Провадження № 1-КП-200-566-17 Справа № 200/12980/17
іменем УКРАЇНИ
25 червня 2019 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, (зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017040640001918 від 07.07.2017),-
06 липня 2017 року, приблизно о 20 год 00 хв, автопатруль - екіпаж «Атлет 202» у складі інспекторів батальйону № 4 роти № 2 Управління патрульної поліції у м.Дніпро лейтенант поліції ОСОБА_4 та рядовий поліції ОСОБА_7 , одягнуті у формений одяг співробітника патрульної поліції встановленого зразку, після проведення інструктажу керівництвом та отримання табельної вогнепальної зброї, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», на службовому автомобілі «Тойота Приус» д/н НОМЕР_1 заступили на патрулювання Шевченківського району м.Дніпро.
06 липня 2017 року, приблизно о 23 год 30 хв, інспектори лейтенант поліції ОСОБА_4 та рядовий поліції ОСОБА_8 , виконуючи покладені на них службові обов'язки, на службовий планшет автопатруля «Атлет 202» отримали повідомлення про сімейний конфлікт за адресою: АДРЕСА_2 , між чоловіком та дружиною.
06 липня 2017 року, приблизно о 23 год 45 хв, інспектори лейтенант поліції ОСОБА_4 та рядовий поліції ОСОБА_8 , прибули на виклик за вказаною адресою, піднялися на 4 поверх будинку АДРЕСА_2 , де побачили ОСОБА_5 , який стояв біля вхідних дверей офісу та пояснив, що в середині офісу знаходиться його дружина, із якою у нього конфлікт.
ОСОБА_5 , дочекавшись, коли жінка, з метою спілкування із працівниками поліції, відчинить вхідні двері офісу, схопив жінку руками за руку, на що лейтенант поліції ОСОБА_4 , виконуючи покладені на нього службові обов'язки з метою забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, на підставі ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» став між ОСОБА_5 та жінкою, намагаючись захистити останню.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник поліції при виконанні покладених на нього службових обов'язків, який перебував у форменому одязі працівника патрульної поліції встановленого зразку, почав поводити себе агресивно, висловлюватися на адресу поліцейських нецензурною лайкою та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стоячи обличчям до інспектора батальйону №4 роти №2 УПП у м.Дніпро лейтенанта поліції ОСОБА_4 , діючи умисно, правою рукою зжатою в кулак наніс останньому один удар в підборіддя ліворуч, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця у лівій параорбітальній області з частковим переходом на спинку носу та в виличну область, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, підшкірної емфіземи м'яких тканин лівої половини обличчя, уламкових численних переломів кісток лицьового черепу: альвеоляоного відростку верхньої щелепи ліворуч, лобного та скроневого відростку верхньої щелепи ліворуч, лобного та скроневого відростку виличної кістки ліворуч, нижньо-зовнішньої та верхньої стінок гайморової пазухи ліворуч, нижньої та зовнішньої стінок ліворуч очниці з явищами лівостороннього гемосинусу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні.
Поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , який у судовому засіданні пояснив, що 06.07.2017, приблизно о 23 год 50 хв, він знаходився на роботі та отримав виклик на АДРЕСА_2 , на сімейну сварку. Напарник ОСОБА_7 зателефонував заявниці та встановив, що жінка зачинилась у своєму кабінеті, і у неї сімейна сварка з чоловіком, який веде себе агресивно. Коли вони прибули на місце і піднялись на 4 поверх, в коридорі вони побачили ОСОБА_5 , який пояснив що у нього сварка з дружиною і щоб вони їхали, він сам все виправить і врегулює конфлікт. Вони попередили його, щоб він вів себе спокійно і що їм потрібно опитати жінку. Він постукав у двері та повідомив що він поліцейський і попросив відчинити двері. Жінка відчинила двері і в цей час ОСОБА_5 почав швидко наближатися до дверей і намагався схопити дружину за руку. Він подумав, що ОСОБА_5 хоче її вдарити, і він став між жінкою та обвинуваченим та відштовхнув останнього від дверей, після чого відчув удар в обличчя. Від удару він впав на підлогу. Жінка знову зачинилась в офісі, а вони викликали підкріплення. ОСОБА_5 залишався на місці, де його і затримали поліцейські. Коли вони тільки піднялися на поверх, ОСОБА_5 вів себе спокійно, а вже коли жінка відчинила двері і йому не дали можливості до неї наблизитись став вести себе агресивно. В результаті удару він отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Просить стягнути з обвинуваченого 6 269 грн 21 коп. матеріальної шкоди, яка виразилась у витратах пов'язаних з лікуванням та підтверджується квитанціями, та 1 922 227 грн 20 коп. моральної шкоди, яка виразилась у перенесеному фізичному болю та пережитому емоційному стресі від отриманих тілесних ушкоджень, відчуття незручності та дискомфорту від лікування, також були порушені його актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації життєвих перспектив і трудових планів.
Поясненнями свідка ОСОБА_7 , який в суді пояснив, що 06.07.2017, приблизно о 23 год 50 хв, він знаходився на роботі та отримав виклик на АДРЕСА_2 на сімейну сварку. Телефонувала жінка, яка пояснила, що в неї з чоловіком конфлікт і вона зачинилась в приміщенні офісу, оскільки під дверима стоїть чоловік. Він з ОСОБА_4 прибули на місце і піднялись на четвертий поверх, де побачили ОСОБА_5 , який пояснив що у нього сімейна сварка з дружиною, щоб вони їхали, що він сам врегулює конфлікт. ОСОБА_5 розмовляв з ними спокійно, не ображав. В цей час жінка відкрила двері, ОСОБА_5 почав рухатися в сторону дверей. ОСОБА_4 перегородив обвинуваченому дорогу і попросив не наближатися близько до жінки. ОСОБА_5 сказав, що це його жінка і вдарив ОСОБА_4 в обличчя. ОСОБА_4 впав, а він в цей час гумовою палицею наніс один удар ОСОБА_5 та відтіснив його від дверей. Жінка знову зачинила двері, а вони викликали підкріплення та швидку. ОСОБА_5 залишався на місці, де його і затримали поліцейські.
Поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка в суді пояснила, що влітку 2017 року вона прийшла до ОСОБА_10 на процедуру по нарощуванню вій, на АДРЕСА_2 . Ввечері до ОСОБА_10 прийшов її чоловік, ОСОБА_5 . Оксана вийшла з кабінету і вона почула, що вони сваряться в коридорі. Оксана повернулася в кабінет і зачинила двері на ключ, а ОСОБА_5 залишився в коридорі. Вони продовжували сваритися через двері. ОСОБА_5 крутив ручку двері, грюкав, сварився нецензурною лайкою в бік ОСОБА_11 , погрожував фізичною розправою. ОСОБА_10 перелякалась та викликала поліцію пояснивши, що в неї сварка з чоловіком і вона не може вийти з кабінету. Коли приїхали співробітники поліції, вона та ОСОБА_10 вийшли з кабінету. В коридорі стояли два співробітника поліції та ОСОБА_5 , який казав поліцейським, що чого вони приїхали, що це сімейна сварка і він розбереться сам. Потім ОСОБА_5 різко пішов у бік Оксани. Потерпілий, який стояв поруч, рукою перегородив йому шлях і ОСОБА_5 вдарив його в обличчя. Другий поліцейський почав відштовхувати ОСОБА_5 , а вона з ОСОБА_11 забігли в кабінет та зачинились. Через зачинені двері вона чула як працівники поліції викликали підкріплення та швидку.
А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
- витягом з наказу № 9о/с від 21.01.2016, відповідно якого старшого сержанта ОСОБА_4 призначено інспектором батальйону №4 роти № 2 (а.с.17);
- висновком експерта №2256е від 12.07.2017, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця у лівій параорбітальній області з частковим переходом на спинку носу та в виличну область, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, підшкірної емфіземи м'яких тканин лівої половини обличчя, уламкових численних переломів кісток лицьового черепу: альвеоляоного відростку верхньої щелепи ліворуч, лобного та скроневого відростку виличної кістки ліворуч, нижньо-зовнішньої та верхньої стінок гайморової пазухи ліворуч, нижньої та зовнішньої стінок лівої очниці з явищами лівостороннього гемосинусу, які спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з напівжорсткою обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в ліву половину обличчя, яким могла бути і рука стиснута в кулак, або інші предмети з аналогічними властивостями. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в одній анатомічній області, за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) (а.с.24-26);
- висновком експерта №2464е від 27.07.2017, відповідно якого локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 , механізм їх спричинення, не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (удару) кулаком руки в область обличчя ліворуч (а.с.66-67);
- протоколом слідчого експерименту від 24.07.2017, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_5 в приміщенні службового кабінету судово-медичного експерта, за адресою: АДРЕСА_3 , показав та розказав, як наніс потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження в область обличчя (а.с.68-71);
- висновком експерта №2463е від 27.07.2017, відповідно якого локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 , механізм їх спричинення, не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказує потерпілий ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (удару) кулаком руки в область обличчя ліворуч (а.с.74-75);
- протоколом слідчого експерименту від 24.07.2017, відповідно якого потерпілий ОСОБА_4 в приміщенні службового кабінету судово-медичного експерта, за адресою: м.Дніпро Соборна площа, 14/19, показав та розказав, як обвинувачений ОСОБА_5 наніс йому тілесні ушкодження в область обличчя (а.с.76-79);
- відеозаписом, який знаходиться на диску DVD - R, який визнано речовим доказом і було відтворено у судовому засіданні і на якому зафіксовано як обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись в коридорі, намагається наблизитись до дружини і в цей час потерпілий ОСОБА_4 став між обвинуваченим і дружиною, утримуючи внизу перед собою в руках гумову палицю. При цьому не роблячи будь-яких рухів палицею. Обвинувачений наносить удар, від якого потерпілий падає на підлогу (а.с.41-а).
Свідок ОСОБА_10 від надання показів відмовилась на підставі ст.63 Конституції України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 є її чоловіком.
Суд вважає вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що 06.07.2017 у нього з дружиною, ОСОБА_10 , дома відбулася сімейна сварка. В цей день, приблизно о 23 год 50 хв, він приїхав до неї в офіс на АДРЕСА_2 , щоб залагодити конфлікт. Дружина була в офісі з клієнткою і не відчиняла йому двері. Він чекав її в коридорі, доки вона звільниться. В цей час приїхала патрульна поліція. Співробітники поліції почали з'ясовувати що сталось, він їм пояснив, що у нього звичайна сімейна сварка з дружиною. Співробітник поліції постукав у двері офісу і дружина вийшла в коридор, потім клієнтка. Він хотів зайти в кабінет, щоб забрати свої речі, але потерпілий ОСОБА_4 його штовхнув у плечі. Він побачив в руках ОСОБА_4 гумову палицю і йому здалося, що останній хоче його вдарити нею, після чого він автоматично вдарив його рукою в обличчя і ОСОБА_4 впав на підлогу. Другий поліцейський гумовою палицею почав його відштовхувати та вдарив по нозі від чого він також впав. Поліцейські викликали підкріплення та швидку допомогу. Він нікуди не тікав і спокійно чекав поліцейських, які його затримали і доставили у поліцейський відділок. Він приїздив до потерпілого у лікарню і пропонував сплатити за лікування, однак останній відмовився і став вимагати суму, якої у нього не було. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 визнає частково, а саме матеріальну шкоду у розмірі 6 269 грн 21 коп. визнає у повному обсязі, а моральну шкоду у сумі 1 922 227 грн 20 коп. не визнає, оскільки вважає що він не міг завдати моральної шкоди спеціально підготовленій та озброєній людині. Просить суворо не наказувати.
Позицію обвинуваченого щодо часткового визнання вини, суд розцінює як бажання пом'якшити відповідальності, оскільки його вина повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Ствердження обвинуваченого, що він автоматично вдарив потерпілого ОСОБА_4 , оскільки побачив у нього в руках гумову палицю і йому здалося, що останній хоче його вдарити нею, спростовуються послідовними поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , який в суді пояснював, що він не застосовував гумову палицю, а став між жінкою і обвинуваченим, щоб останній не наближався до дружини, а також послідовними поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які вказували, що потерпілий перегородив шлях обвинуваченому до дружини і ОСОБА_5 вдарив його в обличчя, що не суперечить поясненням ОСОБА_4 .
Також показання обвинуваченого спростовуються і відтвореним в суді відеозаписом, на якому зафіксовано як обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись в коридорі, намагається наблизитись до дружини і в цей час потерпілий ОСОБА_4 став між обвинуваченим та дружиною, утримуючи внизу перед собою в руках гумову палицю. При цьому не роблячи будь-яких рухів палицею. Обвинувачений наносить удар, від якого потерпілий падає на підлогу.
Таким чином, поведінка обвинуваченого, який вдарив потерпілого ОСОБА_4 в обличчя, коли останній, виконуючи покладені на нього обов'язки працівника поліції, стояв між ним та його дружиною, захищаючи останню, свідчить про наявність у нього прямого умислу на заподіяння працівникові поліції середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Враховуючи вищевикладене, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 2 статті 345 Кримінального кодексу України.Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утримані неповнолітню дитину, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про цивільний позов, заявлений під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 6 269 грн 21 коп., суд, враховуючи положення ст.82 ЦПК України, відповідно якої обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню, та позицію обвинуваченого, який визнав цивільний позов в частині завданої матеріальної шкоди у повному обсязі, вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає в цій частині задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 1 922 227 грн 20 коп., суд, виходячи з принципів розумності, зваженості і справедливості, вважає необхідним задовольнити частково, так як дійсно злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 були спричиненні моральні страждання, які виразились в перенесеному болю, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та операцією, тривалим знаходженням в лікарні, які суд оцінює в 10 000 грн.
Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 269 грн 21 коп. на рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн на рахунок відшкодування моральної шкоди.
Речовий доказ:
ДВД-диск із записом з відео реєстратора, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська