Справа № 627/601/17
03 червня 2019 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - Вовк Л.В.
з участю секретаря - Казакової О.С.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача- ОСОБА_2 ,
представника відповідача- Кімлик В.І.,
представника третьої особи - Завгородньої Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання неправомірним рішення державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, відшкодування моральної шкоди , третя особа : Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області ,
В листопаді 2018 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( далі - управління ДВС ГТУЮ у Харківській області) , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГУТУЮ у Харківській області від 30.07.2018 року ; стягнути зі старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Мельник Т.О. на користь позивача моральну шкоду спричинену незаконними рішеннями та бездіяльністю у сумі 100 000 грн.; зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області виконати рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 26.02.2018 року .
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14.06.2018 р. старшим державним виконавцемвідділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №627/601/17 виданого Краснокутським районним судом Харківської області від 05.06.2018 р .про перерахунок та виплату ОСОБА_1 основої та додаткової пенсії . Постановою старшого державного виконавця від 30.07.2018 р. повернуто стягувачу виконавчий лист , оскільки управління ПФУ не має можливості виплатити кошти з відсутністю бюджетних асигнувань . Так як рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 26.02.2018 р. по справі №627/601/17 не виконано, а постановою старшого державного виконавця від 30.07.2018 р. повернутий виконавчий документ стягувачу, тому такі дії старшого державного виконавця є , на думку позивача, незаконними. Крім того, просив стягнути з старшого державного виконавця компенсацію моральних збитків у розмірі 100 000 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов ,просили задовольнити.
Представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області до суду не з'явився , подав заяву слухати справу у його відсутність, позов не визнав , просив відмовити.
Представник Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області позов не визнав , оскільки не є належним відповідачем по справі , прохав ухвалити рішення на розсуд суду,
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову не заперечувала , прохала ухвалити рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII).
За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-19, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною четвертою статті 19 Закону №1404-VIII визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно із частиною п'ятою статті 26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За правилами пункту 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 с та вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 , виданими Харківською обласною державною адміністрацією від 09.07.2008 року , та інвалідом 2 групи , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 04.07.2008 р. , медичною довідкою до акта огляду МСЕК серії ХАР -07 № 018639 від 18.06.2008 року. З 01.09.2002 року позивач перебуває на пенсійному обліку в Богодухівському об'єднаному управлінні ПФУ , де згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу нараховується та виплачується основна та додаткова пенсії.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 26.02.2018 р. по адміністративній справі № 627/601/17 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , позов задоволено та зобов'язано Богодухівське об'єднане управління ПФУ Харківської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 основну державну пенсію , у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмір не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком , починаючи з 01.01. 2014 року по 02.08 2014 року та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування « , починаючи з 01.01.2014 року по 02.08 2014 р. з урахуванням вже проведених виплат . Рішення суду набрало законної сили .
На виконання зазначеного рішення, 05.06.2018 р. Краснокутським районним судом Харківської області видано виконавчий лист №627/601/17, на підставі якого старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області постановою від 14.06.2018 відкрито виконавче провадження ВП№56598963 та зобов'язано Богодухівське об'єднане управління ПФУ в Харківській області виконати рішення суду впродовж 10 робочих днів.
У подальшому, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Мельник Т.О. від 30.07. 2018 р. повернуто вказаний виконавчий документ стягувачу на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» . Крім того, в постанові зазначено, що відповідно до ст.63 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено , що фінансування витрат пов'язаних з реалізацію цього закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, але виплатити кошти управління ПФУ не має можливості в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
З листа Богодухівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області від 02.07.2018 р., адресованому відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області , вбачається , що управлінням вказане рішення суду виконано в частині нарахування ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 р. пенсії у сумі 41919,42 грн., про що свідчить розпорядження №123624 від 29.05.2018 р. В частині виплати перерахованої пенсії , судове рішення включене до реєстру судових рішень Богодухівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області , виплата за якими не проведена. Виплата перерахованої суми пенсії буде здійснена за наявності бюджетних асигнувань для забезпечення виконання рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 р. №4901-V1» Про гарантії держави щодо виконання судових рішень « ,виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган , здійснюється центральним органом виконавчої влади , що реалізує державну політку у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів , в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу , а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів , передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Фінансування виплат громадянам ,які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України ,які щороку передбачаються у законі « Про державний бюджет України» на відповідний рік , у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 « Фінансове забезпечення виплати пенсій , надбавок та підвищень до пенсій , призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Фінансування пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється після надходження коштів з Державного бюджету України відповідно до плану асигнувань загального фонду бюджету за вищезазначеною програмою.
В постанові Верховного Суду України від 24.03.2015 р. у справі №21-66 а15 вказано , що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судого рішення без поважних причин.
Постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ( далі-Порядок), яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Прийняття Кабінетом Міністрів України зазначеної постанови дозволяє забезпечити виконання рішень судів з питань нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, погашення існуючої заборгованості з їх виконання…
Відповідно до п.п.3.4 Порядку , боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Пунктами 10,11 вказаного Порядку передбачено , що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язанийздійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47зазначеного Закону.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області правомірно виніс постанову ВП №56598963 від 30.07.2018року про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки судове рішення включене до реєстру судових рішень Богодухівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області, та виплата перерахованої суми пенсії буде здійснена за наявності бюджетних асигнувань для забезпечення виконання рішення суду.
Посилання позивача та його представника , що державний виконавець повинен був передати виконавчий лист на виконання до органів казначейства , не заслоговують на увагу, оскільки не може бути застосований до вказаного виконавчого документа Закон України « Про гарантії держави щодо виконавння судових рішень» та Порядок погашення заборгованості за рішенням суду ,виконання яких гарантується державою , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. №440 , який визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень , передбачених п.3 розділу 11 « Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень «, інвентарізації та погашення заборгованості за ними , а саме рішення - виконавчі документи за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду , що набрали законної сили , бржниками за якими є визначені частиною першою ст. 2 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень « суб'єкти , які видані або ухвалені до 01.01.2013 р. Рішення суду , яким з органу Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти , ухвалено 26.02.2018 р. ,виконавчий лист видано 05.06.2018 р. , тому органом казначейської служби в даному випадку не виконується рішенння суду , а грошові кошти виплачуються з бюджету Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних коштів.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що згідно пунктів 4 та 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, позивач не надав доказів причинного зв'язку між діями відповідача та завданою йому моральною шкодою, не навів міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір завданої моральної шкоди та не надав жодного доказу на підтвердження спричиненої моральної шкоди.
Таким чином відсутні підстви для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. .
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином суд ваважає , що постанова старшого державного виконавця ,якою повернуто виконавчий лист стягувачу грунтується на нормах чинного законодавства , а отже є законною та скасуванню не підлягає , державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до Закону України « Про виконавче провадження « , тому позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання неправомірним рішення державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, відшкодування моральної шкоди , третя особа : Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснокутський районний суд Харківської області .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Вовк Л. В.