"12" січня 2010 р.Справа № 12/76-2168
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль,46001
до
відповідача 1: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
відповідача 2: приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2.
За участю представників від:
позивача: Котис В.Я. - адвокат (довіреність №8 від 01.01.2010р.);
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №19/11-2 від 19.11.2009р. про стягнення солідарно з приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, відповідач 1, та з приватного підприємця ОСОБА_3, м. Теребовля, відповідач 2, 5964грн.78коп. - заборгованості за поставлений товар.
Відповідач 1: документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву суду не надав, в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №942556 та в свідоцтві про державну реєстрацію серії В03 №НОМЕР_2, а саме: АДРЕСА_1, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Відповідач 2: в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву (вхідний №21038 від 11.12.2009р.) зазначив, що 04 вересня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ "Національна торгова компанія" було укладено додаткову угоду до договору поруки від 30.06.2009р., відповідно до якої пункт 6.1. договору викладено в наступній редакції, а саме: "цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 04 12 2009 року із урахуванням ст. 5 цього договору". Таким чином, зобов'язання солідарно відповідати перед ТОВ "Національна торгова компанія" за зобов'язаннями приватного підприємця ОСОБА_1 були припинені із закінченням дії договору поруки від 30.06.2009р., а саме 5 грудня 2009 року.
Позивач надав суду заяву №06/12-1 від 06.12.2009 року, в якій зазначив, що 04 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем -2 було укладено додаткову угоду до договору поруки від 30.06.2009 року, в якій визначено його термін дії до 04.12.2009 року, відповідно порука відповідача - 2 за зобов'язаннями відповідача - 1 перед позивачем була припинена, тому в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення заявлених сум з приватного підприємця ОСОБА_2 відмовляється та просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1: 5964грн. 78коп. заборгованості за поставлений товар та судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі №12/76-2168 від 25.12.2009р. провадження у справі в частині солідарного стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлений товар в сумі 5964грн.78коп. припинено, і відповідно спір розглядається про стягнення на користь позивача з приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, відповідач 1, 5964грн.78коп. - заборгованості за поставлений товар .
Згідно Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №НОМЕР_2 від 03.07.2008р., точне найменування відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
24 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "НТК" (надалі -Товариство) та ПП ОСОБА_1 (надалі -Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №ЗП06 (надалі -Договір), згідно пунктів 1.1., 1.2. розділу 1 якого відповідно Товариство взяло на себе зобов'язання постачати товар Дистриб'ютору згідно замовлення, а Дистриб'ютор зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах зазначених в Договорі; асортимент, кількість та терміни поставок Товару визначаються Сторонами на кожну партію окремо; документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію Товару, є погоджена Товариством заявка Дистриб'ютора, що надсилається Товариству будь-яким зручним для Сторін способом (факсимільним повідомленням, надсиланням рекомендованим листом або іншим способом), повноважному представнику Товариства.
Пунктами 2.1., 2.5. укладеного Договору сторони відповідно передбачили, що Товариство відпускає Дистриб'ютору Товар згідно попередньо узгодженого замовлення Дистрибутора; поставка здійснюється на умовах СТР -склад Покупця; умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.; дата прийняття товару Дистриб'ютором на своєму складі буде вважатись датою поставки при умові документального підтвердження.
Позивач на виконання умов укладеного між сторонами Договору, на підставі видаткової накладної № НТ-0000475 від 30.06.2009р., яка підписана повноважним представником позивача та відповідпачем-1, а також завірена печатками сторін, поставив відповідачу-1 товар на суму 11664грн.78коп., при цьому товар приймався Дистриб'ютором без жодних заперечень, в накладній умовою замовлення визначено "Договір №ЗП06 від 24.06.2009р.»та умовою платежу -«Згідно Договору".
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю -продаж.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно п.п. 3.1.15., 5.1. та 5.2. Договору Дистриб'ютор зобов'язався проводити оплату за Товар незалежно від кількості перепроданого Товару; розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється Дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства або шляхом внесення готівки в касу Товариства; оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 календарний день від дати отримання товару; зобов'язання Дистриб'ютора по оплаті вартості отриманого Товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих Дистриб'ютором, на поточному рахунку Товариства в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу Товариства.
Відповідно до п.9.1. розділу 9 Договору даний Договір діє з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009р.
Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару поставленого по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим останньому 12.11.2009р. була надіслана вимога №12/11/09 щодо оплати поставленої продукції на суму 5964грн.78коп., проте дана вимога залишена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без виконання та без відповіді, а відтак станом на день розгляду справи борг за поставлений товар в сумі 5964грн.78коп. відповідачем-1 не сплачено.
Як зазначив позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, своєчасне виконання зобов'язань відповідачем 1 перед позивачем щодо оплати вартості отриманої продукції було забезпечено порукою, яка була надана Приватним підприємцем ОСОБА_2 - відповідачем 2, про що 30.06.2009р. між ТзОВ "Національна торгова компанія", як Кредитором та ПП ОСОБА_2, як Поручителем, укладено договір поруки без номеру. У відповідності до умов зазначеного договору відповідач 2 -ПП ОСОБА_2 прийняв на себе обов'язок у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 - приватним підприємцем ОСОБА_1, своїх зобов'язань, щодо оплати отриманого у кредитора товару за видатковою накладною №НТ-0000475 від 30.06.2009р. на суму 11664горн.78коп., нести разом з відповідачем (1) - відповідальність перед позивачем, як солідарні боржники. Згідно пунктів 2.1. та 2.2. розділу 2 Договору поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сумою в розмірі 11664горн.78коп.; Поручитель не відповідає за відшкодування Боржником збитків та за сплату ним неустойки, штрафу, пені.
У відповідності до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У випадку невиконання зобов'язання Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя виконання його зобов'язання за цим договором у разі незадоволення вимоги Кредитора до Боржника щодо виконання основного зобов'язання (п.3.2. розділу 3 Договору поруки).
У відповідності до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У відповідності до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Пунктом 6.1 Договору поруки від 01.07.2009р. визначено, що він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
04.09.2009р. додатковою угодою до Договору поруки від 30.06.2009р. сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, виклавши його в наступній редакції : цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 04.12.2009р. із урахуванням ст. 5 цього Договору.
Приймаючи до уваги заяву позивача №06/12-1 від 06.12.2009р., беручи до уваги, що така подана відповідно до чинного законодавства України, суд ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. провадження у справі №12/76-2168 в частині солідарного стягнення заявлених сум з приватного підприємця ОСОБА_2 припинив.
Відповідач 1 на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 5964грн.78коп.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.
Суд вважає такими, що ґрунтуються на положеннях статті 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача 1 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, так як такі, що підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_3, яке видане 20.06.2008р. Котис В.Я., договором від 10.01.2009р. про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №10/01/09; платіжним дорученням №672 від 19.11.2009р., яке свідчить про оплату позивачем адвокату 600грн.00коп. за надані останнім послуги; актом від 17.11.2009р. виконаних робіт до Договору №10/01/09 від 10.01.2009 року. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову. При цьому, судові витрати покладаються на відповідача (1) - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 600грн.00коп.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 81, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, код 34950836 - 5964грн.78коп. заборгованості за поставлений товар, 600грн.00коп. витрат на правову допомогу адвоката, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення ___ ______ 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя