25.06.2019
Справа № 642/4161/19
Провадження № 2/642/1338/19
25 червня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання особи спадкоємцем четвертої черги спадкування,
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена цивільна справа.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.
Згідно із роз'ясненнями викладеними в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вважаю необхідним звернути увагу позивача, що відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
В порушення зазначених вимог, позивачем при зверненні до суду із даним позовом, не надано документів, які свідчать про наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
В порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку і розмірі.
Так, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визначення додаткового строку для прийняття спадщини, 2) визнання позивача спадкоємцем четвертої черги.
Згідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнати протиправною, незаконною, недійсною і неправомірною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії), яка подана фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 грн. 40 коп.
До позовної заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 768 грн. 20 коп., таким чином, сума сплаченого судового збору за одну вимогу немайнового характеру сплачена не в повному обсязі.
Крім того, згідно аб. 2 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Всупереч цьому положенню, позивач, заявляючи дві вимоги немайнового характеру, надає квитанцію про сплату судового збору лише за одну.
На цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Позовна заява не містить посилань на докази, що підтверджують факт спільного проживання однією сім'єю позивача з померлим більше 5 років до часу відкриття спадщини.
В порушення ч.5 ч.3 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: квитанції, що він купував ОСОБА_3 ліки, продукти харчування, оплачував комунальні послуги, оплачував ремонт, купував побутову техніку, крім того позивач не надає докази про наявність в померлого важкої хвороби, на яку посилається в позовній заяві, внаслідок чого останній потребував догляду.
Крім того, не надано доказ того, що дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла, про що позивач зазначає у позові як на відсутність спадкоємців першої черги після померлого ОСОБА_3
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання особи спадкоємцем четвертої черги спадкування - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя