Номер справи 623/1321/19
Номер провадження 2/623/465/2019
іменем України
25 червня 2019 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі справу № 623/1321/19 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Зміст позовних вимог, пояснення сторін.
02 квітня 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.05.2011 року відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн . у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У порушення умов договору, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала в результаті чого має заборгованість за кредитом, яка становить станом на 26.02.2019 року 51586,34 гривень, яка складається з наступного :
-14557,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-12051,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-21194,05 грн. - пеня за прострочене зобов'язання;
-850,00 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн,
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);
-2432,68 грн. - штраф ( процентна ставка).
Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ “ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 51586,34 грн. та покласти на відповідача витрати пов'язані з розглядом справи у суді.
Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.
Відповідачка у встановлений судом строк не надавала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав клопотання про підтримання позову, розгляд справи без їх участі, та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачка у відзиві на позовну заяву наданому на адресу суду 08 травня 2019 року просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі в зв'язку з недоведеністю доказування. Вказуючи на те, що позов не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, з наведених складових кредитної заборгованості не зрозуміло з якого періоду виникла заборгованість по кожному з платежів,яким саме чином та за який саме період обчислені кожна зі складових вказаної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви, на яку суму та за який період нарахована заборгованість по процентам, пені та комісії, а також з якого періоду вона перестала сплачувати заборгованість. Позивач викладаючи у позовній заяві обставини стосовно встановлення кредитного ліміту на кредитну карту відповідача не зазначає з яким саме тарифним планом була надана послуга ( чи змінювався встановлений тарифний план), та з яким строком дії останньої, при цьому не зазначає жодних доказів щодо строку дії кредитної картки. Крім того позивач нехтує нормами чинного законодавства про імперативну заборону щодо нарахування відсотків, пені та штрафів на кредитні договори у період проведення антитерористичної операції.
У своїй відповіді на відзив від 28.05.2019 року позивач вказує, що відповідачка 16.05.2011 року підписала заяву б/н , згідно якої отримала кредит у розмірі 8000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладені договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України( договір приєднання). Тобто, вданому випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника , Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між позивачем та відповідачем укладався договір у письмовій формі. Підпис позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що їй добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього договору і вона вважає їх справедливими по відношенню до себе. Умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, тобто позичальник перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (кредитного договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору позичальника влаштовували умови вищевказаного договору про що свідчить її підпис. Клієнт на сьогоднішній день не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувалася картою, що говорить про прийняття нею діючих умов банківського обслуговування, а тому її заперечення є необґрунтованими. Із банківської виписки по рахунку відповідачки вбачається, що вона знімала кредитні кошти, потім часткового погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами , відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Розмір процентів, тип процентної ставки ( фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпеченням, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 в місяць або 30% на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати ( дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що є суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.08.2014,15.03.2015 року та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідачка до певного часу виконувала свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування та визнала свої зобов'язання за договором. Враховуючи викладене просять задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
25.06.2019 року через канцелярію суду відповідачка надала суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору в порядку п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судоми за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями , визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться ( ч. 2 ст. 279 ЦПК України).
Частинами 1,2 ст. 222 ЦПК України встановлено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. ( ч. 3 ст. 279 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачка не надала до клопотання документів, що підтверджують надіслання (надання) клопотання та доданих до нього доказів позивачу суд залишає без розгляду клопотання відповідачки про закриття провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.05.2011 року відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ( а.с.10-26).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наявними в матеріалах справи Умовами та правилами. Відповідачка, користуючись кредитними коштами, періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом ( а.с.6-12).
Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося раніше, підписавши 16.05.2011 року заяву, ОСОБА_1 надала свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомлена. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідачка суду не надавала.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_1 суду не надавала.
Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір.
При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаної вище заяви про отримання банківських послуг .
Встановлено, що за умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів у році.
Макуріна ОСОБА_2 з підписаною заявою/договором клієнт повідомлений про сайти банку та своїм підписом підтвердила, що повною мірою розуміє та зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил, а також підтвердила ознайомлення з обов'язком самостійно знайомитися із внесеними змінами на сайті (адреса сайту вказана у заяві) (а.с.13).
При незгоді зі змінами Умов та Правил банку клієнт може звернутися в банк для розірвання цього договору та погасити перед банком заборгованість, у тому числі і заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих держателю і його довіреним особам.
Заява про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходила, відповідач активно користувалася карткою, в тому числі неодноразово здійснювала погашення заборгованості.
Справжність підпису, що міститься в анкеті-заяві, відповідачем не оскаржувалась. Клопотань щодо призначення судових експертиз щодо цього не заявлялось.
Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, ОСОБА_1 не надала.
Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 61-5591св18.
Згідно із розрахунком заборгованості відповідачка станом на 26.02.2019 року має заборгованість в сумі 51586,34 гривень, яка складається з наступного :
-14557,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-12051,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-21194,05 грн. - пеня за прострочене зобов'язання;
-850,00 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн,
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);
-2432,68 грн. - штраф ( процентна ставка) ( а.с.6-12).
Посилання ОСОБА_1 на те, що банк не мав права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку є також безпідставними, виходячи з наступного.
Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та Правил передбачено, що банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з пунктом 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Відповідно до пункту 1.1.3.1.9 Умов та Правил банк зобов'язаний надавати власнику способом, зазначеним у заяві, виписки про стан картрахунків і про здійсненні за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції SМS-повідомлень.
Як передбачено в пункті 1.1.2.1.5. Умов та Правил отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції покладено на позичальника.
Крім того, пунктом 1.1.3.2.10 Умов та Правил встановлено, що банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активізація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміну Умов, інформування про розмір заборгованості за кредитом, про акції банку і т.д. використовувати будь-які канали зв'язку із вказаних: відправка SМS - повідомлень на мобільний телефон клієнта, авторизація за допомогою мобільного телефону і ОТР - пароля, поштовий лист, телеграма, повідомлення електронною поштою, повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування, друк інформації на чеках в РОS - терміналах та інші засоби комунікації.
Згідно з пунктом 2.1.1.5.4 Умов та Правил при незгоді із змінами правил чи тарифів банку клієнт зобов'язаний звернутися до банку з вимогою про розірвання договору і погасити борг.
Як вбачається з матеріалів справи з такими заявами ОСОБА_1 до банку не зверталася.
Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та Правил позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 1.1.5.25 Умов та Правил передбачено, що за несвоєчасну сплату послуг, які передбачені договором, клієнт платить банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 1.1.7.13 Умов та Правил позичальник зобов'язується сплачувати комісії та інші платежі, встановлені банком за обслуговування клієнта, відповідно до встановлених тарифів.
Таким чином, у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 факт підвищення відсоткової ставки не заперечувався.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що з 23.01.2013 року процентну ставку встановлено в розмірі 30 % за користування кредитом, з 01 вересня 2014 року процентну ставку збільшено до 34,80 % за користування кредитом, а з 01 квітня 2015 року - до 43,20 % за користування кредитом, з 27 липня 2015 року процентна ставка була змінена до 36,00% .
Відповідно до частин першої та другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У частині четвертій указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Саме такі правові позиції висловлені в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 та в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі за № 61-1415св18, від 14 березня 2018 року у справі за № 61-6187св18, від 04 квітня 2018 року у справі за № 61-2067св18.
Матеріали справи містять копії SMS-повідомлення, направлені банком на номер мобільного телефону ОСОБА_1 у відповідності до Умов та Правил надання банківських послуг, 15.08.2014 року , з яких вбачається, що банком своєчасно та належним чином повідомлено позичальника про зміну тарифів відповідно з 01 вересня 2014 року в розмірі 2,9 % щомісячно та в розмірі 3,6 % щомісячно ( а.с.102,103).
Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
В зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В частині стягнення пені в сумі 21194,05 грн та 850,00 грн. ( розрахунок якої не надано позивачем) та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 2432,68 грн - штраф (процентна складова), то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно відомостей відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 16.04.2019 р. відповідачка з 01 квітня 2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.42).
Місто Ізюм, Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.
При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня нарахована за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Суд критично ставиться до посилання відповідача на розпоряджен6ня КМУ № 79-р від 07.02.2018 року, оскільки в додатках до цього розпорядження вказан перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а не перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
На підставі ст.141ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , виданий 20.03.2018 року, орган що видав 6340, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, п/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 26609 (двадцять шість тисяч шістсот дев'ять) гривень 61 копійку та судовий збір в сумі 990,90 (дев'ятсот дев'яносто) гривень 90 коп., а всього 27600 (двадцять сім тисяч шістсот) гривень 51 копійку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова