Справа № 310/3091/19
2-а/310/94/19
Іменем України
18 червня 2019 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд у складі:
головуючого судді Мариніна О.В.
при секретарі Артьоменко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративний позов № 310/3091/19 ОСОБА_1 до інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
26.04.2019 року до Бердянського міськрайойнного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
02.05.2019 року даний позов передано в провадження судді Мариніна О.В.
Ухвалою суду від 06.05.2019р позов було залишено без руху, ухвалою суду від 26.05.2019р позивачу було поновлено строк для звернення до суду та відкрито провадження по справі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 оскаржує постанову інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. від 09.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Позивач зазначив, що відповідачем було неправомірно винесено постанову ЕАВ №847997, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.17.1 ПДР, а саме за зупинку ( рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеної дорожнім знаком 5.8. Відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
Позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксовано не у автоматичному режимі незаконною, оскільки він діяв у стані крайньої необхідності, з причин раптової несправності транспортного засобу, під час руху загорівся червоний індикатор «Неисправность в электро или гидроусилителе руля» . Він відповідно до п.п.31.5, 31.4 ПДД негайно вимкнув аварійну сигналізацію та здійснив вимушену зупинку. Працівнику поліції (чоловічої статі) він повідомив обставини, але той сфотографував його документи та пішов. Особу від якої винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності - лейтенанта поліції ОСОБА_2 ( жіночої статі ) він та свідки які були з ним у авто вони взагалі не бачили.
Таким чином вважає що вказана постанова винесена відповідачем з порушенням норм КУпАП за його відсутністю, без роз'яснення йому прав та з'ясування обставин правопорушення.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день слухання справи сповіщений належним чином, відповідно до вимог ст. 268 ч.1 КАСУ, шляхом виклику на електронну адресу, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, в зв'язку з чим суд вирішив слухати справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримавши позов, вказавши що в його присутності посадові особи поліції не складали будь яких протоколів, не відбирали пояснень , не розглядали постанову ,а лише сфотографували його документи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Судом встановлено, що згідно копії постанови постанову ЕАВ №847997 ОСОБА_3 С ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.17.1 ПДР, а саме за зупинку ( рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеної дорожнім знаком 5.8. Відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
Позивачем ОСОБА_1 було оскаржено вказану постанову до Управління національної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Київ.
Рішенням ( без дати її розгляду) заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві - ст. лейтенантом поліції Євдокимовим Д.А. скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.
Підставою для прийняття такого рішення було посилання на ст.252 КУпАП про внутрішнє переконання службової особи при постановленні рішення про притягнення та відсутність доказів зі сторони ОСОБА_1 , які б спростовували факт порушення.
При цьому в рішенні відсутня вказівка на докази зі сторони поліції, якими підтверджується факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху ( пояснення особи,свідків, фото-відео докази).
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до ст. 222 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не надавши суду відзив на позовну заяву, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не надав, приведені твердження не спростував.
Які докази відповідачем були враховані при встановлені вини позивача в порушенні п.17.1 Правил дорожнього руху ( пояснення особи, свідків, фото-відео доказів ), та застосування адміністративного стягнення, в тексті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та в рішенні посадової особи про залишення скарги без задоволення ОСОБА_1 не зазначено. Такі докази та підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП також не повідомлені суду.
Крім того, відповідач не скористався своїм правом, відзив на позов не надав, як і запису з нагрудної камери (відеореєстратора), яка б давала суду можливість встановити виконання чи невиконання позивачем вимог Правил дорожнього руху при вимушеній зупинці.
Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені в судовому засіданні обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає що постанова відповідача інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. від 09.01.2019р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.17.1 ПДР винесено незаконно та в порушення вимог ст.ст.251, 258, 268, 280 КУпАП
Відповідно до ч.3 ст.286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 122, 251, 258, 268, 280 КУАП, ст. 268, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 10 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Музика Я.В. від 09.01.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області О. В. Маринін