Рішення від 19.06.2019 по справі 309/2760/18

Справа № 309/2760/18

Провадження № 2/309/666/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

секретаря судового засідання: Соймик Н.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4 , третя особа орган опіки і піклування Хустської міської ради

про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, третя особа: орган опіки та піклування Хустської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі у них народилася одна донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Рішенням Хустського районного суду від 11 січня 2007 року шлюб між сторонами було розірвано та вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200 грн. щомісячно, які відповідач не сплачує. У березні 2018 року ОСОБА_3 подала позов до відповідача про розміру аліментів, а також стягнення додаткових витрат на утримання доньки інваліда дитинства, яка, окрім того, боролася з пухлиною головного мозку і перебувала на обліку в обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології. ОСОБА_4 як батько жодним чином не допоміг дитині ні морально ні матеріально, взагалі не цікавиться життям дитини не спілкується з дитиною і зовсім не приймає участі у її вихованні. Позивач вказує, що донька являється дитиною інвалідом, потребує постійного лікарського нагляду, санаторного і медикаментозного лікування 2 рази на рік. Всі витрати на лікування дитини позивач несе самостійно, жодної підтримки з боку відповідача немає, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Одного разу відповідач побачивши доньку на вулиці пройшов повз неї навіть не спитав у неї про стан її здоров'я , самопочуття, що стало для дитини душевною травмою. Просить суд винести рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити .

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, суду ствердила, що підстав для позбавлення батьківських прав відповідача не має, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Поп Н.В. в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи належним чином повідомлена. В матеріалах справи наявна заява згідно якої, представник третьої особи просить суд, провести розгляд справи у її відсутності, та при вирішення справи взяти до уваги висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо своєї доньки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 являється матір'ю неповнолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час неповнолітня дочка проживає разом з своєю матір'ю ОСОБА_3 , що стверджується довідкою Стеблівської сільської ради від 27.02.2018 року та є інвалідом першої групи (а.с.11-20)

Відповідач ОСОБА_4 жодних зв'язків з дитиною не підтримує, не проявляє батьківського піклування та турботи не бере будь-якої участі у її вихованні, не цікавиться життям та здоров'ям доньки.

У відповідності до ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України та роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьків батьківських прав не звільняє його від обов'язків матеріального забезпечення дитини.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Дослідженими судом доказами встановлено, що відповідач цього обов'язку систематично не виконує без поважних причин.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов"язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з"ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-12, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Хустської міської ради від 18.06.2019 року визнано доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцять років.

Враховуючи наведені обставини, а також враховуючи. що батько неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . н. не цікавляться її долею, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи і ухилилася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є безумовною підставою відповідно до ст. 164 ч.1 п.2 СК України для позбавлення його батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 76, 79, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 164, 165, 166 СК України, ст. 9 Конвенції про права дитина від 20.11.1989 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 -задоволити .

Позбавити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканця АДРЕСА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2019 року

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.

Попередній документ
82630386
Наступний документ
82630389
Інформація про рішення:
№ рішення: 82630388
№ справи: 309/2760/18
Дата рішення: 19.06.2019
Дата публікації: 27.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження