"29" січня 2010 р.Справа № 17/28-695
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
про стягнення 43 241,40 грн. заборгованості згідно договорів оренди від 28.12.07р.
за участю представників сторін:
позивача: Оленяк В.С., уповноважений, довіреність № 75 від 01.04.09р.;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: Коковська І.А., уповноважена, довіреність № 60 від 10.12.09р. , представник Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 27, 811 ГПК України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.
Позивач -Приватне підприємство “Торговий дім “Тернопіль”, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області 16.04.2009р. з позовом до Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення 18979,41 грн. заборгованості по орендних платежах, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договорів оренди від 28.12.07р., в частині проведення оплати за користування торговими місцями №2 та №28 для здійснення торгівлі в торговому комплексі, за адресою: АДРЕСА_1 (з яких 15007,5 грн. заборгованості по орендній платі, 2000,00 грн. штрафу, 950,81 грн. нарахованої пені, 118,83 грн. - 3% річних та 902,27 грн. інфляційних нарахувань).
Одночасно, в позовній заяві позивач просив вжити заходи до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на товароматеріальні цінності, що належать відповідачу у справі і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою від 21.04.2009р. відмовлено у задоволені клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову за безпідставністю та необґрунтованістю.
Згідно ухвали суду від 26.05.2009 року провадження у даній справі зупинялося в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України на підставі заявленого позивачем клопотання без номеру та дати (вх. №15044) до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.02.2009р. у справі № 9/150-3402.
Ухвалою господарського суду від 24.12.09р., провадження у даній справі поновлено та призначено судове засідання на 14.01.10 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради та з метою надання можливості сторонам подати додаткові документи на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Позивачем в судовому засіданні 14.01.2010р. подано в порядку ст. 22 ГПК України заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 35769,60 грн. заборгованості по орендній платі, 3143,19 грн. нарахованої пені, 719,15грн. - 3% річних, 2000 грн. штрафу, 2609,46 грн. інфляційних нарахувань, всього -43241,40 грн., провівши розрахунок орендної плати та фінансових санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р.
Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним ст. 22 ГПК України, оплачена державним митом, тому розгляд справи здійснюється з урахуванням збільшених позовних вимог.
Окрім того, в судовому засіданні 28.01.2010 р. позивачем заявлено клопотання без номеру від 28.01.2010 р. про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 18/1-19 за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" м. Тернопіль до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" м. Тернопіль, Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради м. Тернопіль та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради м. Тернопіль, про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями ринку на АДРЕСА_1 шляхом: скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.07.2009 р. № 1018; визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 від 29.07.2009 р., укладений між ТОВ "Аскор-Україна" та Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради; заборони ТОВ "Аскор-Україна", Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, Виконавчому комітету Тернопільської міської ради чинити будь-які перешкоди приватному підприємству "Торговий дім Тернопіль" у володінні та користуванні нежитловими приміщеннями ринку на АДРЕСА_1.
Для вирішення даного клопотання оголошено перерву до 29.01.2010р.
Оцінивши подане клопотання, господарський суд враховує наступне.
Предметом розгляду даного господарського спору є стягнення заборгованості по орендній платі у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 28.12.07р.
В силу ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Виходячи з предмету даного господарського спору та спору, що розглядається судом у справі № 18/1-19, оцінивши текст позовної заяви за вимогами про усунення перешкод в користуванні майном, суд вважає, що обставини, котрі унеможливлюють вирішити даний господарський спір відсутні, а тому клопотання позивача відхиляється судом за необґрунтованістю.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги (з урахуванням поданої заяви про збільшення суми позовних вимог) підтримав в повному обсязі та зазначив, що відповідач в порушення умов договорів оренди від 28.12.2007 року не сплачував орендної плати, в зв'язку з чим в нього виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано штраф, пеню, індекс інфляції та 3% річних.
Як стверджує позивач, орендні правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів оренди від 28.12.2007 р. і тривають на даний час, оскільки Відповідач не звільнив орендованих місць та не передав їх у відповідності до вимог ч.2 ст.795 ЦК України.
