Справа № 629/2829/19
Провадження № 1-кс/629/859/19
25 червня 2019 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні № 12019220380000917, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
Слідчий Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Лозівської місцевої прокуратури про накладення арешту на вилучені в ході огляду місця події від 20.06.2019 року автомобіль марки ГАЗЕЛЬ 33021, д.н. НОМЕР_1 в кузові якого знаходяться дрова, загальна кубатура -1,5 куб..
Клопотання слідчий мотивує тим, що 20.06.2019 року до Лозівського ВП надійшла заява від оперуповноваженого ОСОБА_4 , про те, що 20.06.2019 року близько 16:50 годині, невідома особа перевозила близько 1,5 куби лісоматеріалів без необхідних на них документів. В ході огляду місця повіді від 20.06.2019 року вилучено автомобіль марки ГАЗЕЛЬ 33021, д.н. НОМЕР_1 в кузові якого знаходяться дрова близько 1,5 куба.
Вислухавши міркування слідчого, який підтримав клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя бере до уваги, що виникає необхідність враховувати й кількісні параметри небезпечності правопорушення того чи іншого виду, які належать категорії «ступінь суспільної небезпечності». Ознаки, які різко змінюють ступінь суспільної небезпечності правопорушення в бік його підвищення, закладаються в диспозиції кримінально-правової норми, що визначає тим самим конкретний вид правопорушення, як злочин. Наведене має принципове значення для відмежування злочину, передбаченого ст. 246 КК України, від суміжного правопорушення (ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення), адже незаконна порубка лісу може бути адміністративним правопорушенням або кримінальним злочином залежно від характеру самої дії або від обставин, в яких вона вчиняється.
Диспозиція частини 1 ст. 246 КК України передбачає незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Згідно примітки 1 до цієї статті, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів
Санкція частини 1 ст. 246 КК України передбачає штраф від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Пленум Верховного суду України своєю Постановою від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» роз'яснив, що вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249 КК ( 2341-14 ), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання. Відповідальність за злочин, передбачений ст. 246 КК ( 2341-14 ), настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ).
Зважаючи на викладене, слідчий суддя не вбачає правових підстав у відповідності до ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України,-
В задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні № 12019220380000917 від 21.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1