№ 207/1801/19
№ 1-кп/207/433/19
12 червня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кам'янському (колишня назва - Дніпродзержинськ) в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040780001149 за звинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, раніше судимого:
- 13.06.2000 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ст. 82 ч. 4 КК України в ред. 1960 року, до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна, звільнився 25.07.2001 умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 2 місяці 1 день;
- 24.12.2001 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч.1 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін 6 місяців за вироком від 13.06.2000, до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 23.09.2005 умовно-достроково, не відбутий термін 5 місяців 16 днів;
- 26.05.2008 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, за ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 3 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
- 28.08.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.05.2008, до відбування 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з Солонянської ВК № 21 Дніпропетровської області 04.04.2014 умовно-достроково, не відбутий термін 8 місяців 24 дні;
- 16.03.2018 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, строк покарання рахується з моменту фактичного затримання за ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 вирок суду змінено; вважається засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звинувачується у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини проти чужої власності, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах. 16.08.2017 року, приблизно о 02 год. 50 хв., ОСОБА_5 знаходився біля магазину «АТБ - маркет», розташованого по вул. В.Чорновола, буд. 67В, в м. Кам'янське, де побачив раніше йому не знайомого ОСОБА_6 , у якого при собі був велосипед «Kettler». В цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою подальшого збуту та отримання неправомірної вигоди.
Повторно, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, ОСОБА_5 прослідував за потерпілим ОСОБА_6 , який на своєму велосипеді рухався від магазину «АТБ-маркет» по вул. В.Чорновола, 67В в м. Кам'янське, до будинку № 2 по вул. Січеславський Шлях в м. Кам'янське. 16.08.2017 року, приблизно о 03 год. 30 хв., потерпілий ОСОБА_6 зупинився та залишив свій велосипед на ділянці місцевості навпроти будинку № 2 по вул. Січеславський Шлях в м. Кам'янське, а сам відійшов в сторону. Побачивши це, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_6 залишив своє майно без нагляду, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме: велосипед «Kettler», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 14/12.1/900 від 13.09.2017 року, станом на 16.08.2017, становить 2 646 грн. 66 коп. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, органом досудового слідства умисні дії ОСОБА_5 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України.
24 травня 2019 року у даному кримінальному провадженні № 12017040780001149 між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та ст. 471 КПК України укладено угоду про примирення, про що заявлено прокурором та підтримано обвинуваченим і потерпілим під час підготовчого засідання.
Згідно вказаної угоди про примирення ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
Таким чином в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. ст. 468-469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; укладення угоди може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, вважав можливим цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення між ним та обвинуваченим від 24 травня 2019 року та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, пояснив, що на даний час перебуває під вартою у звязку з розглядом відносно нього іншого кримінального провадження.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 185 ч.2 КК України є правильною. Злочин, у вчиненні якого беззастережно визнав себе винуватим ОСОБА_5 , згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 24 травня 2019 року відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468-469, 471, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 24 травня 2019 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.
Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 16.03.2018 року відносно ОСОБА_5 виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком чинності не обирати.
Зняти арешт накладений ухвалою слідчого судді від 17.05.2019 року на речовий доказ - велосипед “Kettler” , який знаходиться на зберіганні у камері схову Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП у Дніпропетровській області.
Речовий доказ у справі - велосипед “Kettler” , який знаходиться на зберіганні у камері схову Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП у Дніпропетровській області, квитанція № 000160 (л.с.44), - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати - витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 593 грн. 22 коп. у дохід держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1