Справа № 209/2103/19
Провадження № 2-о/209/26/19
24 червня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
за участі: секретаря Шаповал І.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк шість місяців із заборонами щодо:
1. Перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а саме:
- середньої загальноосвітньої школи № 25 міста Кам'янське Комунальний заклад Кам'янської міської ради, загальноосвітня школа І-III ступенів, яка знаходиться за адресою: вул. Воїнів-афганців, 10, Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900;
- комерційного технікуму Дніпровського державного технічного університету, який знаходиться за адресою: вул. Коваленка, 10, м. Кам'янське;
- місця реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
2. Копію рішення направити до Дніпровського відділу поліції Кам'янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: б- АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 , громадянина України, на профілактичний облік та до виконавчого комітету Кам'янської міської ради.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона з 17 липня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Вони мають двоє дітей: ОСОБА_3 , 2003 року народження, та ОСОБА_4 , 2011 року народження. Більше трьох років їх сімейне життя не ладиться і постійно погіршується. Починаючи з 2016 року шлюбні відносини фактично припинено. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. ОСОБА_2 зловживає психотропними речовинами. На фоні постійних незгод в родині почали виникати сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати їй, дітям та її рідним фізичною розправою. Свідками цих сцен є їх спільні діти. Вона та діти зазнають постійного фізичного та психологічного тиску з боку ОСОБА_2 . На її адресу та членів її родини постійно надходять погрози вбивством в усній формі, в телефонних розмовах та в текстових повідомленнях. Вона з дітьми виїхала з квартири, в якій мешкала разом з ОСОБА_2 , до орендованої квартири, але за новим місцем мешкання він не полишає їх, постійно переслідує, погрожує. Вона зверталася до адміністрації навчального закладу, де навчаються їх діти, із заявою, щоб не допускали батька до спілкування з ними, оскільки його неадекватна, агресивна поведінка завдає психологічної та фізичної шкоди дітям.
03 травня 2019 року під час чергової сварки, яка переросла в гучний скандал, вона з дітьми переховувалася в туалетній кімнаті, але ОСОБА_2 вибив двері та став бити її та дочку. Для свого захисту та захисту своїх дітей вона звернулася до Дніпровського ВП, Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Працівниками поліції було винесено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 на строк п'ять діб з 10.30 год. 25.05.2019 року до 10.30 год. 30.05.2019 року, а також був винесений черговий терміновий заборонний припис 10.09 год. 12.06.2019 року по 09.05.22.06.2019 року.
ОСОБА_2 вчиняє відносно неї та її дітей фізичне та психологічне насильство, що виражається у постійному тероризуванні, в погрозах вбивством її та членів її родини.
Крім того, коли агресивна поведінка ОСОБА_2 почала турбувати сусідів, він почав погрожувати і їм. На даний час вона вимушена переховуватися від чоловіка та всіляко уникати спілкування з ним.
Посилаючись на Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, з урахуванням вказаних нею обставин щодо наявності фізичного та психологічного насильства, що чинить ОСОБА_2 відносно неї та її дітей, намірів ОСОБА_2 , що виражаються у погрозах, вважає, що вона та її діти, як жертви насильства, потребують захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення йому смс-повідомлення, про причини неявки суд не повідомив та не надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності заінтересованої особи - Бутирського К.С.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримувала свою заяву та надала пояснення, аналогічні її обґрунтуванню. Також пояснила, що ОСОБА_2 протягом року вживає наркотичні засоби. Після вживання стає агресивним. 03 травня 2019 року о 21.00 годині він її побив у присутності малолітнього сина ОСОБА_5 і вона викликала працівників поліції, які склали протокол відносно чоловіка. Приблизно о 24.00 годині він повернувся додому і знову почав бити її та дочку, яка заступалася за неї. Син в цей час спав. Вони з дочкою сховалися в туалетній кімнаті та закрилися, а чоловік ломом виламав двері та став погрожувати ножом. ОСОБА_6 прокинувся, почав плакати, просив припинити. Вона встигла викликати працівників поліції, які затримала ОСОБА_2 , коли він намагався втекти. Поки ОСОБА_2 був в поліції, вона з дітьми встигла втекти до кумів в с. Курилівку. 04 травня 2019 року ОСОБА_7 викинув із квартири її та дочки речі пошкодив їх, про що повідомив її по телефону. Приїхавши додому, вона побачила що їх з дочкою речі лежать біля ліфта, що було зафіксоване працівниками поліції. Через два тижні дочка поїхала до квартири, щоб забрати залишки речей, але виявила, що вони порізані та звалені в кучу. Із квартири зникли побутова техніка, компьютер, набор посуду, комп'ютерний стіл, білизна, дитячі фото. Бутирський повідомив, що він вивіз ці речі до своєї іншої квартири по АДРЕСА_4 . Відносно ОСОБА_7 порушено два кримінальних провадження за спричинення тілесних ушкоджень та за наркотики. Зараз вона з дітьми мешкає в орендованій квартирі, а зареєстрованими залишаються у квартирі по АДРЕСА_1 , яка не приватизована. ОСОБА_7 виносить із цієї квартири все майно. Син боїться батька, не хоче з ним спілкуватися.
Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та встановивши фактичні обставини, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству регулюються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229- VIII, який набрав чинності 07 січня 2018 року.
Згідно з пунктами 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3), кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6); обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 7); особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8).
У Законі визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 14, 17 ч.1 ст. 1).
Згідно ч. 2 ст. 3 вказаного вище Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частиною 2 ст. 4 Закону передбачено, що у разі якщо постраждалою особою є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сфері захисту прав дитини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Судом встановлено, що заявник з 17 липня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Вони мають двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник, у зв'язку з неправомірною, агресивною поведінкою ОСОБА_7 , застосуванням ним психологічного та фізичного насильства до неї та до їх дітей, неодноразово зверталася в травні та червні 2019 року до органів поліції з відповідними заяви, що підтверджується доданими до заяви талонами-повідомленнями єдиного обліку.
Працівниками Дніпровського ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 25 травня 2019 року та 12 червня 2019 року, за заявами ОСОБА_1 , виносилися термінові заборонні приписи стосовно кривдника ОСОБА_2 , якими заборонялося в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно витягу із ЄРДР, 06 травня 2019 року були внесені відомості за № 12019040790000677 за правовою кваліфікацією правопорушення - ч.1 ст. 125 КК України, із зазначенням того, що 03 травня 2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , умисно побив свою дружину ОСОБА_1 та дочку ОСОБА_8 , 2003 року народження, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
До заяви додані висновки спеціаліста судово-медичного експерта № 428 та 429 від 06 травня 2019 року про виявлені у ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчиняє домашнє насильство, тобто дії психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_1 та їх неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , 2003 року народження.
Вказане домашнє насильство здійснюється в присутності малолітнього сина ОСОБА_9 , 2011 року народження, який, як стверджує заявник, боїться батька.
Згідно інформації заступника начальника служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради від 10 червня 2019 року, з 28 травня 2019 року на обліку у службі перебувають малолітні діти: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав жорсткого поводження з боку батька ОСОБА_2 .
Як стверджує заявник, на даний час вона вимушена разом з дітьми проживати в орендованій нею квартирі, а за місцем їх постійного проживання по АДРЕСА_1 на даний час ніхто не мешкає, ОСОБА_2 не оплачує комунальні послуги, виносить з дому побутову техніку та інше майно, що спільною власністю подружжя, пошкоджує особисті речі заявника та речі неповнолітньої дочки.
Частинами 1 та 2 ст. 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням ризиків вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_7 , настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення та з метою протидії домашньому насильству, суд вважає необхідним частково задовольнити заяву ОСОБА_1 та видати обмежувальний припис стосовно кривдника, встановивши заходи тимчасового обмеження прав кривдника на строк три місяці.
Керуючись статтями 10, 81, 259, 263-265, 293, 294, 350-1 - 350 - 8, 430 ЦПК України, суд,
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
Видати обмежувальний припис на строк три місяці, визначивши наступні тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків:
1. Заборонити перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Заборонити наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а саме:
- середньої загальноосвітньої школи № 25 міста Кам'янське Комунальний заклад Кам'янської міської ради, загальноосвітня школа І-III ступенів, яка знаходиться за адресою: вул. Воїнів-афганців, 10, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, де навчається ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- комерційного технікуму Дніпровського державного технічного університету, який знаходиться за адресою: вул. Коваленка, 10 АДРЕСА_5 м. Кам'янське, де навчається ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- місця реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити розшукувати особисто і через третіх осіб ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
4. Заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Копію рішення направити до Дніпровського відділу поліції Кам'янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та до адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради.
Згідно п. 10 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення проголошено 24 червня 2019 року.
Суддя Г.А. Байбара.