Позивач вважає, що на момент укладення між сторонами договорів оренди ПП "Торговий дім Тернопіль" було правомірним користувачем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить патент №24 від 05.01.1996р. на право оренди будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 1461,9 кв.м, договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.2006р. з додатками до нього від 30.03.1998 року та 25.01.2006 р.
Крім того, представник Позивача зазначив, що договір оренди нежитлових приміщень №7012 слід вважати пролонгованим на наступний термін, оскільки ні Тернопільською міською радою, ані її уповноваженими органами по укладенню договорів оренди комунального майна, протягом місяця після закінчення дії договору не надходили попередження про припинення дії договору. В підтвердження пролонгації договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р., укладеного між Тернопільською міською радою, в особі її уповноваженого органу та Позивачем, останній посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду по справі №9/150-3402 від 18.06.2009р., якою, на думку позивача, встановлено факт продовження дії договору №7012 на наступний термін (10 років), до 31.12.2016р.
Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що ні Тернопільською міською радою, ані її уповноваженими органами не було вчинено жодних дій щодо визнання договору оренди №7012 розірваним чи не поновленим на новий термін, тобто на думку позивача не існує жодного судового рішення, яке б свідчило чи встановлювало факт незаконного використання ним нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1. Також Тернопільською міською радою як Орендарем не вчинялися дії по виселенню Позивача з орендованих приміщень. З таких міркувань позивач вважає себе належним користувачем вищезазначених нежитлових приміщень.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у поясненнях (а.с. 33-34). Просив позов задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, явку повноважних представників в судові засідання 14.01.2010р., 28.01.2010р. та 29.01.2010 р. не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили. Справа розглядається за наявними у ній документами за правилами ст. 75 ГПК України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради у своїх письмових поясненнях та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що з січня 2007 року по грудень 2008 року приватне підприємство "Торговий дім "Тернопіль" не мало укладеного договору оренди на приміщення комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1, площею 1 475,4 кв.м. та не орендувало у міської ради зазначене нежитлове приміщення.
При цьому, представник зазначив, що 05 січня 1996 року на підставі викупленого патенту №24 від 05.01.96р. між Фондом комунального майна м. Тернополя, правонаступником якого є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, та ТОВ "Універсам Тернопіль" було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №7012, згідно якого товариство прийняло в орендне платне користування на термін з 03.01.1996 року до 03.01.2006р. нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для використання під магазин. 30.03.1998 року були внесені зміни до Договору оренди, оскільки орендарем на підставі викупленого патенту №24 став позивач у справі -ПП "Торговий дім Тернопіль". Додатком до договору оренди №7012, підписаним сторонами 25.01.2006р., внесено зміни в п.13 Договору, який регламентує порядок проведення розрахунку орендної плати та в п.1 Договору, яким продовжено дію Договору до 31.12.2006 року.
У зв'язку з проведенням орендарем за договором №7012 (ПП "Торговий дім Тернопіль") в 2006 році ремонтно-будівельних робіт в приміщенні цеху по випічці хлібобулочних та кондитерських виробів без погодження Орендодавця - Управління комунальної власності та виконавчого комітету Тернопільської міської ради відповідно до вимог ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" останній 22.01.2007р. за вих. № 83-у, тобто в місячний строк після закінчення договору оренди №7012, направив ПП "Торговий дім Тернопіль" претензію про відмову в продовженні договору оренди №7012 від 05.01.1996р. на новий термін та вимогу звільнити приміщення.
Пізніше, третьою особою було заявлено позов до суду про звільнення орендованого приміщення по АДРЕСА_1 у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди, за результатами розгляду якого господарським судом Тернопільської області 24.09.2009 року прийнято ухвалу у справі №11/140-3082(10/195-3485(14/86-2391) про припинення провадження у справі в зв'язку з тим, що ПП "Торговий дім Тернопіль" звільнило спірне приміщення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оцінивши додатково подані докази, суд встановив.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
28.12.2007р. між Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль", як Орендодавцем та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем укладено договори, за умовами яких Орендодавець у відповідності до затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА та Держстандарт України №57/188/84/105/ від 26.02.2002р. Правил торгівлі на ринках, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування для здійснення торгівлі непродовольчими (продовольчими) товарами торгові місця №2 та № 28, що розташовані у торговому комплексі за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії договорів встановлено з 01.01.2008р. по 01.12.2008р. (п. 9.2 договорів).
Відповідно до розділу 3 Договорів оренди, орендна плата та комунальні послуги встановлено сторонами в розмірі 1201,90 грн. в місяць (в тому числі ПДВ) за торгове місце № 2 та 1105 грн. в місяць (в тому числі ПДВ) за торгове місце № 28.
У відповідності до пункту 3 договорів плата за користування торговим місцем складається з ринкового збору згідно розмірів, затверджених міською радою (що становить 8,40 грн. в день, котрий зараховується до місцевого бюджету), орендної плати та комунальних послуг, котрі сплачуються на розрахунковий рахунок фінансового партнера Орендодавця (ПП "Продторг-Тернопіль") з 25-го по 31-е число місяця за наступний календарний місяць. Пунктом 4.2. договорів встановлено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі, пеню, штраф, інші послуги.
Позивач стверджує, що з жовтня 2008 року відповідач не сплачував орендних платежів, відповідно умови договорів оренди № б/н від 28.12.2007 р. не виконані в цій частині.
Звертаючись до суду з позовом, позивач заявив, що заборгованість підприємця по орендній платі за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. становить 35769,60 грн. заборгованості по орендній платі, 3143,19 грн. нарахованої пені, 2000 грн. штрафу, 719,15грн. - 3% річних та 2609,46 грн. інфляційних нарахувань.
Як зазначає позивач, підставою правомірності користування нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, в якому знаходиться торговий комплекс і в якому знаходяться передані відповідачу в оренду торгові місця №2 та №28, є Договір оренди на нежитлові приміщення №7012 від 05.01.1996р, укладений між ним та уповноваженим Тернопільською міською радою органом -Фондом комунального майна у м.Тернополі, правонаступником якого було Управління комунального майна міста Тернополя, а в послідуючому - Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради, Управління комунальної власності Тернопільської міської ради; Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.
З доданих до пояснення матеріалів випливає, що Приватному підприємству “Торговий дім Тернопіль” нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передані в оренду 30 березня 1998 року на підставі патенту №24 від 05.01.1996р., договору купівлі-продажу №10 від 16.03.1998 року патенту №7012, Додатку від 30.03.1998 року до договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р., яким внесено зміни в договір і в якому зазначено Орендарем ПП “Торговий дім Тернопіль”.
Строк дії Договору оренди №7012 встановлено до 03 січня 2006 року, а згідно Додатку від 25.01.2006р. до договору було продовжено його дію до 31.12.2006 року.
Отже, зважаючи на встановлені обставини, господарський суд робить висновок, що укладені між ПП “Торговий дім Тернопіль” і Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, договори без номерів від 28 грудня 2007 року, є Договорами суборенди майна.
Згідно ст.774 Цивільного кодексу України та ст.22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон), строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору оренди нежитлових приміщень № 7012 (з урахуванням Додатку від 25.01.2006р.), визначено сторонами - до 31.12.2006 р. У зв"язку з цим, Орендодавцем за договором (Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради) 26.12.2006р. направлено Орендарю -ПП "Торговий дім Тернопіль" листа за №1064-у, згідно якого повідомлено про ненадання згоди на продовження строку дії договору після 31.12.2006р. у зв'язку з здійсненням без погодження з Орендарем ремонтно-будівельних робіт в торговому комплексі.
Також, 22.01.2007 року Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради направлено ПП ”Торговий дім Тернопіль” лист-претензію за№83-у (опис вкладення в цінний лист від 22.01.2007р.) та повторно повідомлено про ненадання згоди на продовження терміну дії Договору оренди № 7012 від 05.01.96 р. та вимогу в 15-денний термін звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічні приписи містяться в ст. 764 ЦК України, згідно яких якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Пунктом 1 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Беручи до уваги наведені вище правові норми, суд вважає, що договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996 року припинив свою дію з 01.01.2007 року, так як Орендодавець використав надане йому право та протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди №7012 повідомив Орендаря про ненадання згоди на продовження строку дії договору.
Наведене, серед іншого, підтверджується ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.09.2009р., прийнятою за результатами розгляду справи №11/140-3082(10/195-3485(14/86-2391) за позовом Управління комунальної власності Тернопільської міської ради до ПП “Торговий дім Тернопіль” про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою АДРЕСА_1, якою припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, так як дане приміщення не використовується ПП “Торговий дім Тернопіль” і ним не зайняте.
За даних обставин, спростовуються твердження позивача стосовно того, що Тернопільською міською радою не вживалися заходи по направленню попереджень про припинення договору оренди та про не вжиття заходів щодо звільнення (виселення) позивача з орендованого приміщення у зв"язку із закінченням строку дії договору оренди № 7012.
Між тим, даючи правову оцінку посиланням позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року у справі №9/150-3402, де, як зазначає позивач, встановлено факт продовження дії договору оренди №7012 від 05.01.1996р. на наступний термін (10 років) тобто до 2016 року, господарський суд зазначає наступне.
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Однак, у справі №9/150-3402 відповідачем є суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4, у даній справі позов заявлено до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що не дає суду можливість застосувати преюдицію судового акту господарського суду відповідно до ст. 35 ГПК України. При цьому суд вважає опис вкладення у цінний лист (з відміткою пошти про його надіслання позивачу) належним доказом, у розумінні ст.34 ГПК України, повідомлення позивача про відсутність згоди на укладення договору на новий термін.
Стаття 761 Цивільного кодексу України передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
При таких обставинах, суд погоджується з доводами представника Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради з приводу того, що з 01.01.2007 року у позивача були відсутні правові підстави передавати (здавати) в оренду (суборенду) приміщення (частину приміщення), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки він не був орендарем даного приміщення.
Зі змісту статей 203, 215 Цивільного кодексу України випливає, що правочин може бути визнано недійсним, зокрема, якщо його зміст суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, якщо особа, яка його вчиняє не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.
З огляду на наведене, господарський суд вважає, що договори від 28.12.07р. оренди торгових місць АДРЕСА_1 в торговому комплексі, що знаходяться в приміщені комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1, укладені з порушенням вимог п.1 ст. 203 Цивільного кодексу України і наведене є підставою для визнання таких договорів недійсними (ст.215 ЦК України) з моменту їх укладення (ст. 236 ЦК України).
Таким чином, керуючись п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, в силу вимог якого господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, суд визнає недійсними з моменту їх укладення Договори від 28 грудня 2007 року, укладені між Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 Цивільного кодексу України), тому вимоги позивача в частині стягнення 35769,60 грн. заборгованості по орендній платі, 3143,19 грн. нарахованої пені, 2000 грн. штрафу, 719,15грн. - 3% річних та 2609,46 грн. інфляційних нарахувань, з посиланням на умови договорів від 28.12.07 р. до задоволення не підлягають, оскільки є неправомірними та безпідставно заявленими.
Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України покладаються судом на позивача у справі.
У судовому засіданні 29.01.2010р. за згодою представника позивача та третьої особи оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 11, 16, 22, 202, 203, 215, 216, 236, 509, 763, 774, 782, 783 ЦК України, ст.ст. 42-47, 20, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Визнати недійсним договір, укладений між ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідент. код 14035686, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль, 28 грудня 2007 року на оренду торгового місця АДРЕСА_1, з моменту його укладення.
2. Визнати недійсним договір, укладений між ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідент. код 14035686, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль, 28 грудня 2007 року на оренду торгового місця АДРЕСА_1, з моменту його укладення.
3. В позові -відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "__" ________ 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя