308/6855/17
12.06.2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Міськова Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання зарахувати до загального стажу період роботи,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує мотивує наступним.
У 1976 року позивач був прийнятий відповідно до розпорядження № 57 на посаду відповідального секретаря по Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР.
На даній посаді позивач пропрацював до 31.05.2004 року. Після звільнення виявив бажання забрати свою трудову книжку, але директор Закарпатського відділення Товариства книколюбів ОСОБА_3 повідомив, що не може її знайти, а тому випи ше нову.
Однак коли прийшов час оформляти собі пенсію за віком у позивача виникли проблеми, оскільки в нову трудову книжку була поставлена печатка сучасного зразку.
В Управлінні пенсійного фонду України у м. Ужгород ОСОБА_1 відмовили у нарахуванні його основного стажу, а саме : з 1976 по 2004 роки з причин, що печатка в його трудовій книзі не відповідає зразку печаток, які були на час його оформлення запроваджені та чинні в УРСР.
Позивач вважає, що дії відповідача є такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві і просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період його роботи з 16.11.1976 р. до 31.05.2004 р.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених у змісті позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зокрема така зазначила, що запис в трудовій книжці позивача зроблений з порушенням п. 23 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, оскільки запис № 1 в трудовій книжці «Прийнятий на посаду відповідального секретаря по Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР» 16.11. 1976 р. завірений печаткою нового зразка, а не печаткою даного періоду роботи в 1976 року. Крім того зазначає, що в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про нарахування заробітної плати і сплати страхових внесків за період роботи в Закарпатському відділені Товариства книголюбів УРСР з 16.11. 1976 року по 31.05.2004 рік ( а саме з 01.07.2000 року по 31.05.2004 року), тому підстав для зарахування даного стажу (перерахунок пенсії) немає.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.
З матеріалів даної справи слідує, що 21.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського об'єднаного управління ПФУ Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 32).
Згідно доданої до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 просив призначити пенсію за наявними документами без первинної трудової книжки у зв'язку з її втратою.
В Управлінні пенсійного фонду України у м. Ужгород ОСОБА_1 відмовили у зарахуванні його основного стажу, а саме: з 1976 по 2004 рок з тих причин, що печатка в його трудовій книзі не відповідає зразку печаток, які були на час його оформлення запроваджені та чинні в УРСР.
Позивач вважає, що дії відповідача є такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві і просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період його роботи з 16.11.1976 р. до 31.05.2004 р.
Правовідносини з приводу зарахування страхового стажу, унормовані приписами ст.46 Конституцією України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Так, відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно доданої до матеріалів справи копії з книги обліку трудових книжок по Закарпатському відділенню Товариства книголюбів ( а с. 14) ОСОБА_1 прийнятий на роботу 16.11. 1976 року згідно розпорядження № 57.
Доказами того, що ОСОБА_1 дійсно працював відповідальним секретарем у Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР є додані до справи копії посвідчень № 4 від 1984 р. та № 2 від 07.12. 1989 рік та акт від 17.04.1989 рік про передачу матеріальних цінностей згідно інвентаризаційної описі.
Крім того до матеріалів справи додана заява Голови Закарпатської організації Національної спілки письменників ОСОБА_4 від 20.11.2017 рік, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_4 , як член спілки письменників СРСР брав участь у мироприємствах: творчих вечорах, презентаціях книг, зустрічах письменників з читачами, які упродовж 1978 по 2000 рр. організовував ОСОБА_1 , який працював на посаді відповідального секретаря у Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР.
Проаналізувавши вказані вище письмові докази суд приходить до переконання, що позивачем підтверджено факт його перебування на посаді відповідального секретаря у Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР у період з 16.11.1976 р. по 01.01. 2000 рік.
Однак матеріали справи не містять доказів перебування позивача на вказаній посаді з 2000 по 2004 рік.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.17 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно п. 18 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.
Оскільки надані позивачем письмові докази підтверджують факт роботи позивача на посаді відповідального секретаря у Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРС за період з 16.11.1976 р. по 2000 рік., а тому суд вважає, що позивач має право на зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу, а відповідачем відповідно безпідставно не зараховано вищевказаний період роботи позивача, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального стажу період його роботи на посаді відповідального секретаря по Закарпатському відділенні Товариства книголюбів УРСР з 16.11.1976 року по 01.01.2000 року.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, код ЄДРПОУ 40384233, що знаходиться за адресою: вул. Загорська, 2, м. Ужгород, Закарпатська область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо