"28" січня 2010 р.Справа № 16/72-2094
Господарський суд Тернопільської області
у складі
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Асстра Україна”, пр-т Московський, 9, корп.2, м. Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль
За участі представників:
позивача: Не з'явився
відповідача: Савченко Д.О. -представник, довіреність від 15.10.2008 року, зареєстрована в реєстрі за №7704
Суть справи:
Ухвалою суду від 11 січня 2010 року розгляд справи було відкладено на 28 січня 2010 року на 10 год 40 хв., у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аcстра Україна”, пр-т Московський, 9, корп.2, м. Київ, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль про стягнення 8080 грн. пені, 4 396 грн. 43 коп. втрат від інфляції, 1031 грн. 65 коп. -3% річних, 135 грн 20 коп державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області по справі №6/25-478 від 20.05.2009 року позовні вимоги ТОВ "Асстра Україна" до ТОВ "Інтеграл" про стягнення основного боргу в розмірі 41791 грн 16 коп, який виник в результаті невиконання умов договору № AUZ 089.05 від 04 квітня 2005 року щодо оплати за надані послуги з організації міжнародних перевезень вантажів, задоволені в повному обсязі. Однак, до цього часу відповідач остаточно не розрахувався, тим самим в односторонньому порядку відмовився від виконання добровільно взятих на себе зобов'язань та станом на 22.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 41791 грн 16 коп. Відтак позивач нарахував відповідачу виходячи із суми заборгованості: згідно п.п.4.7 Договору пеню в сумі 8080 грн за період з 22.11.2008 року по 22.09.2009 року; згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України 4 396 грн. 43 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року та 1031 грн. 65 коп. -3% річних за період з 22.11.2008 року по 22.09.2009 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи знаходиться пояснення за вих.№ 148 від 1012.2009 року позивача, в якому міститься прохання розглянути справу без участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, попросив в усному порядку в позові відмовити та зазначив, що у відповідача оригінали заявок №№12/08-08 від 12.08.2008р., 29/09 від 29.08.2008р. та оригінал договору №AUZ089.05 від 04.04.2005 -відсутні за невідомих причин; підтвердив те, що підписи та відбитки печаток, які знаходяться на копіях вказаних заявок належать відповідачу.
В матеріалах справи знаходиться письмовий відзив від 14.12.2009 року №14.12.-01 на позов, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що вони необґрунтовані, та такі, що не відповідають чинному законодавству України з наступних підстав: в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за час прострочення виконання зобов'язання за період з 22 листопада 2008 року по 22 вересня 2009 року, що суперечить п.6 ст.232 ГПК України згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дна, коли зобовязання мало бути виконано; 10 червня 2009 року по справі №6/25-478 було винесено ухвалу про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року до 01 вересня 2009 року та дана ухвала позивачем не оскаржувалась; 23 вересня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтеграл” борг було сплачено в повному обсязі в добровільному порядку у відповідності із Законом України "Про виконавче провадження", що стверджується постановою другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 19 жовтня 2009 року про закінчення виконавчого провадження.
Представнику відповідача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити, з огляду на наступне.
20 травня 2009 року по справі № 6/25-478 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Асстра Україна”, пр-т Московський, 9, корп.2, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль про стягнення 41791 грн 16 коп заборгованості, 417 грн 92 коп держмита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарським судом Тернопільської області було винесено рішення про задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" 41 791 грн. 16 коп. заборгованості, 417 грн. 92 коп. сплаченого держмита та 118 грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10 червня 2009 року по справі № 6/25-478 господарським судом Тернопільської області було винесено ухвалу про відстрочку виконання рішення суду до 01 вересня 2009 року.
16.09.2009 року другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №6/25-478 виданого 03.06.2009 року господарським судом Тернопільської області про стягнення з ТзОВ "Інтеграл" на користь ТзОВ "Асстра Україна" 41791 грн 16 коп заборгованості, 417 грн 92 коп сплаченого держмита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та якою боржника було зобов'язано добровільно виконати до 23.09.2009 року.
19 жовтня 2009 року другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №6/25-478 виданого 03.06.2009 року, оскільки борг сплачено згідно платіжного доручення №332,579,580,581,582,583 від 23.09.2009 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням суду від 20 травня 2009 року по справі № 6/25-478 було встановлено, що: 04 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Асстра Україна”, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, було укладено договір № AUZ 089.05 на транспортно-експедиційне обслуговування при комбінованих перевезеннях експортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до умов якого "Експедитор" (позивач) зобов'язувався забезпечувати "Замовника" (відповідача) транспортно-експедиційним обслуговуванням, а "Замовник" (відповідач) зобов'язувався оплачувати надані йому послуги; позивачем було надано на підставі договору № AUZ 089.05 від 04.04.05 року та відповідно до заявок №№12/08-08 від 12.08.08 р.,29/09 від 29.09.08 р. відповідачу на території України та за її межами транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 51791 грн 16 коп, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОU80939076 від 07 жовтня 2008 року, ОU81039022 від 16 жовтня 2008 року; Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" 02 та 21 жовтня 2008 року виконавцем послуг було виставлено рахунки №№ ОU80939076, ОU81039022 на оплату; відповідачем було частково оплачено отримане транспортно-експедиційне обслуговування в сумі 10000 грн згідно платіжного доручення №265 від 18 листопада 2008 року; 24.11.2008 року на адресу ТОВ "Асстра Україна" було направлено гарантійного листа, в якому відповідач зобов'язувався погасити решту заборгованості; станом на час розгляду справи в суді наявна заборгованість в сумі 41791 грн 16 коп.
Як зазначив позивач в позовній заяві по справі № 16/72-2094, до цього часу відповідач остаточно не розрахувався, тим самим в односторонньому порядку відмовився від виконання добровільно взятих на себе зобов'язань та станом на 22.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 41791 грн 16 коп. Відтак позивач нарахував відповідачу виходячи із суми заборгованості: згідно п.п.4.7 Договору пеню в сумі 8080 грн за період з 22.11.2008 року по 22.09.2009 року; згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України 4 396 грн. 43 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року та 1031 грн. 65 коп. -3% річних за період з 22.11.2008 року по 22.09.2009 року.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до пункту 4.7 розділу 7 Договору № AUZ 089.05 від 04 квітня 2005 року за перевищення сроків оплати рахунків за сроки, передбачені в пунктах 3.3. і 3.4. даного договору, або узгоджених сроків в транспортному замовленні на конкретне перевезення, начисляється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.
У відповідності до пункту 3.2. розділу 3 Договору підставою для оплати послуг "Експедитора" являється рахунок "Експедитора", який відправляється по факсу з наступним надісланням оригіналу рахунка, а також вантажосупроводжуючих документів (CMR,коносаменти, портові сюрвеєрські акти і т.д.) кур'єрською поштою якщо інше не узгоджено по кожній конкретному конкретному перевезенню.
У відповідності до пункту 3.3. розділу 3 Договору срок оплати послуг "Експедитору" узгоджується сторонами в транспортних Замовленях або/і Доповненнях на кожну конкретну перевозку.
Як вбачається із наданих позивачем до матеріалів справи копій заявок №12/08-08 від 12.08.08 року, №29/09 від 29.09.08 року умовою оплати фрахта зазначено "згідно умов договору".
Ознайомившись із умовами договору № AUZ 089.05 від 04 квітня 2005 року та з копіями заявок №12/08-08 від 12.08.08 року, №29/09 від 29.09.08 року, суд дійшов до висновку, що сторонами не був узгоджений срок оплати послуг "Експедитору"- позивачу по справі. Будь-яких доказів протилежного позивачем не подано, а судом не здобуто.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожень день прострочення виконання;
Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини 1статті 612 Цивільного кодексу України боржник ввважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із підпункту 2.2.8 пункту 2.2.розділу 2 Договору "Замовник"-відповідач по справі зобов'язувався здійснювати оплату "Експедитору" за попередньо узгоджені і додаткові послуги, а також збори і штрафи.
Однак, в матеріалах справи, відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги; у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Ухвалами суду від 28 грудня 2009 року та від 11 січня 2010 року було витребувано від позивача докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, а саме термін розрахунку -протягом трьох днів з моменту отримання рахунку факсимільним зв'язком, та момент, з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті за надані послуги перевезення вантажів на суму 41791 грн 16 коп;; оригінали заявок №12/08-08 від 12.08.08 року, №29/09 від 29.09.08 року.
Вимоги суду позивач не виконав, однак надав до матеріалів справи пояснення вих.№520/10 від 22.01.2010 року (вхідний номер 8860(н) по журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в яких зазначає, що:
1) згідно п.п.3.3. Договору та заявок №12/08-08 від 12.08.2008 року, №29/09 від 29.09.2008 року встановлено термін розрахунку -протягом трьох днів з моменту отримання рахунку факсимільним зв'язком та враховуючи те, що отримання рахунку відповідачем факсимільним зв'язком доказати неможливо -вважає, що доцільно вважати моментом виникнення зобов'язань отримання рахунку поштою; думка позивача підтверджена рішенням господарського суду Тернопільської області по справі №6/25-478 від 20.05.2009 року; 14.11.2008 року рекомендованим листом в адрес відповідача було направлено рахунки-фактури № ОU80939076 від 02.10.2008 року на суму 28857 грн 86 коп та № ОU81039022 від 21.10.2008 року на суму 22933 грн 33 коп, які згідно поштового повідомлення були отримані відповідачем 17.11.2008 року, а отже останній день розрахунку за обома рахунками-фактурами 20.11.2008 року; таким чином відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 41791 грн 16 коп з 21.11.2008 року;
2) відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України сторонами в договорі та заявках узгоджено порядок і термін розрахунку; з огляду на вищезазначене, направлення позивачем відповідачу вимоги про сплату суми боргу суперечило б ст.530 ЦК України, умовам Договору і не мало б юридичної сили та у відповідача не виникло б зобов'язання по оплаті за надані послуги;
3) стосовно вимоги суду надати оригінали заявок №12/08-08 від 12.08.2008 року, №29/09 від 29.09.2008 року -заявки були отримані факсимільним зв'язком та враховуючи сучасні технології, одразу були збережені в електронному вигляді; таким чином немає можливості подати оригінали заявок на паперових носіях.
Також позивач у вказаному поясненні зазначає про надіслання на вимогу суду роздруківок електронних оригіналів заявок №12/08-08 від 12.08.2008 року, №29/09 від 29.09.2008 року.
З огляду на пояснення позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Позивач довільно трактує пункт 3.3. Договору та заявки №12/08-08 від 12.08.2008 року, №29/09 від 29.09.2008 року, а саме встановлення терміну розрахунку -протягом трьох днів з моменту отримання рахунку факсимільним зв'язком, оскільки такий термін розрахунку ними не передбачений. Посилання позивача на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області по справі №6/25-478 від 20.05.2009 року підтверджена думка позивача про те, що моментом виникнення зобов'язань є отримання рахунку поштою, є недоцільним, оскільки як вбачається із описової частини рішення від 20 травня 2009 року по справі № 6/25-478 судом було прийнято рішення з врахуванням того, що відповідач у відзиві на позов та усних поясненням його представника позовні вимоги визнав повністю; зокрема суд зазначив, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак згідно ст.ст.22,78 ГПК України є підставою для задоволення позову; крім того, суд констатує лише факт виставлення виконавцем послуг- товариством з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" саме замовнику послуг -Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" 02 та 21 жовтня 2008 року рахунків №№ ОU80939076, ОU81039022 на оплату.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактура складається при здійсненні разових операцій, коли суб'єкт господарювання, не підписуючи двостороннього документа (договору), придбаває товари (роботи, послуги) шляхом оплати рахунків, виставлених продавцем (виконавцем). Також рахунок-фактура використовується і за наявності укладеного між сторонами договору. Твердження позивача про те, що останнім днем розрахунку за обома рахунками-фактурами є 20.11.2008 року не беруться судом до уваги, оскільки виставлення рахунку-фактури не є безумовною підставою для здійснення відповідачем оплати отриманого товару. В надісланих відповідачу рахунках-фактурах не зазначено строк для оплати. Крім того, надані рахунки-фактури не містять необхідних умов договорів на надання послуг, а тому не можна вважати, що зазначені рахунки-фактури також є спрощеними варіантами договорів на надання послуг. Крім того, надані рахунки-фактури не містять посилання на штрафні санкції, які підлягають до застосування до сторін договору у випадку невиконання умов договору.
Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки срок виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати за отримані послуги сторонами не встановлений (твердження позивача про те, що відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України сторонами в договорі та заявках узгоджено порядок і термін розрахунку не підтверджено матеріалами справи), то судом було зобов'язано позивача надати вимогу(за її наявності) до відповідача про сплату боргу в сумі 41791 грн 16 коп та докази направлення даної вимоги відповідачу до звернення до господарського суду з позовом про стягнення 41791 грн 16 коп боргу. З огляду на надані позивачем пояснення така вимога відповідачу не направлялась.
У відповідності до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд, провівши оцінку доказів на предмет належності та допустимості по даній справі, вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 8080 грн. пені, 4 396 грн. 43 коп. втрат від інфляції, 1031 грн. 65 коп. -3% річних відмовити, як такі, що недоведені матеріалами справи, суперечать умовам договору № AUZ 089.05 від 04 квітня 2005 року та нормам чинного законодавства.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.43, 49,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В позові відмовити.
2.Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 02 лютого 2010 року
Суддя