"15" січня 2010 р.Справа № 12/63-1949
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "ЗЕВС ЛТД", вул. Клима Савури, буд. 6, м. Дубно, Дубнівського району, Рівненської області, 35600
до приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль,46008
За участю представників від:
позивача: Кучмак В.З -представник (доручення від 30.09.09);
відповідача: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальність "Компанія "ЗЕВС ЛТД", м. Дубно, Рівненської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №388 від 09.10.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль 63958грн.75коп. - боргу за поставлений товар.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Представник позивача в судовому засіданні наддав суду для огляду оригінали видаткових накладних та накладних на повернення товару постачальнику (нереалізованої в строк продукції) засвідчені підписами та відтиском печаток сторін, на підставі яких здійснювалась поставка та повернення товару.
Разом з тим, позивач в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України звернувся із заявою №8 від 13.01.2010 року про забезпечення позову, в якій просить суду накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача, в обґрунтування чого посилається на те, що майно відповідача знаходиться в податковій заставі, а також більшість активів у заставі банку, в підтвердження чого надав витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЗЕВС ЛТД" (надалі -позивач) з 05.01.2009 року по 26.06.2009 року по видаткових накладних які підписані представниками сторін та завірені печатками (належним чином засвідчені копії даних накладних знаходяться в матеріалах справи) поставило приватному підприємству "Продекспорт" (надалі -відповідач) зазначений у накладних товар на загальну суму 125420грн.56коп.
Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.
Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.
Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.
Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати отриманого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар по вищезазначених видаткових накладних виконав несвоєчасно і не в повному обсязі і незважаючи на надіслану вимогу про оплату боргу на суму 63958грн.75коп. від 14.09.2009р. №364, яка була вручена 17.09.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, заборгованість останнього на день подання позовної заяви становить 63958грн.75коп.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату боргу суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 63958грн.75коп.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті неоспорений відповідачем.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, в порядку ст.66, 67 ГПК України, суд приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому дана заява позивача задоволенню не підлягає.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30047671 на користь товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "ЗЕВС ЛТД", вул. Клима Савури, буд. 6, м. Дубно, Дубнівського району, Рівненської області, ідентифікаційний код 30362061, - 63958грн.75коп. -боргу за поставлений товар, 639грн.59коп. -витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. -витрат на інформаціно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) _________2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя