провадження № 2/333/1700/19
справа № 333/3043/19
24 червня 2019 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., позивача - ОСОБА_1 , відповідача - Синишина М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на утримання дружини, -
29 травня 2019 року, позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та коштів на її утримання до досягнення сином 3-х років.
В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем. На теперішній час шлюбні відносини фактично припинилися, відповідач проживає окремо, спільне господарство не ведеться. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач в добровільному порядку грошових коштів на утримання дитини не надає, участі у вихованні не приймає.
Окремо, позивачем зазначено, що вона не працює, доглядає за дитиною до 3-х років, крім соціальної допомоги інших прибутків не має, матеріально не забезпечене, потребує допомоги.
Таким чином, позивач просить суд: стягнути з стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання цього позову до суду до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 кошти на утримання ОСОБА_1 щомісячно у розмірі ј частини із всіх видів заробітку до досягнення сином ОСОБА_3 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2019 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 14).
У судовому засіданні позивач з'явилася, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач з'явився, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі не заперечував, зазначивши, що він офіційно працевлаштований, інших аліментних зобов'язань не має та в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина та дружини до досягнення дитиною трьох років.
Суд, вислухавши думку позивача та її представника, відповідача, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 03 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 343, що додане до матеріалів справи (а.с. 7).
Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 взяла собі прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого є: батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1156, що додане до матеріалів справи (а.с. 8).
На теперішній час шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично припинилися, спільне господарство не ведеться, неповнолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 9-10) та знаходиться на її утриманні, що не заперечується сторонами.
Матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_2 у добровільному порядку надає нерегулярно, у зв'язку з чим позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду.
Як визначено ст.. 181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, син сторін не досяг повноліття.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року, яку було ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих та адміністративних заходів.
Відповідно до ст.. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості,що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування,що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Згідно приписів ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набув чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ст.182 Сімейного кодексу України, зокрема, змінено мінімальний розмір аліментів і встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом враховано, що згідно позовної заяви та наданих відповідачем пояснень по справі, відповідач інших аліментних зобов'язань не має, є здоровою молодою працездатною людиною, тобто таким, який в змозі сплачувати аліменти на утримання сина. Позивач в свою чергу на теперішній час не працює та отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною до 3-х років.
Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина аліментів в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу).
Згідно зі ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3-х років.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Враховуючи матеріальне та сімейне становище сторін по справі, вік дитини, зважаючи на передбачений законом обов'язок чоловіка - батька дитини, утримувати дружину до досягнення дитиною 3-х років, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, визнані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наявність підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пп.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення аліментів складало 768,40 грн.
Згідно приписів п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 80, 84, 141, 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 43, 49, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на утримання дружини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 кошти на її утримання в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 травня 2019 року та до досягнення сином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Повний текст судового рішення складено 24 червня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя
Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов