Рішення від 26.01.2010 по справі 17/65-1308

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" січня 2010 р.Справа № 17/65-1308(9/154-3435)

Господарський суд Тернопільської області

у складі

судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр", с. Коржова Монастириського району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Приватне підприємство "Ельба-Інвест", м. Київ, звернувся у грудні 2008р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного Товариства Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар"єр", с. Коржова Монастириського району Тернопільської області, про стягнення заборгованості у розмірі 50870,97 грн. за договором про надання охоронних послуг, укладеного між сторонами 16.05.2008р.

Позов обґрунтовується копією договору про надання охоронних послуг №551 від 16.05.08р. з додатком № 1 до нього; копіями листів №639/10 від 18.08.2008р., №691/10 від 17.09.2008р.; копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000835 за травень 2008р., №ОУ-0000979 за червень 2008р., №ОУ-0001080 за липень 2008р.; №ОУ-0001233 за серпень 2008 р., установчими документами, іншими матеріалами.

Ухвалою від 05.12.2008 р. порушено провадження у справі №9/154-1308 та призначено її розгляд на 16 січня 2009 року. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, встановлених ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.03.2009 року у відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі №9/154-3435 до закінчення розгляду справи № 52/45, що розглядалася господарським судом м. Києва та набрання рішенням у даній справі законної сили.

У відповідності до розпорядження заступника голови господарського суду Тернопільської області Стопника С.Г. від 07.07.2009р. матеріали судової справи № 9/154-3435 передано на розгляд судді Андрусик Н.О., у зв'язку з тим, що суддя Кропивна Л.В., яка розглядала справу № 9/154-3435 Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2009 р. призначена на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 09 липня 2009 р. матеріали справи прийнято до провадження з присвоєнням їй номеру 17/65-1308(9/154-3435) та призначенням розгляду справи на 28.07.2009р. Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє, на 22.09.2009р.

Згідно ухвали суду від 22.09.2009р. провадження в даній справі вдруге зупинялося до набрання рішенням господарського суду м. Києва по справі №52/45 законної сили у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 09 грудня 2009р. провадження у справі № 17/65-1308 (9/154-3435) поновлено та призначено судове засідання на 22.12.2009р., з відкладенням на 14.01.2010р., пізніше, на 26.01.2010р. через неявку представника відповідача та для надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Окрім того, 23.11.2009р. позивачем подано заяву № 372/10 від 29.10.2009р. в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивачем донараховано 3% річних станом на 31.10.09р. та інфляційні збитки станом на 30.09.2009р., відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 50870,97 грн. основного боргу, 8139,97 грн. інфляційних нарахувань та 1903,78 грн. -3% річних, всього 60914,72 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним ст. 22 ГПК України, оплачена державним митом, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням збільшених позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання 26.01.2010р. не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №1 та без номеру (знаходяться в матеріалах справи) та повідомлено в судовому засіданні 14.01.2010 р.

Відповідач згідно поданого суду відзиву на позов №9 від 23.01.2009р. та доповнень до відзиву від 14.01.2010р. проти позову заперечує. Вказує, що сторонами не оформлялися акти обстеження об'єкту охорони, об'єкти під охорону не передавалися за Актом приймання передачі як це передбачено п.п. 3.2, 3.4 договору, а представлені акти про надання послуг від 30.06.2008 р. та 31.07.2008р. не містять посилань на відповідний договір, що є обов'язковим реквізитом будь-якого первинного документа та підставою для відображення в обліку, а відтак, такі акти не повинні розцінюватися судом як вимога про оплату наданих послуг.

Також зазначає, що на території ВАТ "Коржівський СГДК", на посту №3, де перебували екскаватори ЕКГ-5 №1 та №2, які повинні були цілодобово та безперервно охоронятися Позивачем, невідомими особами в період з 08 по 09 серпня 2008 р. було скоєно розкрадання запчастин, чим завдано матеріальної шкоди на суму 205367,70 грн. Факт розкрадання підтверджує довідкою Монастириського райвідділу УМВС України в Тернопільській області № 9468 від 26.08.08 р.; копією постанови про порушення кримінальної справи № 111695 від 22.08.2008 р. за фактом таємного викрадення майна згідно ч. 2 ст. 185 КК України, актом від 18.08.2008 р.

Таким чином, стверджує представник Відповідача, Підприємством не було забезпечено належної охорони техніки, чим порушено п.5.2 Договору від 16.05.2008 р. Окрім того, в порушення розділу 2 Інструкції по охороні майна (Додаток № 2 договору), ПП "Ельба-Інвест" не повідомило про факт розкрадання майна керівництво ВАТ "Коржівський СГДК" та правоохоронні органи, не вжило заходів по забезпеченню схоронності слідів злочину, у зв'язку з чим Відповідач звернувся до Позивача з листом № 227 від 19.08.2008 р. про розірвання договору з 19.08.2008р. Наводить інші заперечення.

Позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими та надуманими, адже останнім частково проводилася оплата за надані послуги з охорони (за травень проведено оплату) та не поступало жодних претензій зі сторони Товариства з приводу неналежної якості наданих послуг чи зауважень щодо форми і змісту актів здачі-приймання робіт при їх підписанні сторонами. Підтримує позов в повному обсязі, з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

В судовому засіданні 14.01.2010р. відповідачем подано клопотання, котре не заперечується позивачем, про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги, поданої відповідачем на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2009 р. у справі № 52/45, про стягнення збитків.

Розглянувши подане клопотання, суд відхиляє його з огляду на ту обставину, що по-перше, провадження у даній справі двічі зупинялося з цієї обставини, тобто до набрання рішенням суду у справі № 52/45 законної сили; по-друге, суд враховує встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення господарського спору та зважаючи, що обставини, які унеможливлювали вирішити даний господарський спір, усунуті, оскільки рішення господарського суду м. Києва від 24.06.2009 р. по справі №52/45 набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі та додатково подані письмові докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

16.05.2008р. між Приватним підприємством "Ельба-Інвест", як Охороною та Відкритим акціонерним товариством "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр", як Замовником, укладено договір про надання охоронних послуг за № 551 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник замовляє, а Охорона надає послуги по охороні об'єкту Замовника, вказаного в дислокації постів (Додаток №1 до договору), що знаходиться за адресою: с. Коржова Монастириського району Тернопільської області.

У пункті 11.1. договору визначено строк його дії , а саме: з 19.05.2008р. до 19.08.2008р. з правом його продовження, за відсутності заперечень будь-якої із сторін, на невизначений термін.

Згідно п.п. 4.1 ціна договору становить 19000,00 грн. щомісяця, і підлягає оплаті Замовником після підписання Сторонами Акту наданих послуг, до 05 числа місяця, що слідує за звітним, в безготівковому порядку (п.п. 4.2, 4.3. договору).

Пунктом 7.1. Договору сторони визначили, що фактом, котрий підтверджує надання Охороною послуг є акт наданих послуг (приймання-передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 903 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов договору № 551 позивачем протягом травня-липня 2008 року надавалися відповідачу охоронні послуги, що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № ОУ-0000835 за травень 2008р. на суму 7967,74 грн., №ОУ-0000979 за червень 2008р. на суму 19 000 грн., №ОУ-0001080 за липень 2008р. на суму 19000 грн. Акти виконаних робіт оформлені належним чином, підписані без заперечень повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Таким чином, підписавши вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідач у справі визнав факт належного виконання позивачем умов Договору № 551 щодо надання Замовнику охоронних послуг на загальну суму 45 967,74 грн.

Позивач також стверджує, що ним в серпні 2008 р. надано послуги з охорони на суму 12 870,97 грн., про що оформлено Акт здачі-прийняття робіт за № 0001233 від 21.08.2008 р., котрий надіслано разом з рахунком-фактурою № СФ-0001233 від 21.08.2008 р. на адресу відповідача рекомендованим листом 19.09.2008 р. для підписання, про що свідчить фіскальний чек № 8987 від 19.09.208 р. та опис вкладення в цінний лист з відміткою пошти про отримання на відправку. Однак, відповідач дану вимогу проігнорував, рахунок не оплатив, Акт прийняття-здачі не підписав.

Таким чином, за твердженнями позивача, відповідач за надані з охорони в червні-серпні 2008р. послуги, своєчасно не розрахувався, у зв'язку з чим станом на 28.10.2008р. (дата оформлення позовної заяви) ним допущено заборгованість перед позивачем в сумі 50870,97 грн.

У зв'язку з невиконанням умов договору в частині проведення оплати наданих послуг, позивачем надіслано на адресу Відкритого акціонерного товариства "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр", лист №639/10 від 18.08.2008р. (фіскальний чек №6360 від 19.08.2008 р.), згідно якого повідомлено про зняття з 21.08.08р. постів охорони на об'єкті відповідача в порядку, визначеному п. 10.4. Договору, яким передбачено односторонній порядок розірвання договору, зокрема, у разі невиконання однією із сторін його умов.

Як зазначено вище, розділом 11 договору передбачено, що останній діє до 19 серпня 2008 р. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного договору. (п. 11.2.)

Отже, умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від виконання договору. Одностороння відмова від договору про надання послуг не суперечить ч. 1 ст. 907 ЦК України та передбачена умовами договору і не заперечується сторонами.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що припинення договору відбулося 21.08.2008 р. за ініціативою Підприємства, яке зняло охорону з цього дня, попередивши Замовника за три дні. Тому господарський суд констатує, що укладений між сторонами договір про надання охоронних послуг № 551 від 19.05.2008р. діяв до 21.08.2008р.

В якості підстав неоплати наданих послуг з охорони, відповідач зазначає відсутність акту прийому-передачі об'єктів під охорону, акту обстеження технічного стану об'єкта охорони, складення та підписання яких передбачено у п.п. 3.2, 3.4 договору.

З наведеного випливає, що претензії замовника стосувалися не якості послуг, які надавалися охороною та були спожиті замовником, а фактично порядку документального оформлення їх результату.

Відповідно до п. 6.7 договору замовник взяв на себе обов'язок вчасно повідомляти охорону про всі недоліки та порушення в роботі її персоналу для прийняття відповідних заходів.

Згідно п. 7.2. договору у разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, замовник зобов'язаний письмово заявити про них охороні протягом трьох календарних днів від дня виявлення зауважень. Якщо замовник не зробить такої заяви він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як на порушення умов договору.

Однак, Товариством не доведено, що в період дії договору останнє заявляло охороні зауваження щодо якості наданих послуг з охорони.

Так, суду не подано доказів неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 551, оскільки представлені суду документи, зокрема: лист за №027 від 19.08.2008р., в якому позивачу повідомлено про розірвання договірних відносин та листи від 23.06.2008 р. № 17, від 28.07.2008 р. № 24, копії доповідних записок, акт від 26.07.2008 р., судом до уваги не можуть бути взяті, оскільки такі документи складені в односторонньому порядку, без участі представників позивача, а листи, адресовані керівнику Підприємства, не містять доказів їх надіслання на адресу позивача, тому їх суд визнає неналежними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Обов'язок по перерахуванню грошових коштів за надані послуги по охороні об'єкта відповідача встановлено розділом 4 Договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Враховуючи відсутність доказів неякісного надання послуг виконавцем та оплатний характер договору, замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві послугу у строки та розмірі, визначеному договором.

Проте, оцінюючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 12870,97 грн. за охоронні послуги, надані в серпні 2008р., господарський суд не знаходить правових підстав для їх задоволення у зв'язку з наступним.

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили, що сплата Замовником вартості послуг здійснюється після підписання сторонами актів наданих послуг.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З наданого позивачем суду акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001233 за серпень 2008р. слідує, що останній не підписано та не затверджено відповідачем в порядку, передбаченому договором №551 від 16.05.2008р. Наведене мало місце у зв'язку з неналежним виконанням (на думку відповідача) позивачем умов Договору, що випливає з відзиву на позов №9 від 23.01.2009р. та доповнень до відзиву від 14.01.2010р.

Судом не здобуто, а матеріали справи не містять інших доказів, як-от: копій відряджень працівників підприємства на об"єкт для охорони, табелів чергувань працівників за цей період тощо, які б підтверджували факт надання послуг ПП "Ельба-Інвест" з охорони об'єкту ВАТ "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр", натомість, факт крадіжки зафіксовано в акті від 18.08.2008 р., підтверджується довідкою Монастириського райвідділу УМВС України в Тернопільській області № 9468 від 26.08.08 р., копією постанови про порушення кримінальної справи № 111695 від 22.08.2008 р. за фактом таємного викрадення майна. Дана обставина та розмір нанесених відповідачу збитків були предметом розгляду господарського спору у справі № 52/45, а тому суд вважає, що позивачем в цій частині позову, вимоги є не доведеними документально, оскільки сам акт прийняття-здачі послуг від 21.08.2008 р., який не підписано зі сторони Замовника, з урахуванням п. 4.3. договору, та встановлених обставин, не може бути підставою для примусового стягнення вартості послуг.

Отже, документально підтвердженими та правомірними суд визнає доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 38000,00 грн. боргу за надані послуги по охороні об'єкта відповідача, тобто за червень та липень 2008р., тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Приватного підприємства "Ельба-Інвест", підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором про надання охоронних послуг №551 від 16.05.08р., що визнано Товариством, тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши подані позивачем до заяви про збільшення позовних вимог №372/10 від 29.10.09р. розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 1903,78 грн. (нараховані за період з 06.07.08р. по 31.10.2009р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 8139,97 грн. (розраховані за липень 2008р. - вересень 2009р. включно), господарський суд, виходячи із задоволеної суми боргу здійснив власний арифметичний розрахунок, та дійшов висновку, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 1455,63 грн. -3% річних та 6136,44 грн. -інфляційних нарахувань, як обґрунтовані і такі, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з липня 2008р. по вересень 2009р. включно, вимогам закону.

В частині стягнення 448,15 грн. -3% річних та 2003,53 грн. інфляційних нарахувань господарський суд відмовляє у їх стягненні з огляду на те, що вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Окрім того суд враховує, що рішенням господарського суду м. Києва від 24.06.2009р. у справі № 52/45, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2009р., в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр", с. Коржова Монастириського району Тернопільської області до Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м. Київ, про відшкодування 205367,60 грн. збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № 551 від 16.05.2008р. відмовлено.

В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене, зважаючи на преюдиційність фактів, встановлених в рішенні господарського суду м. Києва від 24.06.2009р. № 52/45, котре набрало законної сили у встановленому законом порядку, заперечення з приводу наявності вини Підприємства та посилання на факт крадіжки майна Товариства, не заслуговують на увагу.

Між тим, як слідує з наданих суду актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000835 за травень 2008р., №ОУ-0000979 за червень 2008р., №ОУ-0001080 за липень 2008р. сторони претензій одна до одної по факту надання охоронних послуг не мали.

Щодо тверджень відповідача про відсутність в актах про надання послуг від 30.06.2008 р. та 31.07.2008р. посилань на відповідний договір, що є обов'язковим реквізитом будь-якого первинного документа та підставою для відображення в обліку, у зв'язку з чим такі акти не повинні розцінюватися, як вимога щодо оплати наданих послуг, господарський суд звертає увагу ВАТ "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр" на ту обставину, що згідно п.п 4.3., 7.1. Договору № 551 від 16.05.08р., підписані та затверджені Товариством акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000979 за червень 2008р. та №ОУ-0001080 за липень 2008р. підтверджують факт надання послуг позивачем та є підставою для сплати вартості цих послуг.

Згідно вимог ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що на день розгляду спору відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства “Ельба-Інвест” підлягають до задоволення частково, в розмірі 45592,07 грн., в тому числі: 38000,00 грн. основного боргу, 1455,63 грн. -3% річних та 6136,44 грн. інфляційних нарахувань, як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 67, 173, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коржівський спеціалізований гірничо-дробарний кар'єр" (с. Коржова Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21150620), - 38000,00 грн. основного боргу, 1455,63 грн. -3% річних, 6136,44 грн. інфляційних нарахувань та 544,24 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Приватного підприємства "Ельба-Інвест" (м. Київ, вул. Молдавська, 2/оф. 55, ідентифікаційний код 31808088).

3. В решті позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "05 " лютого 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя

Попередній документ
8263538
Наступний документ
8263541
Інформація про рішення:
№ рішення: 8263539
№ справи: 17/65-1308
Дата рішення: 26.01.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію