Справа № 308/4207/19
21.06.2019 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, де заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його дружиною, належить на праві спільної сумісної власності двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що у квітні поточного року вони з дружиною виявили бажання оформити заповіт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на свою рідну онуку. Під час підготовки документів для оформлення заповіту стало відомо, що прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які отримали від Львівської залізниці квартиру АДРЕСА_2 , не співпадають із прізвищами, які зазначені у паспорті громадян України ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 ).
З метою встановлення першопричини, яка слугувала внесенню помилкових прізвищ до свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 року, заявник звернувся до виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» з клопотанням надати архівну копію розпорядження від 09.11.1993 року № 378, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на житло від 15.11.1993 року. На підставі цього отримано копію довідки про склад сім'ї наймача. Зауважує, що як вбачається із вищезазначеної довідки, довідка видана наймачам квартири АДРЕСА_2 на прізвища « ОСОБА_5 », при цьому ім'я та по батькові збігаються у стовідсотковому співвідношенні. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло вищевказана квартира приватизована на громадян з прізвищем « ОСОБА_5 », тоді як згідно з паспортними даними прізвища громадян, які отримали квартиру шляхом її приватизації - ОСОБА_6 .
Вказує, що відповідно до диплому серії НОМЕР_3 , виданого 10.07.1963 року, та диплому серії НОМЕР_4 , виданого 06.08.1965 року, зазначені дипломи видано ОСОБА_3 , згідно з перекладом на російську мову, яка містить на другій сторінці зазначених дипломів, прізвище « ОСОБА_5 » перекладено на російську мову та звучить, як « ОСОБА_6 ». Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , яке видано за часів існування ОСОБА_7 від 01.12.1978 року, свідоцтво видано на російській мові на прізвища подружжя « ОСОБА_6 ».
Заявник вважає, що причина неправильного написання його прізвища у одну літеру виникла у зв'язку із переведенням його прізвища з російської на українську мови. Внаслідок такої помилки у нього на даний час виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує його особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на його ім'я. У зв'язку з цим виникає необхідність встановити факт належності йому правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Ужгородського відділку Львівської залізниці від 09.11.1993 року за № 378. Вказує, що з метою надання йому можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме квартирою АДРЕСА_2 , існує необхідність встановити юридичний факт.
На підставі викладеного заявник просить суд встановити факт належності йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Ужгородського відділку Львівської залізниці від 09.11.1993 року за № 378 на квартиру АДРЕСА_2 від 15.11.1993 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заявник ОСОБА_1 у дане судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, зазначивши, що заяву підтримує та просить задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у дане судове засідання не з'явилася, при цьому подала до суду клопотання, згідно з яким просить розгляд справи здійснити без її участі, зазначивши, що заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Чопським ВМ Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 25.12.1997 року, заявник значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червоний Березнеговатського району Миколаївської області.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 01.12.1978 року Чопським виконкомом Ужгородського району Закарпатської області на російській мові, прізвище заявника ОСОБА_6 , який 01.12.1978 року уклав шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Чопським ВМ Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 25.12.1997 року, дружина заявника значиться як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Дідове Берегівського району Закарпатської області.
З копії довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення вбачається, що дану довідку видано наймачам квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , наймач, 1930 року народження, та ОСОБА_4 , жінка, 1935 року народження.
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 15.11.1993 року, виданим згідно з розпорядженням Ужгородського відділку Львівської залізниці від 09.11.1993 року № 378, факт належності якого просить встановити заявник, посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Довідкою від 27.03.2019 року № 99/01-14, виданою комунальним підприємством «Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації нерухомого майна» стверджується, що згідно із записом № 224 у реєстровій книзі № 1 приватизованих квартир та одноквартирних житлових будинків по місту Чоп Закарпатської області та матеріалами інвентаризаційної справи № 6 квартира, що розташовувалася за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована Ужгородським державним районним підприємством технічної інвентаризації 22.12.1993 року на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ужгородським відділком Львівської залізниці 15.11.1993 року згідно з розпорядженням від 09.11.1993 року за № 378.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення судом даного факту належності правовстановлюючого документа відповідно до спадкового законодавства має для заявника юридичне значення та діючим законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Враховуючи наведене та ту обставину, що всі дані, крім наведених розбіжностей співпадають та встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, суд вважає, що вимоги заявника є підставними, а тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 року, виданого згідно з розпорядженням Ужгородського відділку Львівської залізниці від 09.11.1993 року за № 378, яким посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 .
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо