Справа № 645/2120/19
Провадження № 2/645/1277/19
24 червня 2019 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.
секретар судового засідання - Кривеженко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що має з відповідачем ОСОБА_2 спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, вихованням дитини не займається.
10 квітня 2019 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2019 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова (справа № 645/4348/17) від 14 грудня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 2011 року). Згідно зазначеного свідоцтва про народження, позивачка зазначена матір'ю дитини, відповідач - батьком.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і до батька дитини.
За ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов'язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.
Згідно з роз'яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні. Вказані обставини відповідачем не спростовані в ході розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а саме на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, а також виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., яка визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з від дня пред'явленні позову до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст. 183 СК України.
Крім того, суд враховує що розмір аліментів у виді 1/4 частини від заробітку та доходів того з батьків з ким дитина не проживає, відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. суд стягує з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 квітня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання чи перебування - АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомі, останнє відоме місце проживання чи перебування - АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 24.06.2019 року.
Суддя -