Номер провадження 2/243/2044/2019
Номер справи 243/6108/19
«25» червня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Слов'янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1994 року, йому - ОСОБА_2 , його батькові - ОСОБА_3 , його матері ОСОБА_4 та брату - ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат - ОСОБА_5 .
Після його смерті відкрилася спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_1 та спадкоємцями його частки стали їх батьки- ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_3 .
Після смерті батька, він та його мати - ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини на користь онука померлого та його сина - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_4
Після смерті матері він 07 травня 2019 року отримав Свідоцтво про спадщину за законом.
Він звернувся до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Орлової Л.О. з Заявою про отримання Свідоцтва про спадщину після смерті брата - ОСОБА_2 , проте 11 травня 2019 року йому було відмовлено у прийнятті Заяви про прийняття спадщини, оскільки ним пропущений встановлений шестимісячний строк для подачі Заяви про прийняття спадщини.
Зазначає, що оскільки він не є спадкоємцем першої черги після смерті брата, то не звертався до нотаріальної контори з Заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що його батьки, як спадкоємці першої черги після смерті сина, прийняли спадщину.
Просить суд визначити йому, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання Заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті брата - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.
Представник позивача ОСОБА_2 , - адвокат Керанчук В.Б який діє на підставі Ордеру, серія ДН № 075000, у судове засідання не з'явився. 25 червня 2019 року надав суду Заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач Слов'янська міська рада Донецької області у судове засідання не з'явилася. 20 червня 2019 року на адресу суду направлено Клопотання за підписом міського голови Лях В.М., у якому Слов'янська міська рада просить суд розглянути справу без участі їх представника та ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.21).
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до Слов'янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 є братом ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого 12 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, Актовий запис № 1011 (а.с.10).
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Орлової Л.О. з Заявою про прийняття спадщини, але 11 травня 2019 року за вихідним № 434/02-31 нотаріусом було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_2 у прийнятті Заяви про видачу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_5 відмовлено, оскільки ним пропущений шестимісячний строк для звернення з Заявою про прийняття спадщини (а.с. 14).
Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».
В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини - 11 червня 2009 року, ОСОБА_2 зазначає, що оскільки він не є спадкоємцем першої черги після смерті брата, то не звертався до нотаріальної контори з Заявою про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк, оскільки вважав, що його батьки, як спадкоємці першої черги після смерті сина, прийняли спадщину.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування» п.24 (абзаци 1,2,6) «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникає з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
Приймаючи до уваги той факт, що позивачем надано суду безперечні докази у відповідності до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини у період часу з 11 червня 2009 року до 11 грудня 2009 року, то суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220-1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання Заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті брата - ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 25 червня 2019 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова.