"16" лютого 2010 р.Справа № 2/140-2369
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-2" вул. Міцкевича, 2, кв.18, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501
до Бережанської міської ради пл. Ринок, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501
про визнання дій неправомірними і скасування рішень.
За участю представників сторін:
позивача: Зелінський Л.Р. - довіреність №70 від 12.01.2010р.
Зелінська О.М. - довіреність №70 від 12.01.2010р.
відповідача: Погоратий І.В., доручення №10 від 12.01.2010р.
Вітковська О.Я., доручення № 260 від 13.02.2009р.
Суть справи: Листом №73 від 18.01.2010р. позивач звернувся в суд з додатковою вимогою про примусове знесення торгових кіосків (малих архітектурних форм), розташованих в м. Бережани по вул. Міцкевича та вул. Пушкіна.
Доповнення до позовних вимог невідомо ким підписано (риска перед посадою особи яка підписала доповнення). Тому дане доповнення судом не може бути розглянуто по суті.
Крім того, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вищий Господарський Суд України роз'яснює (роз'яснення №01.8/1228 від 02.06.2006р.), що збільшення розміру позовних вимог -це збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено.
Якщо не було в позовній заяві таких вимог, то це додаткові вимоги.
Із позовної заяви позивача №68 від 16.12.2009р. вбачається, що позивач не пред'являв вимоги відносно примусового знесення торгових кіосків.
Тому слід вважати, що дана вимога позивача це не право позивача по ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а додаткова вимога, про що позивач сам заявляє в листі №73 від 18.01.2010р. і вона відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1997р. та ст. 45 Господарського процесуального кодексу України повинна бути оплачена державним митом.
Держмито позивач по додатковій вимозі не сплатив.
Крім того, в позовній заяві позивач об'єднав дві вимоги до одного відповідача, що утруднює вирішення спору.
В разі прийняття судом додаткової (третьої) вимоги, то сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спорів по даній справі.
Що при розгляді справ недопустимо (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
При таких обставинах, суд вважає за необхідне додаткові вимоги позивача про примусове знесення малих архітектурних форм до розгляду не приймати.
Позивач пред'явив позовну заяву №68 від 16.12.2009р., в якій просить:
- визнати дії Бережанської міської ради про затвердження схеми розміщення малих архітектурних форм і виділення земельної ділянки для обслуговування будинку, розташованого в м. Бережани по вул. Міцкевича, 2 - неправомірними;
- скасувати рішення XVII сесії Бережанської ради №884 від 29.10.2009р. "Про впорядкування розміщення малих архітектурних форм по вул. Міцкевича та вул. Пушкіна для здійснення підприємницької діяльності";
- скасувати рішення XVII сесії Бережанської міської ради №860 від 09.10.2009р. "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок".
Пояснює, що схема розміщення малих архітектурних форм затверджена без висновку Бережанського районного відділу УМНС України в Тернопільській області. Дана схема складена з порушенням Додатку 3.1 таблиці 1 ДБН 360-91 "Планування і забудова сільський і міських поселень".
Стверджує, що підприємцям, які розмістили малі архітектурні форми (далі МАФ) виділена земля в порушення Порядку розміщення МАФ для провадження підприємницької діяльності (затвердженого постановою Кабінету міністрів України №982 від 26.08.2009р.).
Доводить, що земельна ділянка для обслуговування будинку, розташованого в місті Бережани по вул. Міцкевича, 2 виділена з порушенням норм, встановлених Додатком 3.1 таблиці 1 ДБН 360-92 "Планування і забудова сільський і міських поселень". Вважає, що дозволи надані відповідачем у 1998 році - це дозволи на зовсім інші споруди.
Відповідач в частині вимог позивача скасувати рішення XVII сесії Бережанської міської ради №884 від 29.10.2009р. позов не визнає, посилаючись не те, що дане рішення ним скасовано.
В частині скасування рішення XVII сесії Бережанської міської ради №860 від 09.10.2009р. позов визнає.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, і приймаючи до уваги що:
1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
2) Рішенням V скликання XVIIІ сесії Бережанської міської ради №973 від 27.01.2010р. рішення Бережанської міської ради №884 від 29.10.2009р. "Про впорядкування розміщення малих архітектурних форм по вул. Міцкевича та вул. Пушкіна для здійснення підприємницької діяльності" скасовано.
Отже, в даній частині позову між сторонами відсутній предмет спору, тому справу провадженням в даній частині позову слід припинити (ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
3) Позивач стверджує, що рішення XVII сесії Бережанської міської ради №860 від 09.10.2009р. "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок" винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач визнає вимоги позивача. Не заперечує проти скасування даного рішення (лист від 16.02.2010р.).
Тому в частині скасування рішення XVII сесії Бережанської міської ради №860 від 09.10.2009р. "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок" позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
4) Відповідач погодився з вимогами позивача відносно скасування вищезазначених рішень міської ради, чим визнав свої дії про затвердження схеми розміщення малих архітектурних форм і надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок неправомірними.
5) Позивач в позовній заяві просить задовольнити дві незалежних одна від другої позовні вимоги. Скасувати два не взаємопов'язаних одне від другого рішення. За розгляд такої позовної заяви позивач згідно Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1997р. та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, повинен сплатити держмито в сумі 170 грн. (двічі по 85 грн.).
Сплачено 102 грн. Недоплачено держмито в сумі 68 грн.
6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача.
Но поскільки, як зазначено вище, сума держмита не доплачена, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102 грн. Та стягнути з відповідача в дохід державного бюджету 68 грн. держмита.
7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. позивачеві повернути зайво сплачені ним 76 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати довідку.
8) Заява про забезпечення позову №75 від 21.02.2010р. невідомо ким підписана (риска перед посадою особи, яка підписала заяву).
При тому, із даної заяви неможливо встановити яким чином скасування рішення міської ради може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зазначені в заяві вимоги позивача -це другі додаткові позовні вимоги, які треба вирішувати в позовному провадженні, а не шляхом застосування ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) Скасувати рішення XХVII сесії Бережанської міської ради V скликання №860 від 09.10.2009р. "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок".
2) В частині скасування рішення XХVII сесії Бережанської міської ради V скликання №884 від 29.10.2009р. "Про впорядкування розміщення малих архітектурних форм на вул. Міцкевича та вул. Пушкіна для здійснення підприємницької діяльності" справу провадженням припинити.
3) Стягнути з Бережанської міської ради пл. Ринок, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 04058491):
- на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-2" вул. Міцкевича, 2, кв.18, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 36202341) 102 грн. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- в дохід державного бюджету 68 грн. державного мита.
Видати накази.
4) Видати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-2" вул. Міцкевича, 2, кв.18, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 36202341) довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 грн. 50 коп. Квитанція №5 без дати про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., залишається в матеріалах справи.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «18»лютого 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя