Справа № 307/2541/18
Провадження №1-кс/307/1093/19
24 червня 2019 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 - про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018071160000039 від 17.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ст. 364 ч. 1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Бедевлянської сільської ради, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, шляхом зловживання службовим становищем, в порушення ст.ст. 12, 118, 122, 125, 144 Земельного кодексу України у невстановлений час, в невстановленому місці, передали ряд земельних ділянок в с. Бедевля третім особам вздовж залізниці, які частково перебувають у постійному користуванні ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця».
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що однією із земельних ділянок, яка була передана третім особам являється земельна ділянка площею 0,2 га, яка знаходиться в с.Бедевля Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:001:0158, для ведення особистого селянського господарства,яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 .
Крім цього також встановлено, що ще однією із земельних ділянок, яка була передана третім особам являється земельна ділянка площею 0,1319 га, яка знаходиться в с.Бедевля Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:002:0065, для ведення особистого селянського господарства,яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 .
Поряд з цим, земельні ділянки за кадастровим номерами 2124480400:02:001:0158 та 2124480400:02:002:0065 зареєстровані на підставі одного й того самого рішення Бедевлянської сільської ради №7 від 16.12.1999.
Згідно вказаного рішення ОСОБА_5 надано земельну ділянку у власність площею 0,40 га по АДРЕСА_1 , тобто біля хати.
У проекті землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124480400:02:001:0158 наявна копія архівного витягу №07-04/576 від 07.06.2017 з вказаного рішення Бедевлянської сільської ради про надання ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,40 га по АДРЕСА_1 .
Аналогічна копія міститься в реєстраційній справі №1582522021244.
В клопотанні слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2 га, яка знаходиться в с. Бедевля, Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:001:0158, для особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 та накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1319 га, яка знаходиться в с. Бедевля, Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:002:0065, для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 у спосіб заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.
12 червня 2019 року земельну ділянку площею 0,1319 га, за кадастровим номером 2124480400:02:002:0065 та земельну ділянку площею 0,2 га за кадастровим номером 2124480400:02:001:01 визнано речовими доказами, однак забезпечити зберігання останніх на даний момент неможливо у зв'язку із їхнім вільним користуванням та розпорядженням власником.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просить накласти арешт на вище вказане майно.
Заслухавши думку слідчого та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою долучення як речових доказів та забезпечення можливої конфіскації цього майна .
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд вважає, що в даному випадку застосування арешту майна є необхідним, оскільки його незастосування може призвести до відчуження вказаного не рухомого майна.
Беручи до уваги вище наведене, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вказані земельні ділянки із забороною відчуження, розпорядження та користування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, суддя -
Клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2 га, яка знаходиться в с. Бедевля, Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:001:0158, для особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 та накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1319 га, яка знаходиться в с. Бедевля, Тячівського району, кадастровий номер 2124480400:02:002:0065, для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 у спосіб заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08.30 год. 25.06.2019 р.
Слідчий суддя: ОСОБА_1