Справа № 171/1485/17
6/171/29/19
"25" червня 2019 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Семенової Н.М.
за участю секретаря Ровної Н.А.,
представника позивача Невеселого Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа,
12.06.2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні Апостолівського районного суду перебувала цивільна справа № 171/1485/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 02.11.2017 року у справі ухвалено заочне рішення. На підставі п.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» та статей 368, 369, 371 ЦПК України просить видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки пропущення строку відбулося у зв'язку з тим, що виконавчий лист було загублено при передачі поштою.
В судовому засіданні представник позивача Невеселий Д.Г. заяву підтримав та просить її задовольнити. В обґрунтування заяви зазначив, що виконавчий лист по даній справі отримано представником банку та пред'явлено до виконання, відділом ДВС було відкрито виконавче провадження. Також йому достовірно відомо, що у лютому 2019 року виконавчий лист було повернуто до банку за п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказаний лист до банку не надходив, що свідчить про його втрату, тому вважає це поважною причиною для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Просить заяву задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причину неявки не повідомила, що у відповідності до ч.3 ст.433 ЦПК України не являється перешкодою для розгляду заяви по суті.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви належить відмовити з наступних підстав.
В обґрунтування заяви АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що у лютому 2019 року відділом ДВС Апостолівського району виконавчий лист було повернуто до АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», про що йому достовірно відомо, але при пересилці виконавчий лист було втрачено.
Відповідно до ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у цивільній справі № 171/1485/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволені та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 28.05.2010 року в розмірі 19250,36 грн., а також стягнуто судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором надіслано на адресу ПАТ «КБ Приватбанк» надіслано 12.12.2017 року, що підтверджується супровідним листом (а.с. 59), факт надходження виконавчого листа до банку не заперечується представником позивача.
Згідно відповіді Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 31.01.2019 року за вих. № 1894, виконавчий лист № 171/1485/17, виданий 12.12.2017 року Апостолівським районним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на даний момент на виконанні відсутній. Згідно пошуку у ВД/ВП (архів), 21.02.2018 року вищевказаний виконавчий лист було повернуто стягувачеві за п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Повторно на виконання не надходив.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до п.5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Представником АТ КБ «Приватбанк» не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки з моменту повернення виконавчого документа, а саме - з лютого 2018 року, минуло понад один рік, у зв'язку з чим можливо дійти висновку про те, що АТ КБ «Приватбанк» у зазначеній справі не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду.
Згідно з ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції закону від 15.12.2017 року) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа поза межами строку пред'явлення останнього до виконання, тобто після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим просить поновити пропущений строк для пред'явлення документа до виконання.
На переконання суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.
У зв'язку з тим, що судом не встановлена втрата виконавчого листа та поважність причин пропуску строків пред'явлення до виконання виконавчого документу, заявник жодних належних доказів на підтвердження своїх вимог не надав, у суду відсутні підстави для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.
Керуючись п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
У задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція в Дніпровський апеляційний суд через Апостолівський районний суд Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Н. М. Семенова