Постанова від 19.06.2019 по справі 210/2462/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2462/19

Провадження № 3/210/902/19

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" червня 2019 р.

Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В.Є. розглянув матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого 23.04.2019 року о 10 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг по вул. Єсеніна, 2, керував транспортним засобом «Dacia Logan», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, при цьому зазначив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а отже правопорушення не вчиняв, а також не перебував в стані наркотичного сп'яніння. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що поліцейські діяли з грубим порушення норм діючого законодавства. Крім того, після складання протоколу гр. ОСОБА_1 відразу направився до медичного закладу, згідно висновку якого було встановлено, що останній у стані сп'яніння не перебуває, ознак сп'яніння не виявлено.

В судове засідання також неодноразово викликались свідки, які до суду не з'явилися, причини неявки не відомі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, доходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Згідно вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп'яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Разом з тим з пояснень ОСОБА_1 , а також зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого відео з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, вбачається, що ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а працівники поліції відразу запропонували проїхати в лікарню для проведення медичного огляду.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП надано протокол, письмові пояснення свідків, рапорт, довідка про отримання водійського посвідчення, диск з відеозаписом з місця події, зафіксований на нагрудну камеру (відеореєстратор) поліцейських.

Водночас, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 не може підтверджуватись протоколом про адміністративне правопорушення та долученими до нього письмовими матеріалами, з огляду на наступне.

Оскільки свідки в судове засідання не з'явились для дачі особистих пояснень та підтвердження фактичних обставин з місця події, суд при вирішенні даної справи по суті не вбачає можливості взяти до уваги їх письмові пояснення за вищевказаних обставин.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. Однак, в матеріалах справи міститься направлення до КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР», а також міститься посилання на особу - інспектора поліції ОСОБА_2 , яким водій начебто був доставлений до вказаного медичного закладу. При цьому, у направленні не міститься інформація щодо відмови водія від проходження медичного огляду, лише зазначено, що огляд не проводився, вказано факт його доставлення до закладу охорони здоров'я. Вказаний письмовий доказ суперечить обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, досліджені фактичні дані не можуть розцінюватися судом як належні докази вини водія ОСОБА_1 , оскільки сам протокол та долучені до нього письмові матеріали складені з порушенням вимог законодавства.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 протягом двох годин пройшов відповідний огляд на стан сп'яніння та згідно до висновку №956 ознак сп'яніння не виявлено, огляд проведений о 13.40 годині 23.04.2019 року.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв'язку з недоведеністю вини водія у скоєнні вказаного в протоколі правопорушення, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,

Керуючись ст. 251, 266, 268, п. 1 ст. 247 КУпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, в апеляційному порядку шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: В. Є. Сільченко

Попередній документ
82622244
Наступний документ
82622247
Інформація про рішення:
№ рішення: 82622246
№ справи: 210/2462/19
Дата рішення: 19.06.2019
Дата публікації: 27.06.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції