головуючого
Драги В.П.
суддів
Вус С.В., Федченка О.С.
за участю прокурора
Кривовяза Я.І.
захисника
ОСОБА_6
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2006 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3на вирок щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
За вироком апеляційного суду Херсонської області від 03 лютого 2006 року засуджені:
ОСОБА_2, 1978 р.
народження, громадянин України, уродже-
нець та мешканець м.Херсона, судимий 29
грудня 1995 року за ст.ст. 140 ч.2, 142 ч.3,
93 п. п. »а», “б», “з», 141 ч.2, 142 ч.2 КК
України на 10 років позбавлення волі,
за ст. 115 ч.2 п.п. 12,13 КК України на 15 років позбавлення волі;
ОСОБА_1, 1974 р.
народження, громадянин України, не суди-
мий, уродженець та мешканець м.Херсона,
за ст. 115 ч.2 п.12 КК України на 12 років позбавлення волі.
Суд постановив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, солідарно, на користь ОСОБА_4 3 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 50 000 грн. - моральної, а також, в рівних долях з кожного засудженого, в доход держави 3 496 грн. 81 коп. судових витрат і 581 грн. 12 коп на користь Змієвської Л.В. за проведення експертизи.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винуватими у вчиненні, за попередньою змовою і у стані алкогольного сп'яніння, умисного вбивства ОСОБА_5 при наступних обставинах.
14 червня 2005 року, приблизно о 21-22 год., засуджений ОСОБА_2, після отримання повідомлення від свого брата ОСОБА_1 про те, що потерпілий ОСОБА_5 погрожує його дружині, озброївся ножем та газовим пістолетом. У дворі АДРЕСА_1, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, діючи узгоджено з братом, ОСОБА_2 вистрілив у потерпілого з газового пістолета, а коли той упав він декілька раз ударив ОСОБА_5 рукояткою пістолета по голові, утримуючи потерпілого до підходу брата. Коли до них підійшов ОСОБА_1 засуджені, з метою реалізації задуманого, почали бити потерпілого удвох, завдаючи йому удари ногами і руками в голову та інші життєво важливі ділянки тіла. Після цього засуджені перемістили ОСОБА_5 у глибину двору, де продовжили його бити, зокрема, ОСОБА_2 завдав йому удар ножем. З тим, щоб довести до кінця свій намір на позбавлення життя потерпілого, засуджені завели його у двір АДРЕСА_2, де почергово завдали потерпілому по декілька ударів ножем у груди, голову, спину, шию. В результаті заподіяних проникаючих колото-різаних поранень з пошкодженням серця, легень смерть ОСОБА_5 настала на місці вчинення злочину від гострої крововтрати.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінити, виключивши із мотивувальної його частини посилання суду на визнання як обставину, що обтяжує покарання, тяжкість наслідків, завданих злочином.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок і пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання з врахуванням встановлених по справі пом'якшуючих відповідальність обставин - каяття у вчиненому і сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Аналогічного змісту мотиви та прохання викладені у касаційній скарзі засудженогоОСОБА_2;
засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його скарги та доповнень до неї, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту слідства, на те, що свої висновки суд обґрунтував суперечливими доказами. Крім того, засуджений вказує на відсутність доказів про наявність у нього змови з братом на вчинення умисного вбивства ОСОБА_5
На касаційну скаргу захисника ОСОБА_3надійшли заперечення від потерпілої ОСОБА_4, у яких вона просить його скаргу залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_2 без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання і просив залишити касаційні скарги засуджених та захисника без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_6, яка просила задовольнити скаргу засудженого ОСОБА_1 та подання прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні та у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню повністю, а касаційні скарги захисника і засуджених частковому задоволенню.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні ними зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Засуджений ОСОБА_2 показав суду, що зі слів брата він узнав про те, що хтось погрожує членам сім'ї брата. Він погодився допомогти ОСОБА_1 розібратись у ситуації. По дорозі до місця подій брат говорив, що ту людину, яка погрожувала його сім'ї треба вбити. Біля будинку, побачивши потерпілого, він вистрілив у нього з газового пістолета, оскільки той почав тікати. Догнавши потерпілого, він почав його бити. Коли до них підійшов брат, вони продовжили ОСОБА_5 бити удвох. Декілька раз вони переводили потерпілого в інше місце, продовжуючи бити, у тому числі ножем. Ногами і руками вони били потерпілого у різні ділянки тіла. Більшість ударів завдав він, а ОСОБА_1 утримував потерпілого, який намагався втікти. Декілька ударів ножем ОСОБА_5 завдав ОСОБА_1
Засуджений ОСОБА_1, заперечуючи свою причетність до вбивства ОСОБА_5, підтверджував той факт, що того вечора він приїхав додому з братом, оскільки по телефону від дружини він узнав, що незнайома особа погрожує розправою його сім'ї. Не заперечував він і того, що між ними і ОСОБА_5 почалась бійка, у ході якої він декілька раз ударив потерпілого, а потім брат повів ОСОБА_5 на зупинку громадського транспорту.
Розглянувши матеріали судового слідства колегія суддів вважає, що викладені у скарзі ОСОБА_1 доводи про його непричетність до вбивства ОСОБА_5, про суперечливість досліджених судом доказів і про те, що ОСОБА_2 його обмовлює, є надумані і такі, що суперечать встановленим по справі фактичним обставинам.
Аналогічного змісту показання про свою непричетність до вбивства ОСОБА_1 давав і у ході судового слідства, але суд першої інстанції мотивовано визнав їх недостовірними, спрямованими на те, що б уникнути відповідальності за скоєний тяжкий злочин, і також мотивовано визнав за достовірні показання засудженого ОСОБА_2 про обставини вчинення ними злочину.
Про правильність такого рішення суду першої інстанції свідчить те, що як на протязі досудового слідства, так і у судовому засіданні ОСОБА_2 неодноразово давав однакові і послідовні показання про обставини вчинення вбивства ОСОБА_5 Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що під час досудового слідства ніяких недозволених методів до нього не застосовувалось. Заяву від 11 вересня 2005 року про застосування таких методів він написав на прохання брата та матері, але її зміст не відповідає дійсності.
Колегія суддів вважає, що про відсутність у ОСОБА_2 будь-якої зацікавленості обмовити ОСОБА_1 свідчить той факт, що даючи показання про обставини вбивства, він указував не тільки на свою причетність до скоєння тяжкого злочину взагалі, але і зокрема на свою більш активну роль у безпосередньому застосуванні насильства до потерпілого.
Крім того, достовірність показань ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується сукупністю інших досліджених у судовому засіданні доказів.
Так із показань свідка ОСОБА_7 видно, що ОСОБА_1, отримавши значну суму коштів на виконання робіт, обумовлену роботу не виконав, гроші не повертав. Будь-яких контактів він уникав, переховувався, тому ОСОБА_5 і мав з'ясувати з ним обставини щодо виконання робіт.
Те, що 14 червня 2005 року ОСОБА_5 дійсно приїхав до ОСОБА_1 з'ясувати зазначені обставини підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших.
Із показаннь свідків ОСОБА_10та ОСОБА_11видно, що потерпілого першим почав бити ОСОБА_2, а потім до нього приєднався ОСОБА_1 При цьому засуджені переміщали потерпілого у глибину двору де продовжували бити.
Дані висновків судово-імунологічних експертиз свідчать про можливість походження від ОСОБА_5 слідів крові, виявленої на одязі та взутті засуджених.
Дані висновку судово-медичної експертизи указують на те, що крім саден та крововиливів на трупі ОСОБА_5 було виявлено численні різані та колото-різані рани грудей та інших частин тіла. Смерть ОСОБА_5 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей з пошкодженням серця і легень, що супроводжувалось гострою крововтратою.
Колегія суддів вважає, що дослідивши та проаналізувавши ці та інші, наведені у вироку докази, з врахуванням встановлених по справі обставин застосування насильства до ОСОБА_5, з врахуванням кількості, характеру та локалізації заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про узгодженість дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_5, а тому правильно кваліфікував їх дії за ст. 115 ч.2 п.12 КК України, а ОСОБА_2 ще і за п.13 ч.2 ст. 115 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, то колегія суддів вважає, що воно відповідає ступені тяжкості вчиненого ними злочину, встановленим по справі даним, що характеризують засуджених та обставинам, що обтяжують та пом'якшують покарання, у тому числі, з врахуванням тих обставин, на які є посилання у касаційних скаргах, і достовірність яких була встановлена у ході слідства.
Підстав для пом'якшення покарання засудженим колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, обґрунтованими є викладені у поданні прокурора доводи про незаконність визнання судом за обставину, що обтяжує покарання тяжкість наслідків, завданих вчиненим засудженими злочином.
Згідно ч.4 ст. 67 КК України будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, не може бути врахована судом при призначенні покарання як обставина, що обтяжує покарання.
Із змісту мотивувальної частини вироку видно, що при вирішенні питання призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такою обставиною суд визнав тяжкість наслідків, завданих злочином, який вчинили засуджені. По даній справі таким наслідком є смерть ОСОБА_5 У зв'язку з цим указану обставину із вироку слід виключити без внесення інших змін у вирок, оскільки така зміна є неістотною і вона, як вважає колегія суддів, по даній справі не може вплинути на питання призначення покарання.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги захисника ОСОБА_3та засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 задовольнити частково, а касаційне подання прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити повністю.
Вирок апеляційного суду Херсонської області від 3 лютого 2006 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінити: із мотивувальної частини цього вироку виключити посилання суду на визнання за обтяжуючу відповідальність обставину тяжкість наслідків, завданих злочином.
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді:
Драга В.П. Вус С.М. Федченко О.С.