ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/472/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", вул. Велика Васильківська, буд. 15, кв. 2, м. Київ, 01024
до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Галицька" вул. Василіянок, буд.22, м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення коштів в сумі 17508,52грн.
представники сторін не з"явились
ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 17508,52грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 27.06.2017 за № 202.17.2359579 позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, в результаті чого набув право зворотної вимоги до ПРАТ "СК "Галицька". Остання згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
АК 3864645, застрахувала цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи. Враховуючи ліміт відповідальності страховика, просить стягнути з відповідача 17508,52грн. страхового відшкодування. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. ст. 527, 530, 625, 990, 993, 979, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 9, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 34, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою суду від 13.05.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 04.06.2019. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2019 розгляд справи по суті відкладено на 25.06.2019.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Ухвала суду від 13.05.2019 вручена представнику позивача 22.05.2019, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Ухвала суду від 13.05.2019 вручена представнику відповідача 24.05.2019, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.
Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідач не скористався правом стосовно надання відзиву на позов.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.
29.05.2018 року по вул. Набережна Русанівська, 12 в м.Київ сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro д/н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLE 250 д/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про ДТП №3018155517315422 та Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.06.2018 р., справа №755/8629/18.
Автомобіль Mercedes-Benz GLE 250 д/н НОМЕР_2 , був застрахований ТДВ "Експрес Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 202.17.2359579 від 27.06.2017 р. (далі - Договір страхування).
Відповідно до вимог розділу 9 Договору страхування, ТДВ «Експрес Страхування»
замовлено авто товарознавче дослідження у ТОВ «Укравтолізинг». За наслідками огляду було складено звіт від 10.07.2018 № 340, згідно якого розмір матеріальної шкоди становить: 23657,12грн.
Відповідно до рахунку-фактури № 1800007077 від 04.06.2018 р. філії «Автомобільний центр Київ» ПРАТ «Українська автомобільна корпорація» вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GLE 250 д/н НОМЕР_3 : 21 350,89 грн.
В подальшому вартість відновлювального ремонту підтверджена актом виконаних робіт від 19.10.2018 р. № ЗНМS190669 філії «Автомобільний центр Київ» ПРАТ «Українська автомобільна корпорація».
Відповідно до умов Договору страхування (п. 9.1) розмір збитків, визначається відповідно до умов Договору страхування. Відповідно до п. 8 Заяви на страхування, та п. 13 частини «А» та п 9.1, 9.7 страхувальником обрано опцію пріорітет СТО та надано рахунок-фактуру філії «Автомобільний центр Київ» ПРАТ «Українська автомобільна корпорація».
Визначення позивачем вартості відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GLE 250 д/н НОМЕР_2 , на підставі рахунку-фактури № 1800007077 від 04.06.2018 р., що в подальшому підтверджена актом виконаних робіт від 19.10.2018 р. № ЗНМ8190669 філії «Автомобільний центр Київ» ПРАТ «Українська автомобільна корпорація», не суперечить ні умовам Договору страхування, ні Закону України "Про страхування", оскільки норми останнього не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем, та на підставі лише звіту про оцінку ктз.
Відповідно до умов Договору № 202.17.2359579 ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 16 761,89 грн., що підтверджується, страховим актом №3.18.1187-1 від 13.06.2018 р. та платіжним дорученням від 13,06.2018 р. №ЦО02123.
Цивільна правова відповідальність водія автомобіля Opel Vivaro д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ СК "Галицька" - поліс АК38646452433786, ліміт відповідальності 1000000,00грн. , франшиза - 0грн.
22.08.2018 ( вих № 4263/3.18.1187) позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 16761,89грн., однак вказана заява залишилась відповідачем поза увагою.
Відповідно до п.36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими враховуючи наступне.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.
Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
В силу положень ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи те, що Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16761,89грн., а цивільно-правова відповідальність особи, яку визнано винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПРАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Щодо вимоги про стягнення 542,73грн. інфляційних втрат, 203,90грн. 3% річних суд виходить з того, що відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
У пунктах 44 та 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення».
Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 542,73грн. інфляційних втрат, 203,90грн. 3% річних обгрунтовані та підлягають до задоволення.
З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких, з урахуванням обставин справи та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 2, 22, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 985, 999, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст.73, 74, 77, 86, 129, 202, 232-233, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення 17508,52грн.. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 22186790) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (вул. Велика Васильківська, 15/2, м. Київ, 01024; ідентифікаційний код 36086124) - 16 761,89грн. страхового відшкодування, 542,73грн. інфляційних втрат, 203,90грн. - 3% річних, 1921грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.06.2019
Суддя Шкіндер П.А.