Справа № 308/7093/19
21 червня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження, відомості про яке 20.06.2019 року внесені до ЄРДР за №12019070030001894, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, ромської народності, без освіти, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчим відділом Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12019070030001894 від 20.06.2019 року за підозрою ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину за наступних обставин.
Так, 19 червня 2019 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля готелю «Міраж» по вул. Мукачівській в місті Ужгороді, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_7 , тобто попередньо (усно) домовившись про вчинення злочину, а саме заволодіння сумкою із особистими речами ОСОБА_8 , без чіткого визначення ролей, звалили останнього на землю, нанесли не менше двох ударів взутими ногами потерпілому ОСОБА_8 по лівій гомілці, правій лопатці та куприковій ділянці тулуба, внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження, згідно з травматологічною довідкою ЦМКЛ міста Ужгорода №6273 від 19.06.2019 у вигляді забійних саден правої ліктьової ділянки, правої лопатки, забою куприка, забійної гематоми лівої гомілки, після чого повторно відкрито шляхом ривка заволоділи матерчатою сумкою чорного кольору, в якій знаходився чорний ліхтарик із надписом «Police» 320000 W BL Q8371 на загальну суму близько 1000 гривень. У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом із викраденим майном покинули місце події, чим спричинили ОСОБА_8 матеріальні збитки на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, - у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від громадянина ОСОБА_8 від 19.06.2019 року; протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 від 19.06.2019 року; показами потерпілого ОСОБА_8 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_9 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_10 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_11 від 20.06.2019 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.06.2019 року; показами підозрюваного ОСОБА_5 від 20.06.2019 року.
20.06.2019 року о 21 годині 03 хвилин слідчим слідчого відділу Ужгородського відділу поліції за погодженням прокурора Ужгородської місцевої прокуратури було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України), незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом їх підкупу або залякування (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення, (п.5 ст.177 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Крім того, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 раніше судимий за вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 15.11.2004 за ч.2 п. 7, 12 ст.115 КК України та вироком Ужгородського міськрайонного суду від 14.04.2019 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік.
Слідчий у клопотанні також зазначає, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, яке у свою чергу не може бути іншим ніж позбавлення волі.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом їх підкупу або залякування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та існує ризик його протиправної поведінки.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді, зокрема домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що підозра є необґрунтованою, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання. Вважає за доцільне обрати відносно ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України, тобто - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується: витягом з ЄРДР за №12019070030001894; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від громадянина ОСОБА_8 від 19.06.2019 року; протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 від 19.06.2019 року; показами потерпілого ОСОБА_8 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_9 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_10 від 20.06.2019 року; показами свідка ОСОБА_11 від 20.06.2019 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.06.2019 року; показами підозрюваного ОСОБА_5 від 20.06.2019 року.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, та на шлях виправлення не став, та скоїв новий умисний, корисливий злочин у період призначеного йому судом іспитового строку, ОСОБА_5 , має задовільний стан здоров'я, на даний час ніде не працює, вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи зазначене, а також тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі та усвідомлюючи можливе покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні даного злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, чи зважаючи на особу підозрюваного вчинити новий злочин.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
З матеріалів кримінального провадження та судового розгляду вбачається, що підозрюваним ОСОБА_5 , вчинено злочин із застосуванням до потерпілого насильства.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за можливе, у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця Ужгородський район, с. Худльово, громадянина України, ромської народності, без освіти, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 14 год. 30 хв., 19 серпня 2019 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 14 год. 30 хв., 21 червня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1