"03" лютого 2010 р.Справа № 2/88-2038
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства фірми "Альтфатер Тернопіль" вул. Бродівська-Гріга, 3, м. Тернопіль,46022
до 1-го відповідача Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Житловик" Тернопільської міської ради, вул. К.Савури, 3, м. Тернопіль, 46000
до 2-го відповідача Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
про стягнення збитків в сумі 124 677 грн. 56 коп..
За участю представників сторін:
позивача: Балабан П.О. - довіреність від 11.01.2010р.
відповідача-1: Гутман П.Й. - довіреність від 05.05.2009р.
відповідача-2:
Суть справи: Викладено в рішенні господарського суду Тернопільської області від 22.07.2008р.
Приймаючи до уваги, що:
1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 02.02.2010р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 03.02.2010р. засідання продовжилось
2) 25.09.2009р. відповідач звернувся в господарський суд Тернопільської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області №2/88-2038 від 22.07.2008р. за нововиявленими обставинами за №650 від 14.09.2009р. Якою просить:
- скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2008р.;
- прийняти нове рішення, яким визнати факт добровільної сплати станом на 01.10.2008р. суми - 16 706 грн. 70 коп. та станом на 31.01.2009р. суми - 25 703 грн. 87 коп. - за вивіз сміття з 01.09.2007р. по 29.02.2008р.
Пояснює, що при розгляді даної справи не враховано той факт, що заборгованість його перед позивачем в сумі 50 574 грн. виникла за невиконання договору №884 від 01.07.2005р. Позов позивача на стягнення 99 093 грн. 26 коп. - це заборгованість по договору №884 від 30.04.2007р.
Уточнює, що борг за виконані роботи станом на 29.02.2008р. ними перерахований 01.10.2008р. та 31.01.2009р.
Дочірнє підприємство фірма "Альтфатер Тернопіль" вимоги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Житловик" Тернопільської міської ради не визнає посилаючись на те, що:
- твердження заявника про те, що в суму заборгованості включена сума боргу по іншому договору не відповідає дійсності;
- згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення за нововиявленими обставинами, що не могли бути відомі заявникові. Порядок, стан та умови розрахунків на час розгляду справи були відомі як заявнику, так і фірмі.
3) Перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом 13 Господарського процесуального кодексу України.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові акти на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по-перше їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (ст. 112 Господарського процесуального кодексу України).
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Днем виникнення названих обставин слід вважати день коли вони стали відомі або повинні бути відомими заявникові.
4) В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на те, що:
- при вирішенні спору по виконанню умов договору №884 від 30.04.2007р. суд не врахував, що борг 50 574 грн. 60 коп. - це борг по зовсім іншому договору (по договору №884 від 01.07.2005р.), який діяв до заключення договору №884 від 30.04.2007р.
- 01.10.2008р. відповідач добровільно сплатив суму 16 706 грн. 70 коп., а 31.01.2009р. суму - 25 703 грн. 87коп.
Отже, обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається:
- на докази, які своєчасно ним не подані незважаючи на те, що вони були відомі відповідачеві на час розгляду справи;
- на докази, які виникли після винесення рішення господарський судом Тернопільської області за №2/88-2038 (рішення було винесено 22.08.2008р., а кошти добровільно сплачені 01.10.2008р. та 31.01.2009р.).
Вищезазначене підтверджує, що обставини на які посилається відповідач не можуть вважатися нововиявленими обставинами, тому суд приймає ухвалу про залишення судового рішення від 22.07.2008р. без змін (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Тим паче, що із рішення господарського суду Тернопільської області №2/88-3038 від 22.07.2008р. вбачається, що борг станом на 30.04.2008р. підтверджений актами виконаних робіт від 31.10.2007р. до 31.12.2007р.
Тобто, в основу рішення покладено період з жовтня по грудень місяць 2007р., а даний період відноситься до договору №884 від 30.04.2007р.
При тому у відзиві на позовну заяву позивача №68 від 21.05.2008р. відповідач не заперечує борг в сумі 99 093 грн. 26 коп., а тільки просить відстрочити виконання рішення у зв'язку з великим дебіторським боргом.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2008р. вступило в силу 22.09.2008р. (постанова Львівського апеляційного господарського суду) та залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2008р.
Тобто, суди другої і третьої інстанції прийшли до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним.
При таких обставинах заява позивача на перегляд судового рішення по справі №2/88-2038 від 22.07.2008р. за нововиявленими обставинами пред'явлена необґрунтовано та не підлягає задоволенню.
5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на 1-го відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 112,113,114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) Рішення господарського суду Тернопільської області №2/88-2038 від 22.07.2008р. залишити без змін.
2) Видатки по державному миту покласти на 1-го відповідача.
Суддя