"02" лютого 2010 р.Справа № 10/110-2335
Господарський суд Тернопільської області у складі
Розглянув справу
за позовом: Приватного підприємства "Агро-Тек", м. Тернопіль, вул. Малишка, 12/40
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія“, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області
За участю представників:
позивача: Грох А.Д. -директора , наказ № 1 від 10.10.2010 року ; Панченко А.В. - представника , довіреність № 280 від 05.01.2010 року ;
відповідача: не прибув ;
У розпочатому судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними правами та обов'язками згідно з ст. 22 ГПК України.
Суть справи: Позивач -Приватне підприємство "Агро-Тек", м. Тернопіль звернулося до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія“, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області 10 702,18 грн. боргу.
Посилаючись на те, що у добровільному порядку відповідач відмовляється оплатити за поставлену комбікормову продукцію, а претензії, які надіслані йому кредитором 05.10.2009 року та 07.11.20096 року відповідачем залишена без задоволення та реагування, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу; витрати по сплаті державного мита та послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2009 року порушено провадження у справі № 10/110-2335 та призначено судове засідання о 10 год. 50 хв. 15 січня 2010 року .
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 15.01.2010 року представника відповідача , розгляд справи було відкладено до 16 год. 02.02.2010 року .
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 02.02.2010 року повторно не прибув, хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:
Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).
Позивач по справі: Приватне підприємство “Агро-Тек“, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Малишка, 12/40, зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 02 жовтня 2003 року і включене до ЄДРПОУ 32578103, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ( перереєстрацію ) юридичної особи ( копія знаходиться в матеріалах справи ), і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач, представник якого діяв на підставі довіреностей Шумелда В.В. від 22 квітня 2009 року № 13 та від 04 червня 2009 року №30, отримав від позивача згідно накладних № 2675 від 22.04.2009 року та №2856 від 04.06.2009р. комбікормову продукцію на загальну суму 10 550 грн. 00 коп.( в тому числі ПДВ).
Факт отримання палива відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як вказує представник позивача, одночасно з першою поставкою СГ ТОВ "Надія" був наданий договір на поставку даної продукції підписаний зі сторони ПП "Агро-Тек", але відповідач не повернув екземпляр даного договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
З наведеного випливає, що зобов'язання покупця та зобов'язання продавця повинні виконуватися одночасно.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак, сторонами не був встановлений строк виконання зобов'язання.
Пунктом 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання приписів п. 2 ст. 530 ЦК України позивач по справі направив відповідачу 05.10.2009 року №250 та від 07.11.2009р. №258 претензії про оплату отриманих матеріальних цінностей, які залишені останнім без відповіді та задоволення.
Отже, доводи позивача про те, що відповідач не оплатив вартість товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 10 550 грн., підтверджуються документально і не заперечуються відповідачем.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, відповідачем по справі: СТзОВ “Надія“, с. Грицівці Збаразького району своєчасно не була погашена заборгованість за отриманий товар, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 94,95 грн. ( інфляційна сума ) та три проценти річних від простроченої суми -57,23 грн. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Окрім того, позивач просить стягнути судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 1500 грн., на підтвердження чого надав суду Договір про надання правової допомоги та прибутковий касовий ордер серії 01АААИ №626579 від 20 листопада 2009 року.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає склад судових витрат, зокрема вони складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 49 ГПК встановлено розподіл господарських витрат, і зокрема суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.
Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1500 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,224 Господарського кодексу України, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України ст. ст. 11, 202, 205, 206, 526, 530, 655, 662, 663, 689 ЦК України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія“, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30827873 на користь Приватного підприємства "Агро-Тек", м. Тернопіль, вул. Малишка, 12/40, ідентифікаційний код 32578103 -10 702,18 грн. боргу; 1500 грн. -судові витрати по сплаті послуг адвоката, 122,02 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя