Справа № 219/11071/18
Провадження № 2/219/415/2019
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Іменем України
10.06.2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого Погрібної Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.
позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Юхта О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи, в якій просять стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди гроші в суммі 300,00,00 грн.
В подальшому до початку розгляду справи по суті позивач звернулась до суду з уточненою позовною заявою, надавши доповнення до позовної заяви, в якому просила з відповідача Публічного Акціонерного Товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» на користь ОСОБА_1 стягнути 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , завданої смертю на виробництві його бабці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 26.04.2018 року о 15 год 20 хв. під час виконання робіт в ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» загинула на виробництві мати позивача, працюючи шихтувальником через потраплення в стрічковий конвейєр, власником якого є підприємство на якому працювала її мати. Про нещасний випадок на виробництві відповідачем був складений акт форми Н-1 від 31.08.2018 року та акт форми Н-5 від 31.08.2018 року, в яких причиною виникнення нещасного випадку зазначено: «Основна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів». Супутні: Не виконання посадових обов'язків; не застосування засобів індивідуального захисту. Згідно довідки закладу охорони здоров'я: причиною смерті матері позивача вказано: смерть настала в результаті розтрощення мізку, гострого недокрів'я внутрішніх органів, що розвинулося від отриманої сполученої травми тіла: множинні переломи кісток черепа з частковою децеребрацією, закрита тупа травма грудної клітини, закритий перелом грудного відділу хребта, між тілами 8-9 грудних хребців із крововиливом під оболонки та у речовину спинного мозку в деяких сегментах, массивна глибинна підшкірна гематома в проекції перелому хребта, переломи 1-10 ребер праворуч та 2-9 ребер ліворуч з пошкодженням легеневої тканини обох легенів, гемопневмотораксом з обох сторін, перелом діафізу лівої ключиці, відкритий багатоуламковий перелом правої плечової кістки, рвана рана плеча, закритий косопоперечний багатоуламковий передом обох кісток лівого предпліччя, множинні садна та синці на тілі. Наявність алкоголю не встановлена. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці встановлені окрім матері позивача, посадові особи роботодавця. Враховуючи ту обставину, що на момент смерті ОСОБА_3 , яка була зареєстрована на дату смерті за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками, проживали однією сім'єю: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з неповнолітніми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і в силу положень ч.2 ст. 1168 Цивільного кодексу України, згідно якої член сім'ї має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю загиблого, вважає, що вона, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування спричиненої моральної шкоди зазначала, що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Смерть матері, яка загинула в віці 54 років, є для позивача незворотною втратою, вона понесла значні моральні страждання, які носять триваючий та непоправний характер, адже позивач проживала з матер'ю однією сім'єю, залишилася без її підтримки та турботи, бо була в неї на утриманні як не працююча особа.
Позивач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_7 , в судовому засіданні позов визнала частково. Зазначала, що відповідачем були відшкодовані родині померлої витрати на поховання в розмірі 18005,00 грн. На підставі заяви позивача від 02.10.2018 року їй була надана матеріальна допомога в розмірі 7020,00грн. Позивач ОСОБА_1 , в ствердження розміру моральної шкоди, не надала жодних доказів. У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги ОСОБА_1 просила задовольнити частково в сумі 50 000,00 грн. Виходячи з вищевикладеного, а також з засад справедливості та розумності, вважає, що частковому задоволеню в сумі 50 000,00 грн. Відшкодування шкоди на користь сина ОСОБА_2 вважалп необґрунтованою, оскільки згідно акту від 07.12.2018 року, встановлено, що позивач та її син з загиблою разом не проживали.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Допитана при розгляді справи свідки пояснили, а саме:
Свідок ОСОБА_8 , надала суду пояснення, про те, що з мамаю позивача та її бабусею разом отримували квартири у 1969 році. ОСОБА_1 в цьму будинку і квартирі народилась. На даний час за адресою: АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1 зі своїм сином та сестрою. Зазначила, що в своїй квартирі проживає постійно з 1980 року. Померла ОСОБА_3 доглядала за своїм онуком, разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , разом вели господарство.
Свідок ОСОБА_9 , надала суду пояснення, про те, що за адресою АДРЕСА_1 , вона та сім'я ОСОБА_10 проживає з 1978 року. До смерті ОСОБА_3 в квартирі постійно проживала ОСОБА_1 зі своїм сином та її сестра зі своїми двома дітьми. Після смерті матері ОСОБА_1 в даній квартирі не проживає. Також зазначила, що померла ОСОБА_3 доглядала за своїм онуком, разом зі своєю донькою ОСОБА_1 вели господарство.
Свідок ОСОБА_11 , надала суду пояснення, про те, що, вона є депутатом Часоворяської міської ради. Відповідний акт від 07.12.2018 року слакадала вона, так як до неї звернулась ОСОБА_7 представник ПАТ«Часівоярський вогнетривкий комбінат», як до депутата Часовоярської міської ради для складення відповідного акту, а саме про обставини житлово-побудових умов, форма якого затверджена одна. Зазначила, що разом з ОСОБА_7 вона пішла до адреси ОСОБА_1 , подзвонивши в дзвінок, двері ніхто не відкрив. Сусіди з верхнього поверху двіри також не відкрили. На першомо поверсі кв.№ 2 , відкрив дверь чоловік пенсійного віку, покликав свою жінку, яка представилась ОСОБА_12 та, зі слів якої стало відомо, що ОСОБА_1 вона знає, давно її не бачила. Потім в акті було зазначено років сім. Крім цієї жінки ще була одна жінка в даній квартирі з якою вона не розмовляла. Прізвища та дані жінок в акт вписував відповідач в її кабенеті.
Згідно копії паспорту, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , народилась, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Часів яр, Артемівської міськради, Донецької області (а.с.9-10).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Часів Яр Донецької області, у свідоцтві про народження баками зазначені: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_13 (а.с.25).
Згідно копії трудової книжки, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 знаходилась в трудових відносинах з ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (а.с.12-24).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області (а.с.26).
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №190 від 30.04.2018 року, ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_9 , причина смерті: розтрощення мозку, травма голови, тулубу та верхніх кінцівок, множенні переломи черепа, кісток грудної клітки, верхніх кінцівок (а.с.27-28).
Факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підприємстві ПАТ ««Часівоярський вогнетривкий комбінат», підтверджується наданими та дослідженими судом копіями: акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 31.08.2018 року та акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 26.04.2018 року о 19 год. 11 хв. від 31.08.2018 року.
Відповідно до зазначених актів причинами даного нещасного випадку є:
-основна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів.
-супутні: не виконання посадових обов'язків; не застосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності).
-згідно довідки закладу охорони здоров'я: причиною смерті ОСОБА_3 стало розтрощення мізку, гострого недокрів'я внутрішніх органів, що розвинулося від отриманої сполученої травми тіла: множинні переломи кісток черепа з частковою децеребрацією, закрита тупа травма грудної клітини, закритий перелом грудного відділу хребта, між тілами 8-9 грудних хребців із крововиливом під оболонки та у речовину спинного мозку в деяких сегментах, массивна глибинна підшкірна гематома в проекції перелому хребта, переломи 1-10 ребер праворуч та 2-9 ребер ліворуч з пошкодженням легеневої тканини обох легенів, гемопневмотораксом з обох сторін, перелом діафізу лівої ключиці, відкритий багатоуламковий перелом правої плечової кістки, рвана рана плеча, закритий косопоперечний багатоуламковий передом обох кісток лівого предпліччя, множинні садна та синці на тілі.
-наявність алкоголю не встановлена.
-особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_3 , шихтувальник дільниці дроблення та помелу сировини, порушила вимоги безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, тощо, що виразилось у попаданні в зону руху стрічкового конвеєра, виконанні робіт на працюючому стрічковому конвеєрі, чим порушено п. 3.15 «Інструкції № 3 з охорони праці шихтувальника цеху № 5 з виробництва вогнетривів»; не працювала в виданому спецодягу і спецвзутті передбаченими нормами, чим порушено п. 3.4 «Інструкції № 3 з охорони праці шихтувальника цеху №5 з виробництва вогнетривів»; -не дбала про особисту безпеку і здоров'я чим порушено п. 1.29 «Інструкції № 3 з охорони праці шихтувальника цеху № 5 з виробництва вогнетривів» та ОСОБА_14 , майстер дільниці дроблення та помелу сировини, не забезпечила дієвий контроль за безпечним виконанням робіт і додержуванням підлеглим персоналом норм та правил з охорони праці, чим порушено п. 2.36 Посадової інструкції майстра дільниці дроблення та помелу сировини цеху № 5 з виробництва вогнетривів.
Згідно платіжного доручення № 4144 від 23.10.2018 року відповідачем була надана матеріальна допомога позивачу в розмірі 7020,00грн. на виготовлення та установку пам'ятника.
Згідно колективного договору ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» додаток №11 відповідачем були родині померлої витрати на поховання в розмірі 18005,00 грн.
Згідно довідки ТОВ «Квартал» м. Часів Яр» №21 від 14.09.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично мешкала з матір'ю ОСОБА_3 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 . До складу сім'ї входять ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.ст.1, 3 ст.43, ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, що передбачено ч. 3 ст. 153 КЗпП України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Таким чином, смертю ОСОБА_3 членам сім'ї позивача моральна шкода завдана з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці, унаслідок чого ОСОБА_3 була смертельно травмована.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За правилами, передбаченими ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Частина 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Частина 4 статті 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. Тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 24.10.2012 року у справі №6-123цс12 та постанові від 13.11.2013 року у справі №6-120цс13 у спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї працівника в результаті отриманого ним на виробництві професійного захворювання, а також про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві, відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника в таких випадках здійснюється відповідно до положень ст. 1167, ч.2 ст. 1168 ЦК України, а не за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Позивач достатньо аргументувала у позовній заяві та в судовому засіданні свої моральні страждання, які їм спричинила смерть ОСОБА_3 Встановити ціну людського життя, повернути матір, бабусю неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у їх життєвих стосунках, обсягу страждань, а також характеру немайнових втрат, які тривають до теперішнього часу й триватимуть надалі, можливість відновлення яких виключена.
Суд не приймає до уваги, як к доказу у справі акт від 07.12.2018 року, оскільки наданий акт спростовується показаннями свідка ОСОБА_11 , яка особисто його складала, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Крім того акт від 05.03.2019 року наданий відповідачем до суду 15.03.2019 року на стадії судового розгляду справи, суд не приймає, як доказ у справі, оскільки відповідно до ч.3, ч.8 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 70 000,00 грн. та на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.
Частина 6 ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 10, 13, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи, задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 70 000,00 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_5 ), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь держави судовий збір(вимоги щодо стягнення моральної шкоди) у розмірі 1197,00 грн.
В іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення суду виготовлено 19.06.2019року.
Суддя Н.М.Погрібна