю 8 515,03 грн.; видаткової накладної № РН-00359 від 01.06.2007 р. товар вартістю 6 365 грн.; видаткової накладної № РН-00414 від 15.06.2007 р. товар вартістю 19 348,20 грн.; видаткової накладної № РН-00547 від 10.09.2007 р. товар вартістю 10 368 грн.; видаткової накладної № РН-00625 від 23.10.2007 р. товар вартістю 698,40 грн.; видаткової накладної № РН-00626 від 23.10.2007 р. товар вартістю 552 грн.; видаткової накладної № РН-0000041 від 20.02.2008 р. товар вартістю 6 120 грн.; видаткової накладної № РН-0000421 від 28.05.2008 р. товар вартістю 2 419,68 грн.; видаткової накладної № РН-0000489 від 23.06.2008 р. товар вартістю 798,30 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо отримання товару за вищезазначеними накладними.
Всього отримано товару на суму 977 673,62 грн., при цьому відбулася поставка товару не вказаного у специфікаціях №1, № 2 на суму 646 161,7 грн. за видатковими накладними № РН-00077 від 30.03.2007 р. товар вартістю 5 616,48 грн.; № РН-00096 від 05.04.2007 р. товар вартістю 35 750 грн.; № РН-00100 від 07.04.2007 р. товар вартістю 35 750 грн.; № РН-00110 від 11.04.2007 р. товар вартістю 22 719,06 грн.; № РН-00237 від 16.04.2007 р. товар вартістю 435 010,56 грн.; № РН-00158 від 17.04.2007 р. товар вартістю 2 265,60 грн.; № РН-00159 від 17.04.2007 р. товар вартістю 6 365 грн.; № РН-00217 від 27.04.2007 р. товар вартістю 883,60 грн.; № РН-00235 від 03.05.2007 р. товар вартістю 1 312,79 грн.; № РН-00299 від 15.05.2007 р. товар вартістю 13 650 грн.; № РН-00306 від 16.05.2007 р. товар вартістю 35 004 грн.; № РН-00333 від 23.05.2007 р. товар вартістю 32 400 грн.; № РН-00342 від 25.05.2007 р. товар вартістю 8 515,03 грн.; № РН-00359 від 01.06.2007 р. товар вартістю 6 365 грн.; № РН-00414 від 15.06.2007 р. товар вартістю 19 348,20 грн.; № РН-00547 від 10.09.2007 р. товар вартістю 10 368 грн.; № РН-00625 від 23.10.2007 р. товар вартістю 698,40 грн.; № РН-00626 від 23.10.2007 р. товар вартістю 552 грн.; № РН-0000041 від 20.02.2008 р. товар вартістю 6 120 грн.; № РН-0000421 від 28.05.2008 р. товар вартістю 2 419,68 грн.; № РН-0000489 від 23.06.2008 р. товар вартістю 798,30 грн.
За товар оплата проводилась наступним чином: 05.04.2007 р. сплачено 339 300 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.04.2007 р.; 05.07.2007 р. сплачено 291 692,44 грн.; 14.09.2007 р. сплачено 113 850 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.09.2007 р., з яких 46 410 грн. позивачем зараховано в рахунок оплати вищезазначеного товару.
Також, 12.04.2007 р. сплачено 435 010,56 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.04.2007 р., 17.04.2007 р. сплачено 2 265,60 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.04.2007 р., 27.08.2007 р. сплачено 1 250,40 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.08.2007 р., 13.09.2007 р. сплачено 10 368 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.09.2007 р., 13.02.2008 р. сплачено 6 120 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.02.2008 р., 17.04.2008 р. сплачено 2 419,68 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.04.2010 р., 23.06.2008 р. сплачено 798,30 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.06.2008 р.
За умовами договору № мСГТ-40100001 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість, в строки та в порядку, передбаченому договором (п. 1.1. договору № мСГТ-40100001).
Вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору № мСГТ-40100001).
У п. п. 2.5., 2.6. договору № мСГТ-40100001 встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, вказаний у п.1.1. цього договору у визначені строки та здійснити оплату за придбаний товар згідно умов ст. 3 цього договору, а саме - попередню оплату в розмірі 100% від суми договору, яка розраховується згідно п.1.2. договору до 05.04.2007 р. При цьому, у специфікації № 1 визначено лише строк поставки товару до 20.04.2007 р.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" передало, а приватне агропромислове підприємство "Фортуна" прийняло згідно видаткової накладної № РН-00107 від 11.04.2007 р. товар вартістю 224 800 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо отримання товару за вищезазначеною накладною.
За даний товар оплату проведено в повному обсязі, а саме: 30.03.2007 р. сплачено 157 360 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.03.2007 р. та 14.09.2007 р. сплачено 113 850 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.09.2007 р., з яких 67 440 грн. позивачем зараховано в рахунок оплати вищезазначеного товару.
Разом з тим, згідно накладної № 69 від 03.05.2007 р. відповідачем повернуто позивачу товар на суму 26 796,84 грн.
Отже, станом на час розгляду справи несплаченими залишаються 369 466 грн. боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 4.2. договорів встановлено, що у випадку затримки оплати з вини покупця, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно поданого розрахунку позивач нарахував відповідачу 35 208,69 грн. пені за період із 01.11.2007 р. по 01.05.2008 р.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
З врахуванням п. 3.1. договору № мЗЗР-40600006, нарахування пені по ньому припиняється 11.05.2008 р., п. 2.6. договору № мНПК 4010006 нарахування пені по ньому припиняється 20.09.2007 р., п. п. 3.1.,3.2., ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України нарахування пені по ньому припиняється 05.10.2007 р.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем при розрахунку пені не враховано, що за окремими видатковими накладними (зазначені вище) не встановлено строку виконання боржником обов'язку по оплаті отриманого товару, а отже останній повинен виконати такий обов'язок після пред'явлення вимоги. При цьому, невірно визначений період нарахування пені не враховано час сплати за окремими накладними, а підсумовано загальну суму заборгованості на яку і здійснено нарахування пені.
24.01.2008 р. на адресу відповідача було надіслано претензію №11-23.01 від 23.01.2008 р. із вимогою сплати заборгованість, яка станом на 23.01.2008 р. становила 387 188,49 грн., в т.ч. 369 466 грн. борг, 15 169,49 грн. пеня, 2 553,01 грн. 3% річних.
Враховуючи дату претензії, остання не стосувалася видаткових накладних № РН-0000041 від 20.02.2008 р., № РН-0000421 від 28.05.2008 р., № РН-0000489 від 23.06.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи мала місце поставка товару за видатковими накладними без встановлення строку здійснення покупцем оплати та надіслання позивачем 24.01.2008 р. на адресу відповідача претензії із вимогою сплати заборгованості. Семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги закінчився 31.01.2008 р. Кінцевий строк нарахування пені встановлений в розрахунку позивачем -01.05.2008 р.
До стягнення за період із 31.01.2008 р. по 01.05.2008 р. підлягає 14 227,2 грн. пені., зокрема по видаткових накладних № РН-00411 від 14.06.2007 р. (товар вартістю 13 213,20 грн.) - 667,16 грн., № РН-00163 від 18.04.2007 р. (товар вартістю 44 880 грн.) - 2 266,07 грн., № РН-00077 від 30.03.2007 р. (товар вартістю 5 616,48 грн.) - 283,59 грн., № РН-00096 від 05.04.2007 р. (товар вартістю 35 750 грн.) - 1 805,08 грн., № РН-00100 від 07.04.2007 р. (товар вартістю 35 750 грн.) - 1 805,08 грн., № РН-00110 від 11.04.2007 р. (товар вартістю 22 719,06 грн.) - 1 147,13 грн., № РН-00159 від 17.04.2007 р. (товар вартістю 6 365 грн.) - 321,38 грн., № РН-00217 від 27.04.2007 р. (товар вартістю 883,60 грн.) - 44,61 грн., № РН-00235 від 03.05.2007 р. (товар вартістю 1 312,79 грн.) - 66,29 грн., № РН-00299 від 15.05.2007 р. (товар вартістю 13 650 грн.) - 689,21 грн., № РН-00306 від 16.05.2007 р. (товар вартістю 35 004 грн.) - 1 767,42 грн., № РН-00333 від 23.05.2007 р. (товар вартістю 32 400 грн.) - 1 635,93 грн. № РН-00342 від 25.05.2007 р. (товар вартістю 8 515,03 грн.) - 429,94 грн., № РН-00359 від 01.06.2007 р. (товар вартістю 6 365 грн.) - 321,38 грн., № РН-00414 від 15.06.2007 р. (товар вартістю 19 348,20 грн.) - 976,93 грн.
Судом враховано оплату по видаткових накладних № РН-00237 від 16.04.2007 р. № РН-00158 від 17.04.2007 р.,№ РН-00547 від 10.09.2007 р. № РН-00625 від 23.10.2007 р. № РН-00626 від 23.10.2007 р.
В задоволенні частини позовних вимог про стягнення 20 981,49 грн. слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 3 % річних в сумі 15 365,73 грн. за період з 01.11.2007 р. по 20.03.2009 р. та інфляційні нарахування за період з 01.11.2007 р. по 20.03.2009 р. в сумі 123 023,21 грн.
Розглянувши дані розрахунки, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При розгляді розрахунку судом враховано неточність щодо визначення періодів нарахувань.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд позовні вимоги задовольняє частково.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України). Належність доказів -це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів -це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання. Виходячи зі змісту ст.32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі. Частина 2 наведеної статті містить принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи. Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Фортуна" (с. Свидова Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30749446, р/р 260062598 в ТОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 338501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" (с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 34401968, р/р 260038470 в ТОД " ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 338501):
- 369 466 (триста шістдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. боргу;
- 14 227 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 20 коп. пені;
- 123 023 (сто двадцять три тисячі двадцять три) грн. 21 коп. інфляційних нарахувань;
- 15 365 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 73 коп. три проценти річних.
- 5 223 (п'ять тисяч двісті двадцять три) грн. 65 коп. державного мита;
- 113 (сто тринадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні частини позовної вимоги про стягнення 20 981 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одної) грн. 49 коп. пені.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 03.03.2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя