"15" січня 2010 р.Справа № 12/45-1663
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль, 46000
до
відповідача - 1: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1.
відповідача - 2: Управління житлово-комунального господарства та екології, вул. Коперника, 1, м.Тернопіль, 46000
про визнання недійсним договору від 03 серпня 2006 року на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т. Шевченка та про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 звільнити приміщення комунальної власності і передати по акту Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном
За участю представників від:
позивача: Коковська І.А. -завідувач юридичного відділу (довіреність №2216/01 від 16.10.2008р.);
третьої особи: Коковська І.А. - представник (довіреність № 60 від 10.12.2008р.);
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Хромчак Р.О. - головний юрисконсульт (довіреність №2324/07 від 26.08.2009р.)
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їхні права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22,27, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Тернопільська міська рада, м. Тернопіль, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до відповідача 1: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Тернопіль, та до відповідача 2: Управління житлово-комунального господарства та екології, м. Тернопіль, про визнання недійсним договору від 03 серпня 2006 року на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т. Шевченка та про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 звільнити приміщення комунальної власності і передати по акту Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном.
Відповідач 1 у відзиві на позов від 23.11.2009 року, позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у 2004 році в приміщенні громадської вбиральні за адресою бульвар Т.Шевченка, м. Тернопіль, яке є предметом договору від 03.08.2006 року відбулась пожежа, 10 березня 2004 року комісією в складі начальника управління з екології безпеки та благоустрою департаменту житлово -комунального господарства, екології і транспорту -Йордана З.І., головного спеціаліста відділу благоустрою -Лучанко М.Г., майстра ПП "Залізничник" -ОСОБА_1, орендаря громадського туалету -ОСОБА_2, було складено Акт обстеження технічного стану громадського туалету на бульварі Т.Шевченка, м. Тернополя, та встановлено, що для відновлення функціонування даної будівлі потрібно виконати ряд необхідних робіт, вартість яких, згідно кошторису складеного Тернопільським філіалом Державного підприємства Державний науково -дослідний та проектно -вишукувальний інститут "НДніпровреконмтрукція" 44824грн. 00коп., зазначена сума на виконання ремонтно -будівельних робіт на ремонт приміщення громадського туалету була погоджена Департаментом житлово -комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 (відповідач) за власні кошти провів ремонтні роботи на суму 44824грн. 00коп., а в замін проводив експлуатацію та технічне обслуговування об'єкту. Разом з тим, зазначив, що оренда комунального майна є різновидом майнового найму, але при цьому нормативно -правові положення Закону про оренду мають переважне значення, оскільки об'єктом договору є майно комунальної власності, тому спірні відносини сторін підпадають під одночасне регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та Закону України про оренду, також згідно статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності, тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач 2 у відзиві на позов за №2470/07 від 11.09.2009р. позовні вимоги визнає, оскільки міська рада не приймала рішення про передачу даного комунального майна в безоплатне користування, що є її виключною компетенцією, тому даний договір укладений з перевищенням повноважень, також просить суд визнати недійсним договір від 03 серпня 2006 року на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т. Шевченка та зобов'язати відповідача 1 звільнити приміщення комунальної власності і передати по акту Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном.
Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради у поясненні по справі, яке у судовому засіданні 25.12.2009р. підтримав повноважний представник, зазначив, що нежитлове приміщення за адресою м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка знаходиться у комунальній власності м. Тернополя. Передача майна територіальної громади у користування здійснюється на підставі укладених договорів з врахуванням вимог закону та відповідних актів органів місцевого самоврядування. Згідно п. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. У відповідності до додатку № 2 рішення міської ради від 15.08.2002р. № 4/4/62 "Про розмежування повноважень по управлінню майном, яке належить до комунальної власності м. Тернополя" здача в оренду комунального майна здійснюється виключно на підставі рішення виконавчого комітету. Такі ж повноваження покладені на виконавчий комітет згідно рішення міської ради від 24.11.2006р. №5/4/14. У відповідності до Методики розрахунку орендної плати та порядку використання коштів за користування майном територіальної громади м. Тернополя, затвердженої рішенням міської ради від 12.01.2000р. і яка діяла до 07.03.2007р., орендодавцем комунального майна є виконавчий комітет міської ради. Отже, рішення про надання в оренду комунального майна та укладення договорів оренди приймає виконавчий комітет міської ради. Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради не приймалось рішення про надання в оренду СПД ОСОБА_2 громадської вбиральні за адресою бульв. Т.Шевченка, тому будь-які посилання на договір оренди та норми законодавства, що регулюють орендні правовідносини, є безпідставними.
Відповідач-1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із клопотанням від 25.12.2009р., в якому просить суд витребувати від Тернопільської міської ради Положення чи Статут про Департамент (Управління) житлово-комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради в редакції, яка діяла станом на 03.08.2006року - дату укладення договору на виконання робіт з експлуатації та техобслуговування громадської вбиральні; від Виконавчого комітету Тернопільської міської ради рішення цього виконкому від 28.11.2007року №1803 з повним переліком документів, які стали підставою для його прийняття в оригіналах та копіях, для долучення до матеріалів справи, а також просить суд залучити для участі у справі Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, в якості співвідповідача, так як саме у відповідності до цього рішення відбулась незаконна передача цього об'єкту.
