311/2218/19
13.06.2019
Провадження № 6/311/60/2019
13 червня 2019 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Пушкарьової С.П.
при секретареві: Четвертак Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Василівка подання Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , суд, -
У поданні вказано, що на виконанні Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження 55398847 з виконання виконавчого листа № 2/331/668/15, виданого 17.06.2015 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 7786,76 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явилась, про причини неявки не повідомила виконавця. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності (житловий будинок - загальна площа 42,3 кв.м; житлова площа - 30 кв.м), однак ОСОБА_1 рішення не виконує.
ОСОБА_1 згідно відповіді ПФУ щодо осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами та/або отримують пенсії (інформацію не знайдено) та ДФС України щодо відкритих номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями (2 юридичну особу ліквідовано (припинено)/фізичну особу-підприємця припинено), а також про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб інформація не міститься).
За повідомленням Державної міграційної служби України від Василівського РВ УДМС України у Запорізькій області щодо наявності у боржника закордонного паспорта (відповідь надійшла 06.11.2018 р. вх. № 9420, що боржник не документувався). Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна та доходів. Тому, державний виконавець Маркіна- ОСОБА_4 С ОСОБА_5 просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 2/331/668/15,
виданим 17.06.2015 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 7786,76 грн.
Державний виконавець Маркіна-Квітка І.С. у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи у сукупності, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 55398847 з виконання виконавчого листа № 2/331/668/15, виданого 17.06.2015 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 7787,76 грн. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені у конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Ці права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними цим пактом.
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом. Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України (в чинній редакції), тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за
встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Аналогічна норма міститься у п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» чинної редакції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Аналогічна норма міститься у п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» чинної редакції.
Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися та бути об'єктивно наявним і вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'активні обставини (непереборної сили, події, тощо).
Отже, сама по собі наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судових рішенням, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду, таке подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» чинної редакції.
У матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
У поданні зазначено, боржник не виконує вимоги державного виконавця, проте взагалі не зазначено, які саме вимоги висувались, так як вони були доведені до відома боржника. Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 отримувала вимоги державного виконавця та не виконувала їх, тобто ухилялася від явки до відділу державної виконавчої служби, від надання відомостей, які мають значення для примусового стягнення, або іншим чином ухилялася від виконання обов'язків за рішенням суду надано не було предметом дослідження.
Крім того, у матеріалах подання міститься інформація від 31.10.2018 р. № 2322/1494, надана начальником Василівського районного відділу Управління в Запорізькій області Державної міграційної служби України про те, що ОСОБА_6 паспортом
громадянина України для виїзду за кордон Василівським районним відділом УДМС України в Запорізькій області не документувалася.
З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України.
Таким, чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 377-1, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Маркіної-Квітки І.С. щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 2/331/668/15, виданим 17.06.2015 р. про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 7786,76 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.П. Пушкарьова