242/2352/19
2/242/846/19
Іменем України
10 червня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: - головуючого - судді Черкова В.Г.,
- при секретарі Кідрон О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
24.04.2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позову зазначив, що він перебуває на обліку у Селидівському ОУ ПФУ Донецької області та отримує пенсію по інвалідності. 25.12.2014 р. пройшов вдруге черговий огляд МСЕК, проте відповідачі не здійснювали йому виплату пенсії через невідповідність довідки, виданої 25.12.2014 р. МСЕК м.Донецька. Внаслідок неправомірних дій відповідачів йому було завдано матеріальну шкоду у розмірі 52000 доларів США та моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 100000000 доларів США, яку просив стягнути з відповідачів.
Заперечення відповідача.
28.05.2019 р. відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - надали відзив на позовну заяву, у якому позов не визнали. Зазначили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському ОУ ПФУ Донецької області з 29.08.2013 р. та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до довідки МСЕК № 498580 серії 10 ААБ від 29.08.2013 р. інвалідність позивачу було встановлено по 01.09.2014 р. До Селидівського ОУ ПФУ Донецької області 26.12.2014 р. надійшла довідка МСЕК серії 10 ААБ № 446005 від 24.12.2014 р., яка була видана у м.Донецьк. Відповідно до п.3 Постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 р., міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації повинні забезпечити до 01.12.2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Тобто, позивач пройшов огляд МСЕК на непідконтрольній українській владі території, тому довідка МСЕК від 25.12.2014 р. не є дійсною, у зв'язку з чим Селидівське ОУ ПФУ Донецької області не мало можливості здійснити подовження пенсії по інвалідності. Позивачу було повідомлено, що громадянам, які оглядались медико0соціальною експертною комісією на окупованій території після 07.11.2014 р. необхідно повторно пройти огляд на підконтрольній українській владі території за спрощеною процедурою, що підтверджується розпискою позивача від 02.04.2015 р. На підставі довідки МСЕК № 584871 від 21.06.2017 р., виданої спеціалізованою психіатричною МСЕК у м.Вінниця, позивач отримує пенсію з 01.06.2017 р. і по теперішній час. Позивач звинувачує відповідачів у діях, що, на його думку, стали наслідком невиплати пенсії за період з 01.09.2014 р. по 30.05.2017 р., однак, з лютого 2015 р. по квітень 2018 р. він перебував на обліку в УПФУ в м.Хмільник та Хмільницькому району Вінницької області, а тому відповідачі жодним чином не могли порушувати права позивача. Крім того, заявлені позивачем вимоги стосуються правомірності відмови Селидівського ОУ ПФУ Донецької області в призначенні пенсії по інвалідності № 2790 від 21.01.2014 р. Позивач фактично мав можливість звернутися за захистом свого права і не був обмежений у доступі до суду у встановлений строк, проте цього не здійснив, а тому вважають, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду із даним позовом. Просили відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
25.04.2019 р. ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху.
08.05.2019 р. було відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському ОУ ПФУ Донецької області з 29.08.2013 р. та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до довідки МСЕК № 498580 серії 10 ААБ від 29.08.2013 р. інвалідність позивачу було встановлено по 01.09.2014 р.
До Селидівського ОУ ПФУ Донецької області 26.12.2014 р. надійшла довідка МСЕК серії 10 ААБ № 446005 від 24.12.2014 р., яка була видана у м.Донецьк.
Позивачу було надіслано лист, в якому роз'яснено про неможливість здійснення подовження виплати пенсії через те, що позивач пройшов огляд МСЕК на непідконтрольній території Донецької області, про переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та щодо необхідності проходження огляду в органах медико-соціальної експертизи за місцем тимчасового проживання на підконтрольній Україні території, а саме - Обласному центрі медико-соціальної експертизи у м.Краматрську Донецької області, про що свідчить надана ним 07.04.2015 р. розписка.
На підставі електронного запиту № 127/06-36/02-2 від 26.02.2015 р. пенсійну справу позивача було вислано до УПФУ в м.Хмільник та Хмільницькому районі Вінницької області.
З лютого 2015 р. по квітень 2018 р. позивач перебував на обліку в УПФУ в м.Хмільник та Хмільницькому району Вінницької області
На теперішній час виплата пенсії проводиться згідно довідки МСЕК № 584871 від 21.06.2017 р., виданої спеціалізованою психіатричною МСЕК у м.Вінниця.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.ст.30, 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу. Пенсія призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Відповідно до п.3 Постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 р., міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації повинні забезпечити до 01.12.2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 5 зазначеної вище Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат не майнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, суд повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій відповідачів, а також наявності причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправним діяннями заподіювачив та їх вини в її заподіянні суду не надано, у зв'язку з цим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення було складено та підписано 10.06.2019 року.
Суддя