"09" лютого 2010 р.Справа № 17/5-90
Господарський суд Тернопільської області
у складі
судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", м. Харків
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", м. Тернопіль
Представник від:
позивача: Агічєва О.А., довіреність № 7 від 01.02.10р.;
відповідача: Руда Л.В., заступник голови правління, доручення № 46 від 11.03.09р.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю ""Побутелектротехніка", м. Харків, 16.01.2010р. (згідно штампу пошти на конверті) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", м. Тернопіль, про стягнення 76586,15 грн. заборгованості, посилаючись на умови договору поставки б/н від 30.01.08р. (в тому числі 66308,62 грн. основного боргу, 7871,39 грн. -пені, 1134,83 грн. -3% річних та 1271,31 грн. інфляційних нарахувань).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору поставки від 30.01.08р.; копії накладних №3624-91883072 від 07.07.09р., №3624-91543024 від 03.06.09р., №3624-91483258 від 28.05.09р., №3624-91483284 від 28.05.09р.; копії довіреностей №189 від 07.07.09р., №00154 від 02.06.09р., №00142 від 25.05.09р.; копію претензії №1 від 15.12.09р; інші матеріали.
Ухвалою господарського суду від 25.01.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 09.02.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав суду виписки банківської установки з рахунку позивача на підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки від 30.01.2008р.
Відповідач в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позовну заяву без номеру та дати (вх. № 9322 (н) від 09.02.2010р.) позовні вимоги про стягнення основного боргу визнав, та зазначив, що в період з 20.01.2010р. по 29.01.2010р. ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" частково погашено заборгованість перед позивачем в загальній сумі 12000,00 грн., на підтвердження чого суду надав платіжні доручення №1199 від 20.01.2010р. на суму 5000 грн., №1216 від 28.01.2010р. на суму 5000 грн., №1227 від 29.01.2010р. на суму 2000 грн.
Разом з тим, згідно поданого заперечення відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних з огляду на часткове погашення ним заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
30 січня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", як Постачальником та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", як Покупцем, укладено договір поставки № б/н (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю витратні матеріали (Товар), а Покупець -прийняти Товар та оплатити Постачальнику його вартість у порядку та терміни, передбачені Договором (п. 1.1. Договору).
Згідно п. 2.1. договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р. Водночас зазначено, якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії Договору сторони не заявлять про його припинення (закінчення), договір вважається пролонгованим до 31.12.2009р.
У відповідності до п.п. 3.1., 3.7. Договору поставка товару здійснюється партіями за рахунок Постачальника.
Прийом товару відбувається на підставі видаткової накладної. Прийняття товару Покупцем (уповноваженим представником) є підтвердженням згоди з боку Покупця оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаних в рахунку-фактурі та/або у видатковій накладній (п. 3.5. Договору).
Право власності на товар у Покупця виникає в момент відвантаження Товару представнику Покупця на підставі видаткової накладної (п. 3.6. договору).
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно накладних №3624-91883072 від 07.07.09р., №3624-91543024 від 03.06.09р., №3624-91483258 від 28.05.09р., №3624-91483284 від 28.05.09р. передав, а відповідач через свого представника Федечко М.Г., який діяв на підставі довіреностей №189 від 07.07.09р., №00154 від 02.06.09р., №00142 від 25.05.09р., прийняв зазначений у накладних товар (витратні матеріали) на загальну суму 83308,62 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних, котрі засвідчені відтиском печатки відповідача та довіреностями №189 від 07.07.09р., №00154 від 02.06.09р., №00142 від 25.05.09р., виданими відповідачем своєму представнику на отримання товару (копії знаходяться в матеріалах справи).
Умовами укладеного договору (розділ 4) сторони також визначили порядок, форму та термін проведення розрахунків за поставлений Товар. У відповідності до п.п. 4.1., 4.3. Договору оплата здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по кожному рахунку-фактурі, на кожну окрему партію товару впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дня відвантаження Товару Покупцю. Датою відвантаження товару Покупцю є дата виписки видаткової накладної на відпущений товар.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним товару у власність згідно договору поставки від 30.01.2008р.
Господарський суд вважає, що викладені умови договору, права та обов'язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як стверджує позивач і це не заперечується відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному обсязі, внаслідок чого станом на 14.01.2010р. заборгованість відповідача за Договором поставки від 30.01.2008р. становила 66308,62 грн. (з урахуванням часткової оплати вартості отриманого товару року в розмірі 17000,00 грн. протягом вересня-жовтня 2009р., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, котрі містяться в матеріалах справи).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Надіслана відповідачу претензія №1 від 15.12.2009р. з вимогою негайно сплатити суму заборгованості та нараховані станом на дату оформлення претензії штрафні санкції, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування залишена ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" без відповіді та задоволення.
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки вартість купленого товару повністю не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Разом з тим, з наданих в судовому засіданні 09.02.2010р. заперечень відповідача та платіжних доручень №1199 від 20.01.2010р. (на суму 5000,00 грн.), №1216 від 28.01.2010р. (на суму 5000,00 грн.), №1227 від 29.01.2010р. (на суму 2000,00 грн.), вбачається, що відповідачем після подання позову частково погашено заборгованість за договором поставки від 30.01.08р. в загальній сумі 12000,00 грн., тому суд в цій частині вимог припиняє провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами в частині стягнення 12 000 грн., станом на день розгляду судом справи, відсутній.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого товару в повній мірі (на суму 54308,62 грн.) та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на 54308,62 грн. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, навпаки, визнаються відповідачем, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 54308,62 грн. боргу.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 5.3. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених (невиконаних) зобов'язань по оплаті за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та поданий розрахунок пені, здійснений по кожній накладній (за період з 27.06.09р. по 14.10.09р., тобто за 201 дн.), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманої проплати за кожний день прострочення, що за підрахунками позивача складає 7871,39 грн., суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п. 5.3. договору, вимоги про стягнення 7163,79 грн. пені (за 182 дні), а тому задовольняються судом.
В частині стягнення 707,60 грн. пені господарський суд відмовляє у їх стягненні, оскільки позовні вимоги в цій частині неправомірно заявлені.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором поставки б/н від 30.01.08р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 1134,83 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 1271,31 грн. (нарахованих за період з 27.06.2009р. по 14.01.2010р.), суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з липня 2009 р. по січень 2010 року та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
Надаючи правову оцінку запереченням відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних з огляду на часткове здійснення відповідачем розрахунків по сплаті боргу, суд не вважає, що такі дії можуть бути підставою для звільнення Товариства від відповідальності у вигляді сплати неустойки та збитків, завданих інфляційними процесами, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, у зв'язку з чим заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані та недоведені належними та допустимими доказами.
За таких обставин, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в сумі 63878,55 грн., з яких: 54308,62 грн. основного боргу, 7163,79 грн. пені, 1134,83 грн. -3% річних та 1271,31 грн. інфляційних нарахувань.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 09.02.2010р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 32, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", м. Тернопіль, вул. Живова, 11, ідентифікаційний код 31195796, -54308,62 грн. основного боргу, 7163,79 грн. пені, 1134,83 грн. -3% річних, 1271,31 грн. інфляційних нарахувань та 835,63 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", м. Харків, Київський район, вул. Ольмінського, 17/2, ідентифікаційний код 24136939.
3. В частині стягнення 12000,00 грн. основного боргу -припинити провадження у справі.
4. В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "15" лютого 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя