Справа №635/9364/18
Провадження по справі №2/635/1261/2019
24 червня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі :
головуючого судді - Панас Н.Л.
при секретарі - Крилєвській І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 до Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 40968364, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Дніпровська, 213 про визнання права власності в порядку набувальної давнини, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, в якій просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що вона та її троє дітей ОСОБА_3 , 1988 року народження, ОСОБА_4 , 1991 року народження та ОСОБА_5 , 2000 року народження, з 2000 року постійно проживають у Харківській області АДРЕСА_2 , спочатку вона наймала житло, а з 2003 року вони стали проживати у будинку АДРЕСА_2 . У зазначеному будинку тривалий час ніхто не проживав, колишні власники житлового будинку померли, будинок був пустим та в занедбаному нежилому стані. Позивач привела житловий будинок у задовільний стан. Позивач разом з родиною тривалий час проживає у спірному житловому будинку, діти ходили до місцевої школи, всі обстежувалися у лікарні за місцем мешкання. Ніхто зі сторонніх осіб не претендує на житловий будинок, позивач користується житловим будинком відкрито, про що відомо міській раді. Позивач посилається на те, що нею повністю відбудовано спірний будинок, він приведений до житлового стану, встановлений паркан, проведена вода у подвір'я. Спірний житловий будинок на праві спільної часткової приватної власності в розмірі 1/4 частини належить ОСОБА_6 та в розмірі 3/4 частин належить ОСОБА_7 . Колишня адреса зазначеного будинку - АДРЕСА_3 . Станом на 29 травня 2018 року на земельній ділянці за вищезазначеною адресою розташований: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 57,50 кв.м., житловою площею 42,40 кв.м.; сарай літ. «Б», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа №№1, 2, колонка літ. «К». Позивач вважає, що вона відкрито, безперервно володіє спірним майном понад десять років, а отже за нею може бути визнано право власності в порядку набувальної давності.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представником відповідача Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, суду 06 лютого 2019 року надано відзив на позовну заяву за підписом Мереф'янського міського голови Сітова В.І., в якому зазначено, що Мереф'янська міська рада Харківського району Харківської області не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 20 червня 2018 року: за архівними матеріалами бюро (станом на 31 грудня 2012 року) право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано в 1/4 частині за гр. ОСОБА_6 на підставі рішення народного суду Харківського району справа №2-196 від 22 березня 1948 року та в 3/4 частинах за гр. ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності р/№ НОМЕР_2 , та свідоцтва про право на спадщину р/№ 2-803 від 31 травня 1983 року, посвідчених Першою державною нотаріальною конторою Харківського району. За матеріалами технічної інвентаризації станом на 29 травня 2018 року на земельній ділянці за вказаною адресою знаходяться: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 57,500 кв.м., житловою 42,40 кв.м., сарай «Б», літня кухня «Г», вбиральня «Д», огорожа №1,2, колонка «К» /а.с.8/.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть №125 від 14 травня 1974 року, складеного виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області /а.с.90/.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №87 від 25 лютого 1984 року, складеного Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області /а.с.84/.
Отже, зі смертю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
З листів Харківського обласного державного нотаріального архіву №1168/01-21 від 23 квітня 2019 року та №1167/01-21 від 23 квітня 2019 року та доданих до них інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що з приводу прийняття спадщину після померлих ніхто не звертався, відкритої спадкової справи до майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в нарядах відкритих спадкових справ нотаріальної контори немає, свідоцтво про право спадщину не видавались /а.с.116, 117, 118, 120, 121, 122/.
Факт володіння ОСОБА_2 належними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 частинами житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року підтверджується актом депутата Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області від 19 квітня 2005 року, актом про встановлення факту (обстеження) житлово-побутових умов від 11 вересня 2018 року, актом заміни, технічної перевірки та пломбування розрахункових засобів обліку у побутовому секторі №2354 від 06 лютого 2018 року, квитанціями за сплату послуг надання електроенергії /а.с.16, 17, 99/.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
За змістом ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Набувальна давність не стосується випадків заволодіння чужим майном обманним або злочинним шляхом. Мова йде про ситуації, коли власник майна не заявляє про своє право уже тривалий час, тобто фактично відмовляється від цього майна.
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного володіння чужим майном. Наявність у володільця, наприклад, договору оренди, наймання, зберігання тощо виключає застосування інституту набувальної давності.
Ураховуючи положення ст.ст.335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Відповідно до п.13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» №5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини 4 статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.
У п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов'язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати зокрема наступне:
- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;
- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;
- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_2 доведені обставини необхідні для правильного вирішення вказаного спору, зокрема, її добросовісне, відкрите та безперервне володіння з 2000 року житловим будинком, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області про набуття права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 до Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 40968364, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Дніпровська, 213 про визнання права власності в порядку набувальної давнини - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , яке складається з: житлового будинку літер А-1 загальною площею 57,5 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м., сараю літер Б, літньої кухні літер Г, вбиральні літер Д, колонки літер К, огорожі №№1,2, в порядку набувальної давнини.
Судові вирати залишити за позивачем.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів зі дня складання повного тексту рішення через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25 червня 2019 року.
Суддя Н.Л.Панас