У судовому засіданні 25.12.2009р. представник позивача надав суду копію Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 22.06.2009р. та повноважний представник відповідача-1 надав суду акт обстеження технічного стану громадського туалету на бульварі Т.Г. Шевченка від 04.08.2004р., а також зазначив, що був проведений ремонт приміщення, що і дало підставу на продовження договору оренди приміщення без погодження рішення Тернопільської міської ради, крім того, зазначив, що відповідач-1 відмовляється від клопотання поданого 25.12.2009р. в частині залучення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до розгляду справи в якості співвідповідача.
Представники сторін в судовому засіданні 25.12.2009р. надали клопотання про продовження строку розгляду справи.
В судовому засіданні 25.12.2009р. за згодою учасників судового процесу в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 10год.00хв. 15.01.2010р., а також було зобов'язано відповідача -2 до дня слухання справи надати суду Положення чи Статут Управління житлово-комунального господарства та екології в редакції, яке діяло у 2006 році.
На день розгляду справи від відповідача -1 надійшло клопотання від 14.01.2010р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю участі повноважного представника у судовому засіданні 15.01.2010р., так як він знаходитиметься у службовому відрядженні, а також зазначив, що відповідач має намір долучити додаткові докази по матеріалах справи.
Розглянувши подане клопотання, приймаючи до уваги, що відповідач-1 доказів неспроможності власного прибуття у судове засідання та доказів перебування повноважного представника у відрядженні не надав, а також, беручи до уваги, що розгляд справи неодноразово продовжувався за клопотаннями сторін та продовжувався строк розгляду даної справи ухвалою голови господарського суду Тернопільської області, а також за клопотанням відповідача-1 неодноразово відкладався, чим суд надавав можливість останньому подати усіх необхідні на його думку для розгляду справи матеріали, а відтак суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону, реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист, крім того, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а тому клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні повноважний представник відповідача-2 надав суду копію рішення другої сесії п'ятого скликання Тернопільської міської ради №5/2/48 від 28 вересня 2006 року та копію положення Управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до п.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно статті 11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно ст.60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.11.2007р. №1803 управлінню комунальної власності Тернопільської міської ради передано на баланс приміщення громадського туалету, площею 69,3кв.м., за адресою: б-р Шевченка, 31а.
Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Коперніка, 1 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 36212339, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області №168004 від 07.11.2008 року
Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради є правонаступником майнових і немайнових прав та зобов'язань управління комунальної власності Тернопільської міської ради згідно рішення № 5/20/1 від 21.08.2008 року, і якому згідно акту прийняття -передачі основних засобів від 12.12.2008р. передано приміщення громадського туалету, за адресою: б-р Шевченка.
Як слідує з матеріалів справи, 03 серпня 2006 року між Департаментом житлово-комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради (Сторона 1), правонаступником прав та обов'язків якого згідно рішення Тернопільської міської ради від 11.08.2006р. №5/1/11, Положення управління, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2006р. №5/2/48 є відповідач 2, та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (Сторона 2) укладено договір на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т.Шевченка (м. Тернопіль).
Згідно умов договору Сторона 1 зобов'язалася делегувати Стороні 2 повноваження з проведення робіт, зазначених в п. 1.1. договору, де визначено, що Сторона 1 продовжує Стороні 2 термін експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою: б-р Т.Шевченка, при цьому відповідно до п. 1.2. договору Сторона 2 зобов'язалася за власні кошти виконати ремонт покрівлі та внутрішнього оздоблення приміщень, провести заміну сантехнічного обладнання.
Крім того, згідно п. 3.1.2. Сторона 1 договору зобов'язалася підготовити матеріали на розгляд виконавчого комітету про надання дозволу на реконструкцію будівлі громадської вбиральні з влаштуванням допоміжних виробничих приміщень для потреб обслуговуючого персоналу.
Термін дії договору складає: з дати підписання договору -до 31.12.2019 року. (п. 4.1.)
Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що згідно даного договору приміщення було передано відповідачу в безоплатне користування, тобто даний договір є договором безоплатного користування приміщенням, і оскільки повноваження на передачу майна в безоплатне користування є виключною компетенцією міської ради, а укладення даного договору не було погоджено Тернопільською міською радою, то відповідно такий було укладено з перевищенням повноважень.
Відповідач 2 позовні вимоги визнав повністю і погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві.
В свою чергу відповідач 1 кваліфікує правовідносини, що склалися між сторонами у зв'язку з укладенням даного договору як оренду майна, посилаючись на приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна", і зазначаючи, що він є Орендарем даного приміщення, а вартість робіт по його ремонту (44824,00грн.) є фактично орендною платою.
Оцінюючи правовідносини, які склались між сторонами на момент укладення та в процесі виконання спірного договору, господарський суд прийшов до висновку, що за своєю юридичною природою спірний договір не є ані договором безоплатного користування майном, ані договором оренди, при цьому суд виходив з наступного:
Статтею 638 ЦКУ визначено, що істотною умовою всіх, без винятку, договорів є умова про його предмет.
Згідно статті 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу, що визначають загальні положення про найм (оренду).
Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до приписів ст. 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Таким чином, договір оренди нерухомого майна передбачає передачу майна у користування на певний строк, тобто надає орендарю лише правомочність користування і володіння нерухомим майном і має строковий характер.
Крім того слід зазначити, що статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Як вбачається зі змісту спірного договору, відповідачу 1 було делеговано повноваження щодо виконання певних робіт в приміщенні громадської вбиральні, і відповідач 1 взяв на себе зобов'язання по їх виконанню, тобто предметом договору є виконання робіт; жодних домовленостей між сторонами щодо передачі даного приміщення відповідачу 1 для використання на певний строк, виходячи із його умов, не існує, також укладений сторонами договір не містить жодної з істотних умов договору оренди, тому посилання відповідача 1, що між сторонами укладено договір оренди, та посилання позивача про укладення між сторонами договору безоплатного користування майном є безпідставними.
З приводу договірних відносин що існували між контрагентами правочину суд констатує наступне:
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно частин 2, 3 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Істотними умовами вказаного договору є визначення його предмета, ціни та строків проведення робіт.
Зміст ч. 1 ст. 875 ЦК України дає визначення самого предмету договору будівельного підряду, який включає в себе будівельні та інші роботи, які повинні бути виконано підрядником у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації на замовлення замовника.
Тобто, предмет договору будівельного підряду нерозривно пов'язаний з виконанням робіт, обсяг та вартість яких визначена проектно-кошторисною документацією на момент укладення договору будівельного підряду.
Отже, істотними умовами договору будівельного підряду є умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Так, зміст ч. 2 ст. 877 ЦК України містить в собі істотну умову договору будівельного підряду як визначення складу і змісту проектно-кошторисної документації, а також визначення, яка із сторін і в якій строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Частиною 5 ст. 318 ГК України також визначені істотні умови договору підряду, а саме: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Однак зі змісту наданого до суду позивачем договору вбачається, що в супереч вимог ч. 2 ст. 877 ЦК України, договір не містить ані складу, ані змісту проектно-кошторисної документації, відповідно до якої Підрядник має виконати передбачені нею роботи по ремонту покрівлі та внутрішнього оздоблення приміщень, не визначено ні ціни договору, ні обсягу та змісту робіт, не визначено порядку прийняття об'єкта (робіт), порядку розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки, як і не встановлено взагалі зобов'язань Сторони -1 щодо будь-якого прийняття та оплати даних робіт.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Тобто, норми даних статей визначають обов'язковість досягнення згоди між сторонами як по істотних умовах договору, так і по умовах визначених сторонами істотними при укладенні договору. Дані умови договору після їх укладення стають однаково обов'язковими для сторін і у сукупності утворюють зміст договору.
Отже, підписаний 03.08.06 р. договір не містить в собі обов'язкового для його виду визначення складу та змісту проектно-кошторисної документації, ціни договору, а отже предмет договору, визначений законом для договору підряду, в договорі на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т.Шевченка сторонами не узгоджений, а тому відсутні підстави вважати такий договір договором будівельного підряду, укладеним відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України.
Надані до суду відповідачем 1 локальний кошторис на виконання ремонтно -будівельних підрядних робіт, а також Договірна ціна на виконання даних робіт не містять відомостей щодо підписання цього документа повноважними особами Сторони 1 як Замовника, що за умовами договору дає підстави суду вважати цю документацію такою, що не має юридичної сили, і не вважаються судом належними та допустимими доказами у справі в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки підписані без зазначення прізвищ осіб та їх посадового становища, без зазначення дати та вказівки, на виконання якого договору надається перелік робіт та їх вартість.
Проаналізувавши умови спірного Договору в контексті додержання сторонами норм діючого законодавства при його укладенні, суд дійшов висновку, що спірний договір є неукладеним, тобто, таким, що не відбувся.
За наведених обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору від 03 серпня 2006 року на виконання робіт з експлуатації та технічного обслуговування громадської вбиральні за адресою бульвар Т. Шевченка задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_2 звільнити приміщення комунальної власності і передати по акту Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, то враховуючи не укладення спірного договору, беручи до уваги, що відповідач 1 на даний час користується даним приміщенням, що підтверджується самим відповідачем 1, а також актом обстеження нежитлових приміщень від 25.08.2009р., однак правові підстави перебування останнього у спірному приміщенні (користування ним даним приміщенням) відсутні, враховуючи приписи ст. 391 Цивільного кодексу України, де зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 1 пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити приміщення громадської вбиральні за адресою бульвар Т. Шевченка, м. Тернопіль та передати його по акту прийому-передачі департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Коперніка, 1, (ідентифікаційний код 36212339).
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 36212339), 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
5. В решті позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя