Номер провадження 2-п/243/46/2019
Номер справи 243/2956/19
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
«25» червня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Хаустової Т.А.
за участю:
- секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
- заявника - ОСОБА_1 ,
- позивача - ОСОБА_2 ,
- відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Заяву ОСОБА_4 про перегляд Заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року у цивільній справі № 243/2956/19 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складається з авансу у розмірі 19500,00 грн., трьох процентів річних у розмірі 849,45 грн., інфляційних збитків у розмірі 3061,50 грн., а всього 23411,00 грн., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 278,93 грн. на користь держави. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.
17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з ОСОБА_7 про перегляд Заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року по справі № 243/2956/19, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона з заочним рішенням суду не згодна. Вважає, що обставини, які зазначені в Рішенні суду не відповідають дійсності, оскільки вона 30 жовтня 2018 року повернула грошові кошти ОСОБА_2 .. Факт передачі нею грошей ОСОБА_2 можуть засвідчити свідки, а саме її сім'я: її чоловік, дочка ОСОБА_8 , онук 9 років, онука 2 роки та сестра чоловіка ОСОБА_9 . Вона хотіла взяти у нього розписку, однак він отримав гроші і зразу втік. Вважає, що ОСОБА_2 через суд, повторно намагається отримати від неї гроші, які вона йому повернула 20000,00 грн. та наказати її морально. Також зазначає, що її сусіди можуть підтвердити факт, що вона мала намір повернути ОСОБА_2 гроші, які вона отримала від нього у якості авансу за продаж будинку. Також зазначає, що з даного приводу вона зверталася до поліції та слідчим поліції у цих свідків відбиралися пояснення та фіксувалися у протоколі.
Просить суд переглянути Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року по справі № 243/2956/19.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги Заяви про перегляд заочного рішення підтримала, посилаючись на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що всі обставини, якими вона обґрунтовує вимоги Заяви про перегляд заочного рішення можуть бути підтверджені поясненнями свідків. В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заяву ОСОБА_1 та просив суд скасувати заочне рішення суду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти скасування заочного рішення, суду пояснив, що йому гроші ОСОБА_1 не повертала.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про перегляд Заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року у цивільній справі № 243/2956/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2019 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області винесено Рішення при заочному розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту зазначеного закону, для скасування заочного рішення мають бути у наявності одночасно обидві підстави, передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлялися, про розгляд справи 04 квітня 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчить повідомлення про вручення їм 02 квітня 2019 року поштового відправлення (а.с.34, 36). Однак, ОСОБА_1 не використала наданого законом права та не надала до суду Відзиву на позовну заяву.
Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у відповідності до вимог закону, отримали Ухвалу суду про розгляд справи у спрощеному судовому провадженні, однак не скористалися правом на подачу Відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зокрема, 3 ст. 131 ЦПК України встановлює, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У відповідності до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди був призначений на 04 квітня 2019 року о 11 годині 00 хвилин, про що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були повідомлені належним чином (а.с.34,36), що стало підставою для вирішення даної справи в заочному порядку.
Згідно зі ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:
1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;
2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення.
Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання або ненадання відзиву на позовну заяву.
ОСОБА_1 взагалі не посилається на обставини та підтвердження поважності причин неподання Відзиву на позовну заяву до суду.
Водночас з'ясування причин неявки або ненадання відзиву на позовну заяву не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
В своїй Заяві про скасування заочного рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що обставини, які зазначені в Рішенні суду не відповідають дійсності, оскільки вона 30 жовтня 2018 року повернула грошові кошти ОСОБА_2 Факт передачі нею грошей ОСОБА_2 можуть засвідчити свідки, а саме її сім'я: її чоловік, дочка ОСОБА_8 , онук 9 років, онука 2 роки та сестра чоловіка ОСОБА_9 . Вона хотіла взяти у нього розписку, однак він отримав гроші і зразу втік. Вважає, що ОСОБА_2 через суд, повторно намагається отримати від неї гроші, які вона йому повернула 20000,00 грн. та наказати її морально. З даного приводу вона зверталася до поліції та слідчим поліції у цих свідків відбиралися пояснення та фіксувалися у протоколі. Також зазначає, що її сусіди можуть підтвердити факт, що вона мала намір повернути ОСОБА_2 гроші, які вона отримала від нього у якості авансу за продаж будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження повернення грошових коштів може бути представлена розписка про повернення грошей або інший документ, який посвідчує повернення авансу.
Відповідно до ч. 3 ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Так, ст. 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Цією статтею передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Проте, враховуючи, що розписка зберігалася у позивача ОСОБА_2 , вказане відповідачем не може бути підтвердженням виконання останнім свого зобов'язання щодо повернення грошей.
Тому, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 в тій частині, що факт передачі 30 листопада 2018 року нею грошей ОСОБА_2 можуть засвідчити свідки, а саме її сім'я: її чоловік, дочка ОСОБА_8 , онук 9 років, онука 2 роки та сестра чоловіка ОСОБА_9 , а також, що її сусіди можуть підтвердити факт, що вона мала намір повернути ОСОБА_2 гроші, які вона отримала від нього у якості авансу за продаж будинку, оскільки такі пояснення свідків не можуть бути доказом передання грошових коштів. Факт повернення грошових коштів може бути посвідчений лише розпискою про повергнення грошових коштів або повернення оригіналу розписки про отримання коштів, або іншим платіжним документом, що підтверджує повернення грошових коштів, в даному випадку авансу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 18 липня 2018 року у справі №143/280/17. На підтвердження своєї позиції, Верховний суд нагадав, що ст. 59 ЦПК України (в редакції 2004 року) встановлює обставини, які можуть бути підтверджені лише відповідними доказами. Факт виконання зобов'язання за договором позики, при цьому, не може бути доведений за допомогою пояснень сторони і показань свідка (постанова КЦС ВС від 18.07.2018 у справі № 143/280/17).
Таким чином, ОСОБА_1 при розгляді Заяви про перегляд заочного рішення не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та могли привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні не встановлені обставини за наявності яких можливе скасування заочного рішення, суд набуває висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд Заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року по справі № 243/2956/19 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 про перегляд Заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року у цивільній справі № 243/2956/19 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Ухвалу суду складено 25 червня 2019 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова.