Справа № 310/3949/19
2-о/310/218/19
Іменем України
19 червня 2019 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко А.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
предстваника заявника - адвоката Петровської В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Третя Макіївська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності заповіту, в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка Донецької області померла його рідна тітка ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою його матері. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належних їй і неотриманих пенсій за півтора роки. При житті ОСОБА_2 , враховуючи, що заявник залишився її єдиним родичем, турбувався про неї, зокрема, за виданими нею на його їм'я довіреностями, і вони проживали разом, вона повідомила заявнику, що заповість усе своє майно йому, що і зробила 13 травня 1994 року, склавши відповідний заповіт. Однак, у даному заповіті сталася помилка, а саме, спадкоємцем ОСОБА_2 вказаний ОСОБА_3 , тоді як його прізвище - ОСОБА_4 . Встановлення факту належності заповіту має для заявника юридичне значення, так як необхідно для реалізації його прав спадкоємця.
Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали свої заявлені вимоги та просили заяву задовольнити в повному обсязі, додатково зазначили, що інших спадкоємців крім заявника у померлої не було, у зазначений законом строк він звернувся із заявою про прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори, але від нотаріуса отримав усні рекомендації звернутись до суду з вимогою про встановлення факту належності заповіту, оскільки в заповіті мають місце помилки.
Представник Третьої Макіївської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В судовому засіданні судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.06.2018р. в м. Макіївка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .
Заповітом від 13.05.1994 року ОСОБА_2 , заповіла все своє майно, де воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати, та на що вона за законом матиме право, ОСОБА_3 , але в заповіті зроблені помилки, пропущені буква Р в прізвищі ОСОБА_5 та назві нотаріальної контори.
Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.08.2016р. ОСОБА_2 та заявника стоїть одна сама адреса реєстрації по АДРЕСА_1 .
Згідно нотаріально посвідчених довіреностей від 20.11.2008р. та 15.10.2014р. ОСОБА_2 уповноважувала ОСОБА_1 бути її представником з усіх питань в тому числі розпоряджатись всім її майном з чого б воно не складалось, з питань отримання пенсії, інших виплат, доплат.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що про заповіт знали, що був складений в 1994р. ОСОБА_2 , але не звертали уваги, що в ньому є помилки. ОСОБА_1 та вона довгий час доглядали за ОСОБА_2 , яка мешкала в квартирі ОСОБА_1 . Інших спадкоємців окрім племінника ОСОБА_1 не має.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рекомендовано судам, які розглядатимуть справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по - батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали отримувати від заявника докази про те, що правовстановлюючий документ належить саме йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. На підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
За даних обставин, суд вбачає підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Третя Макіївська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту задовольнити.
Встановити факт належності заповіту від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого 13.05.1994р. державним нотаріусом Третьої Макіївської державної нотаріальної контори Іваницькою І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №1-120, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області О. М. Білоусова