"25" січня 2010 р.Справа № 8/94-2106
Господарський суд Тернопільської області
у складі Судді Гирили І. М.
Розглянув справу:
за позовом: Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка-М", просп. Палладіна, 46/2, корп. 3, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль
про: cтягнення заборгованості за поставлені товари на загальну суму 21 217 грн. 74 коп.
За участю представників:
Позивача: Цвященко О.С. -юриста, довіреність №222 від 20.05.09р.
Відповідача: не прибув.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Дочірнє підприємство фірма "Екотехніка-М", м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості за поставлені товари на загальну суму 23 056 грн. 07 коп., з яких: 22 173,81грн. -сума основного боргу, 719 грн. 99 коп. - пеня, 72 грн. 27 коп. - інфляційні втрати та 90 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання № 29 від 03.01.2009 р., зокрема в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого його заборгованість станом на день звернення до суду становить 22 173, 81 грн. на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору позивачем нараховано 719, 99 грн. пені, 72, 27 грн. інфляційних втрат та 90грн. 3% річних.
В підтвердження викладеного надано: договір постачання № 29 від 03.01.2009 р., додаткову угоду на постачання товару до договору постачання № 29 від 03.01.2009 р., додатки № 1, 2, 4, 5 до договору постачання № 29 від 03.01.2009 р., претензію від 03.09.09р., розрахунки суми заборгованості, копії видаткових накладних, які підтверджують факт поставки товару відповідачу на суму 22 341,17грн., Акт звірки станом на 31.10.2009р. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 15:50 год. 30.11.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 16:30 год. 21.12.2009р., на 09:50 год. 11.01.2010р. та, відповідно, на 11:15 год. 25.01.2010р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, клопотанням позивача та неподання сторонами витребовуваних судом документів.
В судове засідання 25.01.2010р. представник позивача прибув та в порядку ст. 22 ГПК України, надав суду письмове уточнення до позовної заяви від 19.01.2010р. в частині стягнення заявленої до стягнення суми основного боргу, а саме: просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлені товари на загальну суму 22 100 грн., з яких: 21 217,74 грн. -сума основного боргу, 719 грн. 99 коп. - пеня, 72 грн. 27 коп. - інфляційні втрати та 90 грн. - 3% річних, обґрунтовуючи частковим поверненням відповідачем товару на суму 955,94грн. В підтвердження викладеного представив: накладні на повернення товару та акт звіряння розрахунків, станом на 31.10.09р.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог позивачем не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка-М" про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог.
Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 22 100 грн., з яких 21 217,74 грн. -основний борг, 90 грн. -3% річних, 72,27 грн. - інфляційні нарахування та 72,27 грн. - пеня.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення №00421 від 16.11.09р., №2618495 від 02.12.09р., №2664128 від 23.12.09р. та №2678480 від 12.01.10р. про вручення відповідачу 20.11.09р., 04.12.2009р., 28.12.09р. та, відповідно, 19.01.10р. поштових відправлень -ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.
Проте, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
03 січня 2009 року між Приватним підприємством "Продекспорт", надалі -Покупець, з однієї сторони та Дочірнім підприємством фірмою «Екотехніка М», надалі -Продавець, з другої сторони, укладено договір постачання № 29, за умовами якого, Продавець зобов'язався передавати (поставити, продати) товари (товар) у власність Покупця на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець в порядку та в строки встановлені договором зобов'язався прийняти товари та оплатити їх, за цінами зазначеними в додатку №1(п.п.1.1 р.1 Договору).
Умовами укладеного договору сторони погодили ціну, асортимент та кількість товару. Зокрема, ціни на товар, що постачається Продавцем Покупцю у відповідності з умовами даного договору, вказується у додатку №1, що є його невід'ємною частиною. Асортимент та кількість товару, наданих Продавцем Покупцю, повинні в повному обсязі відповідати замовленню Покупця. Замовлення товару буде проводитися згідно потреби покупця, якщо не було погоджено іншого. Продавець гарантує, що кількість (вага, об'єм) товару в різноманітних упаковках буде відповідати анотації на етикетках даного товару (п.п.2.1, 2.5,2.6, 2.8 р.2 Договору).
Відповідно до розділу 5 Договору, товар постачається Покупцю за рахунок Продавця, якщо інше не передбачене домовленістю між сторонами. Продавець доставляє товар за адресою вказаною в замовленні на постачання. Покупець методом миттєвого зв'язку (факс, електронна пошта, а в окремих випадках телефон) або в іншій формі, прийнятній для сторін здійснює замовлення не пізніше чим за 1 (один) робочий день до бажаної дати постачання. В замовленні Покупець вказує: час подачі замовлення, асортимент та кількість товару, адресу поставки товару та день. Покупець приймає товар по кількості, згідно з своїм попереднім замовленням. Прийом товару фіксується підписом відповідальної особи Покупця, та належним оформленням облікової документації. Покупець залишає за собою право не прийняти товар, що не відповідає замовленню та умовам даного договору. Товар, що постачається Покупцю повинен бути у відповідній тарі, а у випадку зазначення у замовленні, складений на піддоні. Датою прийому товару рахується дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін.
П.п. 8.1. 8.5-8.7 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей від 03.01.2009р., сторони узгодили, що Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар по проходженню 55 календарних днів з моменту здійснення постачання товару. Сторони проводять між собою платежі виключно в національній валюті України, шляхом безготівкового переказу на поточні рахунки вказані у даному договорі. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку Сторони, що проводить оплату. Підставою для оплати товару по даному договору, вважається передача покупцю оформлених належним чином (згідно правових актів) облікових документів.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору постачання № 29 від 03.01.2009 р. ДПФ "Екотхніка М" поставило, а ПП "Продекспорт", за період з травня місяця 2009 року по серпень місяць 2009 року, отримано товар на загальну суму 22 291,17грн., зокрема:
- згідно видаткової накладної №ТР00002526 від 19.05.09р. товар на загальну суму 2363,15грн., в т. ч. 393,86 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00002624 від 26.05.09р. товар на загальну суму 1735,53грн. в т. ч. 289,26 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00002625 від 26.05.09р. товар на загальну суму 1507,07грн. в т.ч. 251,18 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003045 від 18.06.09р. товар на загальну суму 4478,30грн. в т.ч. 746,39 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003027 від 18.06.09р. товар на загальну суму 3039,79грн. в т.ч. 506,63 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР-00003113 від 25.06.09р. товар на загальну суму 1740,70грн. в т.ч. ПДВ 290,12 грн.,
- згідно видаткової накладної №ТР00003141 від 25.06.09р. товар на загальну суму 711,42грн. в т. ч. 118,57 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003526 від 21.07.09р. товар на загальну суму 1920,23грн. в т. ч. 320,04 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003861 від 11.08.09р. товар на загальну суму 1563,17грн. в т.ч. 260,53 грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003865 від 11.08.09р. товар на загальну суму 2701,47грн. в т.ч. 450,25грн. ПДВ;
- згідно видаткової накладної №ТР00003860 від 11.08.09р. товар на загальну суму 530,34грн., в т.ч. 88,39 грн. ПДВ.;
Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
Окрім того, згідно акту звіряння між ДПФ "Екотехніка-М" та ПП "Продекспорт", який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб, на початок періоду - 01.10.2009р. за відповідачем рахувався борг в сумі 22 173,68 грн., 12.10.09р. повернуто товар на загальну суму 955 ,94грн. (накладні на повернення товару знаходяться в матеріалах справи), станом на 31.10.2009р., заборгованість ПП "Продекспорт" становить 21 217,74грн.
В силу п.п.8.1 договору (в редакції з урахуванням Протоколу розбіжностей до договору поставки), Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар по проходженню 55 календарних днів з моменту здійснення постачання товару.
Проте, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, частину товару на суму 955,94грн. повернув, і його заборгованість перед позивачем, станом на день розгляду справи в суді, становить 21 217грн. 74 коп., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів сплати заборгованості в сумі 21 217,74 грн., чим порушено умови Договору та норми чинного законодавства.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ДПФ "Екотехніка-М" щодо стягнення з ПП "Продеспорт" 21 217 грн. 74 коп. заборгованості за отриманий товар підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені відповідачем.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті, позивачем за період з 13 липня 2009 року по 09 жовтня 2009 року включно нараховано інфляційні нарахування в сумі 72 грн. 27 коп., а також 3% річних в сумі 90 грн.
Розглянувши представлений розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 719 грн. 99 коп. пені за порушення строків оплати товару, за період з 13.07.09р. по 09.10.09р.
В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, відповідно до п. 10.1. договору сторони встановили, що Покупець, що несвоєчасно розплатився з Продавцем за наданий вчасно ним товар, сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,04% від суми затриманої проплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 719,99 грн., нараховану за період з 13.07.2009р. по 09.10.2009р. (з врахуванням дати поставки) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, згідно якого сума штрафних санкцій (пені), яка підлягає стягненню з відповідача складає 633 грн. 39 коп. (розрахунок додається).
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково,- на суму 633 грн. 39 коп. Позов в частині стягнення пені в сумі 86,60 грн. задоволенню не підлягає, оскільки заявлений безпідставно.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 238 грн., а належало до сплати 230,56 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв'язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Окрім того, згідно Постанови КМУ від 21.12.05р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ», в редакції з 13.08.09р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ становить 236 грн.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 325 грн., а належить до сплати 236 грн., решта суми сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню в порядку ст. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, у зв'язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж було передбачено чинним (на момент звернення до суду) законодавством України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 30047671) на користь Дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М", просп. Палладіна, 46/2, корп. 3, м. Київ (ідентифікаційний код № 24363204):
- 21 217 грн. 87 коп. заборгованості;
- 633 грн. 39 коп. пені;
- 72 грн. 27 коп. інфляційних витрат;
- 90 грн. 3% річних;
- 447 грн. 21 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 86,60 грн. - відмовити.
4. Видати Дочірньому підприємству фірмі "Екотехніка-М", просп. Палладіна, 46/2, корп. 3, м. Київ (ідентифікаційний код № 24363204), довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 7 грн. 44 коп.
Платіжне доручення № 6500 від 01 жовтня 2009 року про сплату державного мита в сумі 238 грн. залишається в матеріалах справи.
5. Видати Дочірньому підприємству фірмі "Екотехніка-М", просп. Палладіна, 46/2, корп. 3, м. Київ (ідентифікаційний код № 24363204) довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89 грн.
Видати довідку.
Платіжне доручення № 6502 від 01 жовтня 2009 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 325 грн., залишається в матеріалах справи.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Суддя