Рішення від 24.06.2019 по справі 910/3795/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/3795/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕРМОЛАЙФ-УКРАЇНА"

про стягнення 1 699 488,24 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕРМОЛАЙФ-УКРАЇНА" про стягнення 1699488,24 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг №1-210/11-18 від 01.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3795/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.04.2019.

В судовому засіданні 18.04.2019 відкладено розгляд справи на 21.05.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання.

16.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі та від відповідача - надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд відмовив в його задоволенні, оскільки неможливість забезпечити явку в судове засідання представника позивача, у розумінні Господарського процесуального кодексу України, не є достатньою підставою для відкладення підготовчого засідання чи оголошення перерви.

В судовому засіданні 21.05.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3795/19 до судового розгляду по суті на 12.06.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті.

03.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 12.06.2019 без участі представника позивача.

12.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання.

В судове засідання 12.06.2019 представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2019 не з'явився.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Клопотання відповідача обґрунтоване здійсненням відповідачем часткового погашення заборгованості, можливістю надання письмових пояснень та мирного врегулювання спору.

Однак, в судовому засіданні 21.05.2019 судом було закрито підготовче провадження, у зв'язку із чим підстави для продовження строку підготовчого засідання та відповідно відкладення підготовчого засідання у суду відсутні.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак, відповідачем не обґрунтовано наявності обставин, які б у відповідності до наведеної вище правової норми можуть бути підставою для відкладення судового засідання.

Наданий відповідачем лист вих. №1106/1 від 11.06.2019 не підтверджує можливого мирного врегулювання спору між сторонами, так як доказів направлення позивачу вказаного листа відповідачем не надано.

При цьому, відповідач скористався наданими йому процесуальними правами, надавши суду докази часткової оплати заборгованості.

За таких обставин, вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Згідно із ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕРМОЛАЙФ-УКРАЇНА" (замовник, відповідач) укладений надання послуг №1-210/11-18 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець, у порядку та на умовах цього договору й додатків до нього, зобов'язується за дорученням замовника, за його рахунок і за винагороду надавати замовникові послуги з надання залізничних вагонів (власних, орендованих вагонів або вагонів, що знаходяться в управлінні виконавця на інших законних підставах, далі по тексту "вагони Виконавця", рухомий склад виконавця) для перевезень вантажів по маршрутах, зазначених у додатках до цього договору та/або послуги з організації оплати провізних платежів, а також інші види погоджених сторонами супутніх послуг.

Згідно із п. 4.2. договору, вартість послуг виконавця, виходячи зі специфіки перевезення (маршрут, вантаж) і виду рухомого складу, визначається та фіксується сторонами в додатках до цього договору, які підписуються вповноваженими представниками обох сторін.

Винагорода виконавця визначається як різниця між сумою погодженої із замовником вартістю послуг і сумою фактичних витрат, понесених виконавцем при наданні послуг замовником, якщо інше не зазначено в додатках до даного договору (пп. 4.2.1.).

Якщо буде потреба переадресування вагонів і/або їх перевезення по маршрутах, не передбачених планами формування при наданні послуг на умовах даного договору, замовник відшкодовує виконавцеві всі пов'язані із цим витрати: зберігання на місцях загального користування, плата за користування, видача довідок, маневрові роботи, оформлення переадресування, додатковий залізничний тариф та інші витрати. При цьому всі додатково понесені виконавцем витрати включаються у вартість послуг виконавця при розрахунках винагороди виконавця (пп. 4.2.2.).

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником у розмірі 100% передоплати, виходячи із запланованого обсягу перевезення, не пізніше, ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку оформлення до перевезення порожніх вагонів на станцію навантаження, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

У відповідності до п. 4.5 договору, у випадку перевищення суми витрат, понесених виконавцем при виконанні заявки замовника над розрахунковою сумою, замовник відшкодовує виконавцеві суму фактичного перевищення витрат на підставі Звіту/Акту наданих послуг виконавця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати затвердження Звіту/Акту наданих послуг.

Усі невраховані витрати виконавця при наданні послуг замовникові, підтверджені документально, про які виконавець не міг знати в момент складання Звіту/Акту наданих послуг, підлягають задоволенню (відшкодуванню) з боку замовника при складанні виконавцем чергових Звітів/Актів наданих послуг (штрафи за затримки на шляху прямування, витрати з непередбачуваного перевантаження вантажу, витрати з непередбачуваного ремонту, витрати по переадресуванню вантажу і т.п.).

Відповідно до Додатку №01 до договору № 1-210/11-18 от 01.11.2018 виконавець надає замовнику послуги, щодо надання залізничних вагонів (власних, орендованих або перебувають в управлінні виконавця на інших законних підставах, далі вагони) для перевезень вантажів замовника та оплаті провізних платежів за нижче вказаними маршрутами: Станція відправлення: - ст. Рафалівка, Львівської залізниці; Станція призначення: - ст. Основа Південної залізниці; Вантаж: щебінь. Вартість послуг виконавця за організацію перевезення вантажів замовника складається з: тарифу і додаткових зборів за перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги. Тарифне керівництво №1 з урахуванням коригуючих коефіцієнтів; винагороди виконавця у вигляді різниці між величиною залізничного тарифу при перевезенні вантажу в вагонах інвентарного парку "Укрзалізниці" з "К =3,4" і величиною залізничного тарифу за перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах виконавця.

Згідно із Додатком №02 до договору № 1-210/11-18 от 01.11.2018, виконавець надає замовнику послуги, щодо надання залізничного вагону за номером № 52291044 для перевезень вантажу замовника та оплаті провізних платежів за нижче вказаним маршрутом: Станція відправлення: - ст. Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці; Станція призначення: - ст. Основа Південної залізниці. Вантаж: щебінь.

Вартість послуг Виконавця становить: ставка за надання вагону в розмірі - 62 100,00 грн. в т.ч. ПДВ за один вагон фактично перевезеного вантажу.

На виконання умов договору, у період з листопада 2018 року по січень 2019 року позивачем надано замовнику послуги на загальну суму 2 538 088,04 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №01/18-П від 30.11.2018 на суму 20 800,00 грн., №02/18-П від 30.11.2018 на суму 83 200,00 грн., №01/18 від 30.11.2018 на суму 1 641 286,08 грн., №02/18 від 28.12.2018 на суму 195 391,20 грн., №04/18-П від 28.12.2018 на суму 109 200,00 грн., №03/18-П від 28.12.2018 на суму 126 100,00 грн., №02/19 від 01.01.2019 на суму 11 237,40 грн., №01/19-П від 01.01.2019 на суму 200 200,00 грн., №01/19 від 01.01.2019 на суму 53 801,72 грн., №02/19-П від 23.01.2019 на суму 16 167,08 грн., №03/19 від 23.01.2019 на суму 62 100,00 грн., №04/19 від 23.01.2019 на суму 18 604,56 грн. та розрахунками плати за використання вагонів.

Станом на час звернення позивача до суду, відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг з надання залізничних вагонів на загальну суму 838 599,80 грн., у зв'язку із чим заборгованість відповідача за договором надання послуг №1-210/11-18 від 01.11.2018 становила 1 699 488,24 грн.

Оскільки відповідач заборгованості по договору не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1 699 488,24 грн. заборгованості за надання послуг №1-210/11-18 від 01.11.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2. Порядку).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Положення).

Як підтверджено наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №01/18-П від 30.11.2018 на суму 20 800,00 грн., №02/18-П від 30.11.2018 на суму 83 200,00 грн., №01/18 від 30.11.2018 на суму 1 641 286,08 грн., №02/18 від 28.12.2018 на суму 195 391,20 грн., №04/18-П від 28.12.2018 на суму 109 200,00 грн., №03/18-П від 28.12.2018 на суму 126 100,00 грн., №02/19 від 01.01.2019 на суму 11 237,40 грн., №01/19-П від 01.01.2019 на суму 200 200,00 грн., №01/19 від 01.01.2019 на суму 53 801,72 грн., №02/19-П від 23.01.2019 на суму 16 167,08 грн., №03/19 від 23.01.2019 на суму 62 100,00 грн., №04/19 від 23.01.2019 на суму 18 604,56 грн. та розрахунками плати за використання вагонів, позивач у період з листопада 2018 року по січень 2019 року надав відповідачу послуги з надання залізничних вагонів на загальну суму 2 538 088,04 грн.

Відповідач підписав вказані акти виконаних робіт та прийняв надані позивачем послуги без заперечень та зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником у розмірі 100% передоплати.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як підтверджено матеріалами справи, у зв'язку із частковою оплатою, заборгованість відповідача за договором надання послуг №1-210/11-18 від 01.11.2018 станом на час звернення до суду становила 1 699 488,24грн.

Під час розгляду справи, відповідачем надано докази часткової оплати заборгованості у сумі 100 000,00 грн.

Так, судом встановлено, що 11.06.2019 відповідач згідно із платіжним дорученням №21775 від 11.06.2019 здійснив оплату заборгованості за договором №1-210/11-18 від 01.11.2018 у сумі 100 000,00 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/3795/19 в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором надання послуг №1-210/11-18 від 01.11.2018 у сумі 1 599 488,24 грн. належним чином доведена.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними доказами обставин наведених у позові не спростовано, доказів погашення заборгованості у сумі 1 599 488,24 грн. не надано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" про стягнення заборгованості у сумі 1 599 488,24 грн. та про закриття провадження у справі №910/3795/19 в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/3795/19 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕРМОЛАЙФ-УКРАЇНА" (01021, м. Київ, вулиця ЛИПСЬКА, будинок 10, ідентифікаційний код 38576630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" (03150, м. Київ, вулиця ДІЛОВА, будинок 5, корпус 2, ідентифікаційний код 40637393) заборгованість у сумі 1 599 488,24 грн. та судовий збір у розмірі 23992,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.06.2019.

Суддя О.В. Гулевець

Попередній документ
82638253
Наступний документ
82638255
Інформація про рішення:
№ рішення: 82638254
№ справи: 910/3795/19
Дата рішення: 24.06.2019
Дата публікації: 27.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг