Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/968/19
24.06.2019 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Левка Т.Ю.,
секретар судового засідання - Роман К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В.,про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частина житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що прийняла спадщину, оскільки фактично на момент смерті діда проживала разом з ним у спадковому будинку. Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачем по справі є сестра позивачки ОСОБА_2 , яка на спадкове майно не претендує. При зверненні в нотаріальну контору позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно.
Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання належним чином, в підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала через канцелярію суду письмову заяву, згідно якої вимоги позивача визнає та просить суд розглянути справу у її відсутність.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В. будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання належним чином, в підготовче судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 .
Спадкодавець заповіту не залишив.
Після смерті діда позивача залишилось спадкове майно: 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Виноградівського райдержадміністрацією 31.03.1993 року.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Таким чином, спадкування після смерті діда позивачки відбувалось за правилами, встановленими ЦК 1963 р.
У відповідності до ч.1 ст.529 ЦК Української РСР 1963 р., спадкоємцями першої черги за законом до спадкового майна була дочка померлого, мати позивачки ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 в лікарні м. Прага Чеської Республіки померла.
Після смерті діда позивачка прийняла спадщину у відповідності до ст.549 ЦК Української РСР, так як вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки на час смерті була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем в спадковому будинку, здійснювала його догляд, та поховання за власні кошти неодноразово робила в даному будинку поточний та капітальний ремонти.
Відповідачка по справі, сестра позивачки на спадковий будинок не претендує та не заперечує проти визнання права власності на вказане майно за позивачкою.
Відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Згідно із правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 року N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Разом з тим Виноградівською державною нотаріальною конторою позивачці було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості, оскільки не представлено правовстановлюючий документ щодо належності майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та роз'яснено про необхідність звернутися з даним питанням до суду.
Однак првовстановлюючий докуменнт на спадкове майно втрачено.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЦК Української РСР та ст.16 ЦК України 2003 року визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» за № 580 від 19.08.2017 року та технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та інвентаризаційна вартість станом на серпень 2017 року становить: 178434 грн. Загальна корисна площа житлового будинку становить 65,3 кв.м., в тому числі житлова 33,6 кв.м.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року житловий будинок з надвірними будівлями, в АДРЕСА_2 , зареєстровано 1/2 частина за ОСОБА_5 на підставі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.11.2001 р. справа №2-1127/01 та 1/2 частина за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Виноградівського райдержадміністрацією 31.03.1993 року.
Відповідно до ст.10-13 глави ІІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31. 01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої заступником голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 року), при відсутності правовстановлюючих документів право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради та висновком інвентар бюро.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 525, 527, 534, 541, 542, 548, 549 ЦК УРСР в ред. від 18.07.1963 року, ст.ст.16, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Постановою ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.10-13 глави ІІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
ГоловуючийТ. Ю. Левко